вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"27" травня 2026 р. Справа № 910/5790/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання: Нечасний О.Л.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025
у справі №910/5790/25 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів",
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,
про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії
Громадська організація "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" звернулась з позовними вимогами до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 позовні вимоги Громадської організації "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії задоволені повністю.
Не погоджуючись з рішенням, Фонд державного майна України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку для апеляційного оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2025 та поновити його, відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2025 у справі № 910/5790/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Крижний О.М., судді Гаврилюк О.М, Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 поновлено Фонду державного майна України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/5790/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/5790/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фонду державного майна України в засіданні 01.04.2026 об 11:30 год.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1314/26 від 28.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею, у відрядженні.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.04.2026 справу №910/5790/25 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Крижного О.М., суддів - Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, Держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France) ЄСПЛ у рішенні від 04.12.1995 зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Така правова позиція послідовно та неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі №914/1643/19, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі №910/6681/20, від 19.01.2023 та від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі №914/794/21, від 12.03.2024 у справі №910/6180/20, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі №910/4552/23.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №922/5241/21 будь-які висновки про права, інтереси та (або) обов'язки особи у рішенні суду, яким вирішується приватноправовий спір, з огляду на норми статті 75 ГПК України не мають для особи, яка не брала участь у розгляді справи, зобов'язуючого значення, тобто не є рішенням про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи (п.10.18).
Резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов'язковості судового рішення як конституційної засади судочинства (пункт 9 частини другої статті 129, стаття 129-1 Конституції України) є обов'язковим до виконання (п.10.22.).
У зв'язку з викладеним потребують уточнення висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 (пункт 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. В цій частині висновок не узгоджується з тими висновками, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у цій справі, у зв'язку з чим вона відступає від нього (п.10.39).
Суд апеляційної інстанції насамперед має з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та/або обов'язки скаржника та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та, як наслідок, скасувати судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та/або обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та/або обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, а також у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16 та від 03.12.2020 у справі № 908/3338/19.
Звертаючись з апеляційною скаргою, Фонд державного майна України вказує, що як вірно встановлено судом першої інстанції, що з 11.09.2019 орендодавцем за договором оренди № 347 нерухомого майна, є Регіональне відділення (відповідач). Однак, балансоутримувачем та власником зазначеного майна був і залишається Фонд державного майна України.
Скаржник вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 стосується прав та інтересів Фонду, як власника майна та основного суб'єкта, органу державної влади, до повноважень якого належить державне регулювання у сфері оцінки майна, приватизації та оренди. Отже, на думку скаржника, оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 3 статті 277 ГПК України.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Місцевим господарським судом вирішено спір за позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії.
Учасниками цього спору є Громадська організація "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
Предметом даного позову є визнання незаконним рішення відповідача про відмову позивачу у проведенні незалежної оцінки майна, викладене у листі № 930-03-1484 від 28.03.2025 та зобов'язання відповідача вжити всі необхідні заходи згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" для завершення процедури приватизації державного майна - нежитлових приміщень загальною площею 992,7 кв.м. (реєстровий №0032945.3.АААДКЕ203), що є частиною нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А, шляхом викупу Громадською організацією "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів".
Як встановлено судом першої інстанції, що 18.12.2018 між ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" (орендар) та Фондом державного майна України (орендодавець) був укладений договір № 347 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
В подальшому, 11.09.2019 між Фондом державного майна України, ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі Регіональне відділення) укладено договір про внесення змін № 130 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2018 № 347. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований за № 4591.
За змістом п. 1 договору про внесення змін № 130 орендодавцем майна з дати набрання чинності даним договором про внесення змін до договору оренди є Регіональне відділення. Також вказаним правочином було внесено зміни до преамбули договору оренди, до розділу місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи сторін, а інші умови договору оренди залишені без змін.
Таким чином, з 11.09.2019 орендодавцем за договором є Регіональне відділення (відповідач).
Наказом Фондом державного майна України № 2853 від 24.12.2024 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (зі змінами)», а саме пунктом 2 внесено зміни до Переліку окремого майна, зокрема, доповнено позицією: нежитлові приміщення загальною площею 992,7 кв.м. (реєстровий № 0032945.3.АААДКЕ203), що є частиною нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А. Згідно з цим наказом повноваження щодо здійснення заходів з приватизації спірного майна покладено на Регіональне відділення (відповідача).
Наказом Регіонального відділення від 25.12.2024 № 1345 прийняте рішення про приватизацію спірного майна шляхом викупу Громадською організацією "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів".
Оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/5790/25 стосується протиправності дій Регіонального відділення на етапі проведення оцінки майна. Рішення першої інстанції у справі № 910/5790/25 не містить жодних висновків щодо прав чи обов'язків Фонду державного майна України, не створює, не змінює та не припиняє його прав як балансоутримувача.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №922/5241/21, доводи Фонду державного майна України щодо впливу оскаржуваного рішення на його права як балансоутримувача та власника майна є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що неповідомлення Регіональним відділенням Фонду державного майна України самого Фонду державного майна України про прийняття судом рішення по справі та неподання апеляційної скарги Регіональним відділенням Фонду державного майна України є питаннями внутрішнього управління Фондом державного майна України своїми регіональними відділеннями. Однак не є підставою для оскарження рішення самим Фондом державного майна України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси та обов'язки Фонду не вирішувалися то відповідно скаржник не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 року, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 року у справі №910/5790/25 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих в ухвалі обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
Керуючись ст. ст. 17, 234, 235, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Фонду державного майна на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/5790/25.
2. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287 - 291 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич