Постанова від 26.05.2026 по справі 911/430/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. Справа№ 911/430/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Спаських Н.М.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резіденс"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 (повне рішення складено 25.06.2025)

у справі № 911/430/24 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резіденс"

про стягнення 13 439 844,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2024 року Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Зазимська сільрада, Рада, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резіденс" (далі - ТОВ "Десна Парк Резіденс", Товариство, відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 8 707 136,50 грн, а також нараховані на прострочену суму пайової участі інфляційні втрати в розмірі 3 948 375,58 грн та нараховані 3% річних в розмірі 784 332,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що фізичною особою ОСОБА_1 було передано до статутного капіталу відповідача земельну ділянку з кадастровим номером 32221282801:01:008:0001 та розташовані на ній об'єкти незавершеного будівництва - багатоквартирні будинки № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, котельню газову, трансформаторну підстанцію за адресою АДРЕСА_7. Пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту за будівництво зазначених об'єктів фізичною особою ОСОБА_1 як замовником будівництва не сплачено. Відповідачем було зареєстровано право власності на вказані об'єкти незавершеного будівництва та внесено зміни до дозвільної документації щодо замовника будівництва. Згідно декларацій про готовність до експлуатації об'єктів частина зазначених багатоквартирних забудов була введена відповідачем в експлуатацію.

Відповідно до вимог підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закону № 132-IX), відповідач як замовник будівництва зобов'язаний був звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Разом з тим, ні фізична особа ОСОБА_1 , ні відповідач вказаних вимог закону не виконали, пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту не сплатили. Прокурор зазначає, що відповідач, як замовник будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а, отже, зобов'язаний повернути зазначенні кошти на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Необхідність звернення прокурора з позовом у цій справі обґрунтована статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та тим, що несплата коштів пайової участі завдає шкоду місцевому бюджету та унеможливлює виконання функцій з розвитку інфраструктури територіальної громади села Зазим'є, а також нездійсненням Радою повноважень по зверненню до суду.

Короткий зміст судового рішення та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.04.2025 позов прокурора задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Десна Парк Резіденс" на користь Зазимської сільської ради 8 707 136,50 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 1 411 129,98 грн інфляційних втрат, 288 152,06 грн 3% річних. Стягнуто з відповідача на користь Київської обласної прокуратури 156 096,28 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виснував про доведення прокурором факту невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати органу місцевого самоврядування грошових коштів пайової участі, що зумовило правомірність заявлення позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, річних та інфляційних. Поряд з цим, суд першої інстанції встановив неправильність проведеного прокурором розрахунку інфляційних втрат і 3% річних у зв'язку з помилковим визначенням періоду прострочення зобов'язання та самостійно здійснив перерахунок вказаних нарахувань, зважаючи на дати поетапного прийняття об'єкта в експлуатацію та відповідно суми прострочення грошового зобов'язання.

Рішення суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 8 707 136,50 грн мотивоване тим, що:

-будівництво об'єкта розпочате у 2020 року на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 1132000701007 від 10.03.2020, натомість об'єкт введено в експлуатацію поетапно, що підтверджується отриманими відповідачем сертифікатами готовності відповідно 02.11.2023 (№ІУ123211029330), 29.06.2023 (№ІУ123230615163), 31.01.2024 (№ІУ123240118152), 19.09.2024 (№ІУ123240830503), відтак застосуванню підлягає абзац 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, яким визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником (відповідачем) об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію;

-замовник будівництва зобов'язаний був протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та до введення об'єкта в експлуатацію сплатити пайові внески;

-відповідач не звернувся до Зазимської сільської ради із заявою про визначення розміру пайової участі, що не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості;

-невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта саме до введення об'єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів відповідно до статті 1212 ЦК України;

-розрахунок розміру пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта проведено на підставі Закону №132-ІХ, дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ113200701007 на виконання будівельних робіт та затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 № 286 показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України;

- перевіривши поданий розрахунок суми пайової участі, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим, арифметично правильним і таким, що відповідає приписам абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та становить 8 707 136,50 грн (34 673,21 кв. м х 12 556,00 грн/кв.м х 2%);

-позовна вимога щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 8 707 136,50 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас, суд першої інстанції відхилив як безпідставні заперечення відповідача, які стосувалися нездійснення відповідачем до 2021 року будь-яких функцій замовника будівництва спірного об'єкта, обрання прокурором неналежного способу захисту (на думку відповідача належним способом захисту мало б бути зобов'язання вчинити правочин щодо сплати пайової участі), неправильно здійсненого розрахунку розміру пайової участі, оскільки при його проведенні підлягає врахуванню лише площа квартир будинку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Десна Парк Резіденс" 14.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі № 911/430/24; направити справу №911/420/24 на розгляд за встановленою підсудністю до Господарського суду Закарпатської області або ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові по справі № 911/430/24 повністю.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення, відповідач зазначає про неврахування судом першої інстанції таких обставин:

-непідсудність даної справи господарському суду за місцем знаходження нерухомого майна (частина 3 статті 30 ГПК України) та необхідність передачі справи на розгляд іншому суду за місцем знаходження відповідача (частина 1 статті 27 ГПК України), про що заявлено у поданому до суду першої інстанції клопотанні відповідача від 28.03.2024;

- відповідач набув статус замовника будівництва за дозвільним документом №ІУ113200701007 лише 01.02.2021, що вказує на відсутність у нього обов'язку сплачувати пайовий внесок, так як у 2021 році такий обов'язок замовника будівництва вже не передбачався чинним законодавством, в тому числі Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

-відповідач не міг набути обов'язок щодо сплати суми пайової участі від попереднього забудовника внаслідок правонаступництва, оскільки таке не передбачено чинним законодавством, яке регламентує порядок та умови сплати пайової участі;

-при розрахунку розміру пайового внеску слід враховувати лише площу квартир будинку (забудови), оскільки для інших приміщень показники опосередкованої вартості спорудження не встановлені у затвердженому Міністерством розвитку громад та територій України наказі №286 від 02.12.2019, який застосований позивачем при проведені такого розрахунку у даній справі;

-подання відповідачем контррозрахунку розміру пайової участі, який наведено у поясненнях відповідача від 11.03.2025, за яким виходячи із площі квартир у спірній забудові 29850 кв. м, встановленій відповідно до Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом №72/19, наданим ТОВ "Будпроектекспертиза", розмір такого внеску становив 7 495 932,00 грн;

- обрання прокурором неналежного способу захисту, оскільки належним способом захисту у даному випадку мало б бути зобов'язання відповідача вчинити правочин щодо сплати пайової участі (за наявності підстав для цього);

-недоведення та необґрунтування прокурором тривалості періодів, за які обраховано інфляційне збільшення та 3% річних, нараховані на суму пайового внеску, заявлену до стягнення, яка також визначена неправильно.

У поданих додаткових поясненнях від 14.04.2026, від 11.05.2026 відповідач наполягає на безпідставності застосування до спірних правовідносин виключної підсудності та відсутності підстав для правонаступництва відносно статусу (прав і обов'язків) замовника будівництва.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі № 911/430/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі № 911/430/24 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано скаржнику десятиденний термін з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 25.07.2025 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 211 677,50 грн.

У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 24.07.2025 по 25.07.2025 включно, з 28.07.2025 по 01.08.2025 включно, з 04.08.2025 по 06.08.2025 включно, процесуальні дії у справі не здійснювались.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі №911/430/24, розгляд справи призначено на 07.10.2025 о 14 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії у встановлені судом строки, витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/430/24.

13.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/430/24.

Однак, у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.10.2025 по 09.10.2025 включно, судді Тарасенко К.В. у відпустці з 07.10.2025 по 09.10.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось. З огляду на що Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.10.2025 призначив розгляд апеляційної скарги ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення суду першої інстанції від 29.04.2025 у даній справі на 25.11.2025 о 14 год 00 хв.

25.11.2025 у судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено у розгляді справи №911/430/24 перерву до 04.12.2025 об 11год 30 хв.

За результатами судового засідання, яке відбулося 04.12.2025, у справі №911/430/24 колегією суддів оголошено перерву до 10 год 20 хв 05.02.2026, про що повідомлено учасників справи.

Проте, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Тарасенко К.В. з 02.02.2026 по 06.02.2026 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у даній справі призначено на 31.03.2026 о 14 год 40 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 30.04.2026 по 03.04.2026 включно.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі № 911/430/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 зазначеною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Десна Парк Резіденс" на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи призначено на 07.04.2026 о 13 год 45 хв.

У судових засіданнях 07.04.2026, 15.04.2026, 21.04.2026, 12.05.2026 колегією суддів у розгляді справи №911/430/24 оголошено перерви до 14 год 40 хв 15.04.2026, 13 год 55 хв 21.04.2026, 10 год 00 хв 12.05.2026, 12 год 30 хв 26.05.2026 відповідно.

Позиції інших учасників справи.

21.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній не погоджується з аргументами апеляційної скарги та наводить свої заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Узагальнені доводи прокурора проти апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:

-за правилами господарського процесуального законодавства виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, а оскільки будівництво спірного житлової забудови відбувається в Київській області, обов'язок щодо сплати пайової участі виник за адресою розташування майна і пов'язаний із нерухомим майном, тому дана справа у відповідності до частини 3 статті 30 ГПК України підсудна Господарського суду Київської області;

-твердження відповідача про те, що він не є замовником на будівництві та правонаступником обов'язку зі сплати пайового внеску не відповідають дійсності, так як обов'язок Товариства щодо сплати пайового внеску виник 16.11.2020 (державна реєстрація передачі ОСОБА_1 (попереднім забудовником) до статутного капіталу відповідача земельної ділянки та об'єктів незавершеного будівництва), будівництво проводилось Товариством безперервно, тобто до внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113200701007, а подання відповідачем заяви до ДІАМ про внесення змін даних щодо замовника лише 11.01.2021 пов'язане з ухиленням останнього від сплати суми пайової участі;

- розрахунок величини пайової участі на спірні об'єкти житлового будівництва здійснено позивачем у повній відповідності до вимог пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, виходячи із загальної житлової площі об'єктів будівництва, введених відповідачем в експлуатації;

-посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, прокурор стверджує, що належним та ефективним способом захисту у спірних правовідносин є звернення органів місцевого самоврядування (у даному випадку прокурора) з позовом до забудовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України;

-розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено на підставі вимог частини 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання позадоговірного грошового зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

У поданих додаткових поясненнях від 31.03.2026, від 10.04.2026, від 08.05.2026 прокурор зазначає, що позивачем правильно проведено розрахунок суми безпідставно збережених коштів пайової участі з урахуванням загальної площі будівлі, що узгоджується з релевантною практикою Верховного Суду; дана справа підсудна Господарському суду Київської області, а перехід обов'язку забудовника щодо сплати пайової участі за спірним об'єктом будівництва від попереднього забудовника до відповідача доведено нормами Закону України №132-ІХ.

21.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанцій у цій справі залишити без змін.

Заперечення позивача проти вимог апеляційної скарги полягає у такому:

-даний спір правомірно розглядався Господарським судом Київської області, оскільки предмет позову у даній справі цілком і повністю пов'язаний з об'єктом нерухомого майна -об'єктом будівництва, що зводився відповідачем за адресою: Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Київська,10-в;

-посилання відповідача на факт набуття ним статусу забудовника лише 01.02.2022 є помилковим, так як 11.01.2021 було зареєстровано зміни до дозволу на початок будівництва ІУ113200701007 від 10.03.2020 на підставі документів, оформлених ще у 2020 році (проектна документація, експертиза проекту, перехід прав на незавершене будівництво та їх державна реєстрація, незмінність дозволу на будівництво);

-твердження відповідача про те, що при розрахунку суми пайової участі слід враховувати площу лише житлових квартир не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки за ним розрахунок здійснюється в залежності від вартості будівництва об'єкта;

-позиція апелянта щодо належного способу захисту у спірних правовідносинах - зобов'язання відповідача вчинити правочин щодо сплати суми пайової участі суперечить змісту та суті змін, що були внесені до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до яких введено особливий порядок нарахування та сплати пайової участі на 2020 рік - підставою виникнення прав позивача та обов'язків відповідача став не договір, як було до 01.01.2020, а саме приписи закону, що цілком відповідає нормі частини 3 статті 11 ЦК України;

- розрахункам пайового внеску, 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції надав оцінку та за здійсненим власним розрахунком стягнув з відповідача обґрунтовані суми зазначених нарахувань.

У поданих додаткових поясненнях від 14.04.2026, від 07.05.2026 позивач акцентував на правильності висновків суду першої інстанції щодо спірних у даній справі питань та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

04.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення у справі №911/430/24 судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи є документально обґрунтованим оформлення ТОВ "Десна Парк Резіденс" операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарноматеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг щодо будівництва багатоквартирної забудови як замовником такого будівництва та в якому році (з якої дати) такі операції почали здійснюватися зазначеним товариством?

- чи здійснювались у 2020 ТОВ "Десна Парк Резіденс" як замовником щодо будівництва багатоквартирної житлової забудови в с. Зазим'я Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, село Зазим'я, вул. Київська, 10-В операції з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг щодо будівництва як замовником такого будівництва?

Клопотання обгрунтоване тим, що відповідач набув статусу забудовника житлового комплексу вже у 2021 році та вважає, що вказане можна перевірити шляхом аналізу бухгалтерського обліку відповідача, що може бути здійснено в межах судової економічної експертизи.

Також у вказаній заяві про призначення експертизи заявник просить призначити у справі №911/430/24 судову будівельно-технічну (або оціночно-будівельну) експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- який розмір коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь) необхідно сплатити при будівництві будівель і споруд за адресою: Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Київська, 10-В?

Відповідно до статей 98, 99 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Проаналізувавши запропоновані відповідачем питання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності у призначенні експертизи, оскільки наявні у справі докази є достатніми для вирішення спору по суті, а відповідачем не доведено неможливості перевірки відповідних розрахунків без залучення спеціальних знань.

Крім того, відповідачем не надано обґрунтувань щодо неможливості самостійного отримання висновку експерта.

З огляду на приписи статей 13, 14, 42, 74, 80, 164 Господарського процесуального кодексу України законодавство покладає обов'язок з подання доказів на сторону у справі, зокрема разом із першою заявою по суті справи, сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Неналежне виконання стороною свого процесуального обов'язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести і до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

При цьому, необхідно враховувати, що у випадку призначення експертиз на стадії апеляційного провадження та отримання відповідних експертних висновків, у справі з'являться нові докази, яких не було в суду першої інстанції.

Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у цьому разі - відповідача).

При цьому за імперативним приписом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Окрім того, апеляційний суд зауважує, що системний аналіз статей 80, 269, пункту 6 частини 2 статті 268 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, повинні існувати на момент розгляду спору судом першої інстанції, і саме на відповідача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з відзивом на позовну заяву або ж з поданням апеляційної скарги, якщо такі докази подаються апелянтом в суді апеляційної інстанції (відповідно до пункту 4 частини 2 статті 263 ГПК України, з відзивом на апеляційну скаргу для інших сторін, що не є апелянтами).

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Заява (клопотання) про виклик свідка, клопотання про проведення експертиз, як і клопотання про витребування оригіналів доказів повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідачем не було подано клопотання про призначення експертизи разом з апеляційною скаргою та не доведено наявності об'єктивних причин, які унеможливили його подання у суді першої інстанції чи при поданні апеляційної скарги.

За таких обставин підстави для призначення судової експертизи відсутні.

Відтак, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Явка представників сторін.

У судове засідання 26.05.2026 з'явилися прокурор та представник відповідача.

Позивач не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання не звертався.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника зазначеного учасника справи.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить їх задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні прокурор заперечив вимоги апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 па підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.02.2019, укладеним з Зазимською сільської радою Броварського району Київської області, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 43, придбав земельну ділянку з кадастровим номером 3221282801:01:008:0001, площею 4,4097 га, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'я. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002705752019, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., від 08.02.2019: вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); цільове призначення: 02.01; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; експлікація земельних угідь: землі під житловою забудовою (п. 1.1 - 1.3 договору купівлі продажу земельної ділянки).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 10.03.2020 видано замовнику ОСОБА_1 дозвіл № ІУ113200701007 на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво багатоквартирної житлової забудови» в с. Зазим'я Броварського району Київської області. Місце розташування об'єкта будівництва: Київська область, Броварський район, с. Зазим'є, вул. Київська, 10В.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.12.2023 № 357173703 державним реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради на підставі повідомлення про початок будівельних робіт № ІУ113200701007 право власності на незавершене будівництво багатоквартирних будинків № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, котельні газової, трансформаторної підстанції зареєстровано 06.11.2020 за ОСОБА_1 .

Засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» ОСОБА_1 прийнято рішення від 01.09.2020 № 1/220 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс», встановлено статутний капітал товариства у розмірі 1000 грн. та призначено директором товариства ОСОБА_2 .

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» від 01.09.2020 № 1 ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора підприємства ТОВ «Десна Парк Резіденс» з 01.09.2020.

Рішенням засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» ОСОБА_1 прийнято рішення від 12.11.2020 № 1 про передачу у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» майно (об'єкти) згідно з переліком: земельну ділянку з кадастровим номером 3221282801:01:008:0001, площею 4,4097 га, за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 1, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 2, відсоток готовності 75%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 3, відсоток готовності 79%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 4, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 5, відсоток готовності 20%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 6, відсоток готовності 18%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 7, відсоток готовності 10%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 8, відсоток готовності 15%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 9, відсоток готовності 18%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво котельня газова, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7; незавершене будівництво трансформаторна підстанція, відсоток готовності 78%, заазим'є, вул. Київська 10-В. Пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.

Рішенням засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» ОСОБА_1 прийнято рішення від 12.11.2020 № 2/2020 про збільшення статутного капіталу товариства на 182949041,00 грн. шляхом внесення майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 3221282801:01:008:0001, площею 4,4097 га, за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вартістю 5434714 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 1, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 25371348 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 2, відсоток готовності 75%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 31911793; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 3, відсоток готовності 79%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 16976631 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 4, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 52035964 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 5, відсоток готовності 20%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 18940559 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 6, відсоток готовності 18%, за адресою: АДРЕСА_7 вартістю 11021326 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 7, відсоток готовності 10%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 10582848 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 8, відсоток готовності 15%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 5014680 грн.; незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 9, відсоток готовності 18%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 5014680 грн.; незавершене будівназим'є, вул. Київська 10-В. Пайовий внесок у розвиток інфраструктури насдівництво зазначених об'єктів фізичною особою ОСОБА_1 як замовником будівництва не сплачено. Відповідачем було зареєстровано право власності на вказані об'єкти незавершеного будівництва та внесено зміни до дозвільної

Відповідно до акта прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Десна Парк Резіденс» від 12.11.2020 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Десна Парк Резіденс» прийняло вищезазначене майно (об'єкти нерухомості), вартістю 182949041,00 грн. Вказаний акт підписаний в двосторонньому порядку ОСОБА_1 та повноважним представником ТОВ «Десна Парк Резіденс», підпис якого скріплений печаткою товариства та підписи яких засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., 12.11.2020, зареєстровано в реєстрі за № 774; 745.

Відповідно до акта прийому-передачі у статутний капітал ТОВ «Десна Парк Резіденс» від 16.12.2020 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв 100% внеску у статутний капітал ТОВ «Десна Парк Резіденс». Розмір частки становить 182950041,00 грн. Даний акт є документом, який свідчить про перехід права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Десна Парк Резіденс». Вказаний акт підписаний в двосторонньому порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підписи яких засвідчено приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І. 30.12.2020, зареєстровано в реєстрі за № 5779; 5780.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.12.2023 № 357173703 державним реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради на підставі акту прийому-передачі, виданого 12.11.2020 ОСОБА_1 право власності на вказане вище незавершене будівництво багатоквартирних будинків № 1, № 2, № 3 , № 4 , № 5 , № 6 , № 7 , № 8, № 9, котельні газової, трансформаторної підстанції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, зареєстровано за ТОВ «Десна Парк Резіденс».

ТОВ «Десна Парк Резіденс» 01.02.2021 подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції України запит на зміну даних замовника щодо об'єкта будівництва: «Нове будівництво багатоквартирної житлової забудови» в с. Зазим'я Броварського району Київської області (витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 01.02.2021 міститься в матеріалах справи).

ТОВ «Десна Парк Резіденс» 02.11.2021 отримало сертифікат готовності № ІУ123211029330, відповідно до якого введено в експлуатацію багатоквартирну житлову забудову, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська територіальна громада, АДРЕСА_7, а саме: житлові будинки № 2, № 3, № 4, № 1, котельню та трансформаторну. Згідно основної інформації дозвільного документу № ІУ123211029330, загальна площа будівництва 34673,21 м.кв.

ТОВ «Десна Парк Резіденс» 29.06.2023 отримало сертифікат готовності № ІУ123230615163, відповідно до якого введено в експлуатацію багатоквартирну житлову забудову, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зизимська територіальна громада, АДРЕСА_7, а саме житловий будинок № 5.

ТОВ «Десна Парк Резіденс» 31.01.2024 отримало сертифікат готовності № ІУ123240118152 відповідно до якого введено в експлуатацію багатоквартирну житлову забудову, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зизимська територіальна громада, АДРЕСА_7, а саме житлові будинки № 6, № 8 , № 9.

ТОВ «Десна Парк Резіденс» 19.09.2024 отримало сертифікат готовності № ІУ123240830503 відповідно до якого введено в експлуатацію багатоквартирну житлову забудову, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зизимська територіальна громада, АДРЕСА_7, а саме житловий будинок № 7.

У графі «Пайова участь» вказаних дозвільних документів вказано - звільнення від сплати пайової участі на підставі п. 13 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.

Рішенням Зазимської сільської ради Броварського району Київської області «Про присвоєння адреси» від 11.11.2021 № 861 присвоєно адресу АДРЕСА_7 багатоквартирному житловому будинку загальною площею 2995,8 кв.м, що розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 4,4097 га, кадастровий номер 3221282801:01:008:0001; присвоєно адресу АДРЕСА_7, корпус № 2 багатоквартирному житловому будинку загальною площею 3995,8 кв.м, що розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 4,4097 га, кадастровий номер 3221282801:01:008:0001; присвоєно адресу АДРЕСА_7, корпус № 3 багатоквартирному житловому будинку загальною площею 1997,9 кв.м, що розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 4,4097 га, кадастровий номер 3221282801:01:008:0001; присвоєно адресу АДРЕСА_7, корпус № 4 багатоквартирному житловому будинку загальною площею 6164,0 кв.м, що розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 4,4097 га, кадастровий номер 3221282801:01:008:0001; присвоєно адресу АДРЕСА_7 трансформаторній загальною площею 34,3 кв.м, що розташована на земельній ділянці для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 4,4097 га, кадастровий номер 3221282801:01:008:0001; присвоєно адресу АДРЕСА_7 котельні загальною площею 99,0 кв.м, що розташована на земельній ділянці для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 4,4097 га, кадастровий номер 3221282801:01:008:0001.

Звертаючись з даним позовом прокурор зазначає, що ОСОБА_1 будучи замовником розпочав будівництво 10.03.2020, протягом 2020 року порушуючи норми законодавства України, якими передбачено обов'язок забудовника на перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, не звернувся, як і в подальшому не звернулось ТОВ «Десна Парк Резіденс» протягом листопада-грудня 2020 року і до введення об'єкта в експлуатацію до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області з заявою щодо проведення розрахунку та сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища, у зв'язку з чим кошти пайової участі не сплачено до місцевого бюджету.

У зв'язку з відмовою забудовників від сплати коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.

ТОВ «Десна Парк Резіденс», якому ОСОБА_1 передано 16.11.2020 права і обов'язки щодо вищезазначеного об'єкта будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберегло у себе кошти, які мало заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.

Розмір пайової участі згідно розрахунку від 19.12.2023 № 1305/04-10 проведеного Зазимською сільською радою, становить для житлових будинків: 8707136,50 грн. (34673,21 кв.м - загальна площа квартир будинку згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 № ІУ113200701007 х 12556,00/кв.м опосередкована вартість спорудження житла в Київській області х 2% - вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування).

В матеріалах справи міститься наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 № 286, яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудженого житла за регіонами України (розраховані станом на 01 жовтня 2019 року), відповідно до яких опосередкована вартість спорудження житла в Київській області становить 12556 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ).

Зазимська сільська рада Броварського району Київської області зверталася з претензією від 19.12.2023 № 1305/04-10, зокрема, до ТОВ «Десна Парк Резиденс», в якій вимагала сплатити кошти пайової участі по об'єкту будівництва «Нове будівництво багатоквартирної житлової забудови в с. Зазим'є Броварського району Київської області у сумі 8707136,50 грн., а також нарахованих за час прострочення сплати пайової участі інфляційних втрати в розмірі 3948375,58 грн. та 3% річних в розмірі 784332,52 грн. До вказаної претензії було додано розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури та розрахунок суми боргу з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

Оскільки вказана претензія залишена без відповіді та задоволення, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі, зокрема, є наявність або відсутність процесуальних підстав для передачі матеріалів справи №911/430/24 за територіальною підсудністю до іншого господарського суду.

Аналізуючи застосовані судом першої інстанції норми права, які регулюють спірні правовідносини, дослідивши доводи та мотиви скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадки, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.

Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність, норма статті 27 ГПК України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб'єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.

Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ГПК України встановлює інший вид підсудності.

За деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору чи суб'єктного складу в таких справах процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.

Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 ГПК України.

У разі конкуренції правил підсудності повинні застосовуватися правила виключної підсудності.

Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, відповідно до частини третьої якої спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначила, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 ГПК України.

Так, предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зобов'язання щодо яких виникають при проведенні будівельних робіт щодо нерухомого майна.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем будівництво багатоквартирної житлової забудови здійснювалось за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_7.

Таким чином, спір у цій справі виник з приводу нерухомого майна і пов'язаний з нерухомим майном відповідача, розташованого у с. Зазим'я Броварського району Київської області.

Тобто, даний спір є спором, що в розумінні чинного ГПК України виник з приводу нерухомого майна, а відтак, як абсолютно обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, на нього поширюються правила виключної підсудності, передбачені частиною 3 статті 30 ГПК України, тому розглядатися він мав господарським судом за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме, Господарським судом Київської області, а не Господарським судом Закарпатської області, як помилково стверджував відповідач у поданому до суду першої інстанції клопотанні та стверджує у поданій апеляційній скарзі.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) та необхідністю його скасування з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Господарського суду Закарпатської області, за місцем знаходження відповідача (частина 1 статті 27 ГПК України).

Щодо суті спору, суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Зазимської сільради, про стягнення з ТОВ "Десна Парк Резіденс" 8 707136,50 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 3 948 375,58 грн інфляційних втрат і 784 332,52 грн 3 % річних, нарахованих на суму безпідставно збережених коштів.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що в його основу як про повне задоволення позову в частині стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, так і про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних покладено висновок суду, який ґрунтувався на фактичних обставинах несплати відповідачем пайової участі до місцевого бюджету при законодавчо закріпленому обов'язку, внаслідок чого відповідач зберіг грошові кошти за рахунок територіальної громади без достатньої правової підстави, чим порушив права останньої.

З огляду на характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту регулювалися приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Водночас, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ (далі - Закон №132-IX), якими з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За змістом Закону № 132-IX та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020 (абзац 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ).

Отже, з 01.01.2020 відсутній передбачений до цього статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок замовників будівництва у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.09.2025 у справі № 910/9916/24, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19.

При цьому законодавець при внесенні змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" шляхом виключення статті 40 цього Закону в абзаці 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці в населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) в такому порядку та розмірі:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно з підпунктами 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-IX замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (підпункти 5, 6 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ).

Зі змісту наведених норм убачається, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-ІХ порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування з заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:

-для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

-для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу 1 та 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21 та від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.

Таким чином, у відповідності до встановленої норми обов'язок замовника будівництва про перерахування (сплати) до відповідного місцевого бюджету пайової участі у випадку, якщо будівництво об'єкта розпочато у 2020 році (спірне питання у даній справі), виникає протягом 2020 року, тобто до 31.12.2020 року.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що особою, на яку покладається обов'язок щодо сплати коштів пайової участі, визначеної у розмірі та порядку відповідним органом місцевого самоврядування, за приписами абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ є замовник будівництва на земельній ділянці у населеному пункті.

Поняття замовника визначено у пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за яким замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовником визнано фізичну або юридичну особу, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Аналізуючи зазначені норми Законів, суд апеляційної інстанції зазначає, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного існування таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій планується здійснювати будівельні роботи; 2) саме цей власник або користувач земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник має право на виконання будівельних робіт після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Водночас, згідно з частиною 7 вказаної статті Закону виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Перелік документів, які додаються до заяви для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, визначені частиною 3 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому у частині 7 вказаної статті Закону встановлено, що у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

Як убачається з матеріалів даної справи та встановлено судом першої інстанції відповідно до рішень засновника (учасника) Товариства ОСОБА_1 від 12.11.2020 №1 про передачу у статутний капітал Товариства майна та від 12.11.2020 №2/200 про збільшення статутного капіталу Товариства на 182 949 041,00 грн на підставі Акта прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Десна Парк Резиденс" від 12.11.2020 ОСОБА_3 передав до статутного капіталу, а ТОВ "Десна Парк Резиденс" прийняв майно (об'єкти нерухомості), а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221282801:01:008:0001, площею 4,4097 га, за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вартістю 5 434 714 грн;

- незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 1, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 25 371 348 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 2, відсоток готовності 75%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 31 911 793 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 3, відсоток готовності 79%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 16 976 631 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 4, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 52 035 964 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 5, відсоток готовності 20%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 18 940 559 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 6, відсоток готовності 18%, за адресою: АДРЕСА_7 вартістю 11 021 326 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 7, відсоток готовності 10%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 10 582 848 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 8, відсоток готовності 15%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 5 014 680 грн;

-незавершене будівництво багатоквартирного будинку № 9, відсоток готовності 18%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 5 014 680 грн;

-незавершене будівництво котельня газова, відсоток готовності 80%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 514 750 грн;

-незавершене будівництво трансформаторна підстанція, відсоток готовності 78%, за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 129 748 грн, погоджена вартість переданого майна становить 182 949 041 грн.

Зазначений Акт прийому-передачі підписаний ОСОБА_1 та директором ТОВ "Десна Парк Резиденс", справжність підписів яких засвідчено 12.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №№744,745.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.12.2023 № 357173703 (далі - Інформаційна довідка №357173703) державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Туманською Г.Б. на підставі Акта прийому-передачі, виданого 12.11.2020 ОСОБА_1 та ТОВ "Десна Парк Резиденс", посвідченого Мартиненко В.О., приватним нотаріусом КМНО, та зареєстрованого в реєстрі за №№ 744,745, здійснено 16.11.2020 державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221282801:01:008:0001 та на незавершене будівництво багатоквартирних будинків № 1, № 2, № 3, № 4, №5, №6, №7 № 8, № 9, котельні газової, трансформаторної підстанції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7, за ТОВ "Десна Парк Резіденс".

З огляду на вимоги частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 317, 328, 331 ЦК України право власності на вказане нерухоме майно виникло у відповідача 16.11.2020, тобто з моменту його державної реєстрації. З наведеної дати відповідачу як власнику зазначеного нерухомого майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися цим нерухомим майном.

Натомість, у відповідності до положень статей 1, 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" у ТОВ "Десна Парк Резіденс" одночасно з набуттям права власності на вказане нерухоме майно не виникло статусу замовника будівництва, оскільки для цього необхідне вчинення останнім дій, підтверджуючих його намір на здійснення будівельних робіт (у спірних правовідносинах - подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяви-повідомлення з відповідними копіями документів про зміну замовника будівництва).

Як свідчить Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 01.02.2021 за реєстраційним номером ІУ113200701007-1 (далі - Витяг) відповідач подав заяву про зміну замовника будівництва по даному об'єкту на земельній ділянці з кадастровим номером 3221282801:01:008:0001 за №40-30/1101-72 від 11.01.2021.

На підставі цієї заяви посадовою особою відповідного органу ДАБІ України зареєстровано 01.02.2021 зміни щодо замовника будівництва - ТОВ "Десна Парк Резіденс" та створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Витяг про прийняття рішення щодо зміни - прийняття запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення збирання, накопичення, обробку, захист облік такої інформації, зокрема: про об'єкти будівництва та закінчені будівництвом об'єкти, у тому числі: документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт; ідентифікатори об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів; документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

За приписами пунктів 9, 10 частини 2 статті 22-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії: дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього, повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт; сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повідомлення про відмову в його наданні.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги принципи, за якими створюється та функціонує електронна система, передбачені частиною 5 статті 22-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зокрема: обов'язковості внесення до електронної системи інформації (даних), визначеної частиною 1 статті 22-2 цього Закону, змін до неї; презумпції достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі.

Положеннями частини 11 зазначеної статті Закону також передбачено, якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, враховуючи приписи вказаних норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та встановлені у даній справі обставини щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності, який є складовою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 01.02.2021 інформації про зміну засновника будівництва у документі - Дозволі на виконання будівельних робіт ІУ113200701007 на підставі поданої відповідачем заяви від 11.01.2021, яка є достовірною, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що ТОВ "Десна Парк Резіденс" набуло статусу замовника будівництва 01.02.2021.

Отже, з огляду на встановлені обставини, відповідач не є особою, на яку може бути покладено обов'язок щодо сплати коштів пайової участі, визначеної у розмірі та порядку відповідним органом місцевого самоврядування, за приписами абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, який існував протягом 2020 року щодо об'єктів, будівництво яких розпочато впродовж цього періоду.

Поряд з цим, колегія суддів враховує вимоги статей 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за якими забороняється продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про зміну замовника будівництва, а виконання будівельних робіт без відповідного дозвільного документа вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім того, досліджуючи наявні в матеріалах справи сертифікати готовності за реєстраційними номерами ІУ123211029339 від 02.112021, ІУ123230615163 від 29.06.2023, ІУ123240118152 від 31.01.2024, № ІУ123240830503 від 19.09.2024, якими засвідчено введення в експлуатацію ТОВ "Десна Парк Резіденс" багатоквартирної житлової забудови, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська територіальна громада, АДРЕСА_7 (житлові будинки № 2, № 3, № 4, № 1, котельню та трансформаторну; житловий будинок № 5; житлові будинки № 6, №8, № 9; житловий будинок № 7), судом апеляційної інстанції встановлено, що у розділах "Терміни будівництва" цих сертифікатів містяться відомості про дату початку будівництва - 01.02.2021, а у розділах "Пайова участь" вказано про звільнення від сплати пайової участі на підставі пункту 13 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ.

Також, у вказаних дозвільних документах міститься інформація щодо Договору з генеральним підрядником, відповідно до якої генеральним підрядником є ТОВ "Деснапро", з яким укладено Договір 01.02.2021 за №1-ПАРК/2021.

З огляду на встановлені обставини щодо внесеної до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, яка є достовірною та може використовуватися у спорах з третіми особами, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що ТОВ "Десна Парк Резіденс" набуло статусу замовника будівництва спірного об'єкта нерухомого майна лише 01.02.2021 та, відповідно, отримало з указаної дати право на виконання (продовження) будівництва зазначено об'єкта, тобто датою початку будівництва для відповідача є саме 01.02.2021 - дата створення та реєстрації Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо прийнятого рішення про зміну замовника будівництва з ОСОБА_1 на ТОВ "Десна Парк Резіденс".

Тобто, відповідач як замовник будівництва розпочав будівельні роботи у 2021 році, тому діючи правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач не був зобов'язаний в силу положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ звертатись до позивача протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта (до 15.02.2021) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо спірного об'єкта будівництва. Відповідно у позивача також було відсутнє право надавати відповідачу розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва у разі не звернення відповідача до нього із відповідною заявою упродовж наступних 15 робочих на основі самостійно зібраних документів стосовно об'єкта будівництва.

Наведеними нормами чинного законодавства та встановленими обставинами спростовується висновок суду першої інстанції про те, що передаючи до статутного капіталу Товариства нерухоме майно (земельну ділянку та об'єкти незавершеного будівництва) первісний замовник передав відповідачу не лише свої права, а й обов'язки, зокрема передбачений пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ обов'язок замовника будівництва на земельній ділянці об'єктів, будівництво яких розпочато у 2020 році, про перерахування до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Оскільки з огляду на досліджені у справі докази та встановлені обставини у кореспонденції з вимогами чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача у відповідності до абзацу 2 пункту розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ обов'язку про перерахування до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту), тому позов прокурора щодо стягнення з відповідача нарахованого позивачем розміру пайового внеску відповідно до статті 1212 ЦК України як безпідставно збережених грошових коштів пайової участі є таким, що не підлягає задоволенню.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів не вбачає підстав для перевірки здійсненого позивачем та судом першої інстанції розрахунку розміру пайового внеску та нарахованих на суму простроченої заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, так як у позивача взагалі відсутнє право на їх нарахування, а у відповідача, відповідно, обов'язок щодо їх сплати.

Водночас, заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про обрання прокурором неналежного способу захисту судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на таке.

Так, на думку скаржника, належним способом захисту у даному випадку мало б бути зобов'язання відповідача вчинити правочин щодо сплати пайової участі (за наявності підстав для цього).

Проте, оскільки з 01.01.2020 скасовано дію статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка передбачала обов'язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов'язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом.

Відтак, якщо на час здачі новозбудованого об'єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов'язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову шляхом зобов'язання укласти договір або визнати договір укладеним.

Враховуючи, що у даній справі прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на недотримання відповідачем передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-ІХ обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення та розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, належним та ефективним способом захисту у такому випадку є звернення органу місцевого самоврядування з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі 1212 ЦК України. Саме такий спосіб захисту призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Зважаючи на досліджені та встановлені у даній справі обставини, здійснивши їх оцінку у відповідності до вимог статті 86 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з'ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному значенні, а інші доводи учасників справи, викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на встановлені у даній справі обставини у їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі №911/430/24 ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків встановленим обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резіденс" на рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі №911/430/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2025 у справі №911/430/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

3. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; ідентифікаційний код: 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резіденс" (90400, Закарпатська обл., м. Хуст. Вул. Волошина А., 138; ідентифікаційний код 43791041) 241 917,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №911/430/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.05.2026.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Н.М. Спаських