про забезпечення позову
29 травня 2026 року Справа № 580/5602/26
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., розглянувши заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу «Козацький» про забезпечення позову, подану до Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області до пред'явлення позову,
встановив:
28 травня 2026 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Козацький» (заявник) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області до пред'явлення позову, в якій просить суд:
1) забезпечити адміністративний позов СВК «Козацький» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
2) зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії № 23120414202500633 терміном дії з 24.04.2025 на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, виданої СВК «Козацький», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії № 23120414202500633 терміном дії з 24.04.2025 припиняє дію ліцензії заявника на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Заявник є сільськогосподарським підприємством та використовує пальне виключно для заправки власної техніки (тракторів, вантажних автомобілів), що залучена до безперервного технологічного процесу. З моменту прийняття Головним управлінням ДПС у Черкаській області рішення про припинення дії ліцензії, заявник позбавлений законного права зберігати пальне у власних резервуарах. Продовження зберігання пального за відсутності чинної ліцензії тягне за собою застосування безальтернативних фінансових санкцій (штрафів). Припинення дії ліцензії призводить до повної зупинки господарської діяльності заявника, оскільки без пального неможливо здійснювати заготівлю кормів для годівлі худоби (в СВК - 2490 ВРХ та 1666 голів свиней), що може призвести до загибелі худоби, закінчити посівну компанію так, як приходять оптимальні строки як посіву, так і внесення мінеральних добрив на рослини, які вже посіяні (у заявника 3 тис. 566 га землі яка знаходиться в обробітку). Крім того на даний час проводиться заготівля кормів на зиму, вразі зриву заготівлі кормів, заявник буде змушений здати худобу на забій. Це, у свою чергу, потягне за собою незворотні наслідки, які неможливо буде компенсувати в майбутньому, а саме: загибель сільськогосподарських культур на полях, втрата худоби, що приведе до занепаду діяльності заявника та в майбутньому припинення його господарської діяльності, адже основний вид його діяльності це - 01.11 - вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур, 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід та 01.46 - розведення свиней. За таких обставин, заявник просить забезпечити позов, оскільки невжиття таких заходів може стати очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам сільськогосподарського виробничого кооперативу «Козацький». Заявник вважає, що прийняття судом рішення щодо задоволення заяви про забезпечення позову, не призведе до фактичного позбавлення його права на здійснення господарської діяльності і при цьому, надасть можливість здійснення господарської діяльності до моменту прийняття рішення по суті спору.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суддя зазначає таке.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І КАС України.
Згідно частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиціявикладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11. 2018 у справі № 826/8556/17, від 24.04.2019 у справі № 826/10936/18, які суд враховує згідно частини п'ятої статті 242 КАС України.
З огляду на зміст заяви про забезпечення позову та доданих до нього матеріалів, суд зазначає наступне.
Суддею встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив «КОЗАЦЬКИЙ» (код за ЄДРІІОУ 03792740) зареєстрований Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області від 28.03.2000 року, номер запису про реєстрацію №10041200000000216. Взято на облік в контролюючому органі 13.04.2000 року за №43 (код за ЄДРПОУ 03792740).
Основними напрямками діяльності згідно кодів за КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур, 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід та 01.46 - розведення свиней.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-IX (далі - Закон №3817-IX) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Відповідно до пункту 74 статті 1 Закону №3817-IX, припинення дії ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Виключний перелік підстав та процедура припинення дії ліцензії визначено статтею 46 Закону №3817-IX.
Частиною першою статті 46 Закону №3817-IX встановлено, що дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
За приписами частини другої статті 46 Закону №3817-IX підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесено до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб.
Згідно з частиною п'ятою статті 46 Закону №3817-IX рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків; у разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Отже, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про припинення дії ліцензії, суб'єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність з роздрібної/оптової торгівлі пальним, тютюновими виробами та алкогольними напоями, без відповідних ліцензій.
Рішенням Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області від 22.05.2026 №№ 1431/23-00-09-03-036 припинено дію ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки №23120414202500633, термін дії ліцензії з 24.04.2025.
Суддя зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, з огляду на надані заявником докази, суддя приходить до висновку, що припинення вказаної ліцензії суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме: фактично блокує діяльність заявника, оскільки без пального неможливо здійснювати заготівлю кормів для годівлі худоби (в СВК - 2490 ВРХ та 1666 голів свиней), що може призвести до загибелі худоби, закінчити посівну компанію так, як проходять оптимальні строки як посіву так і внесення мінеральних добрив на рослини, які вже посіяні (у Позивача 3 тис. 566 га землі яка знаходиться в обробітку). Крім того на даний час проводиться заготівля кормів на зиму та вразі зриву заготівлі кормів, позивач буде змушений здати худобу на забій.
В даному випадку вжиття заходів забезпечення позову, є тимчасовим заходом, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для припинення ліцензій.
Вирішуючи питання забезпечення позову суддя виходить також з того, що положення воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних для країни умовах вимагають здійснення безперервного виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває збереження функціонування виробничих потужностей та збереження суб'єктів економічної системи.
Фактично, у разі задоволення позову у справі щодо оскарження рішення Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області від 22.05.2026 №№ 1431/23-00-09-03-036, неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову. У даному разі суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
За таких обставин суддя вважає, що реалізація рішення Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області від 22.05.2026 №№ 1431/23-00-09-03-036 не можлива до надання судом комплексної оцінки на предмет правомірності результатів перевірки та спірного рішення.
Таким чином, враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії № 23120414202500633 терміном дії з 24.04.2025 на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, виданої СВК «Козацький» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про оскарження рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії № 23120414202500633 терміном дії з 24.04.2025 на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, виданої СВК «Козацький».
Обрання такого способу забезпечення позову є логічним, а не вжиття таких заходів призведе до істотного ускладнення в поновленні порушених прав та інтересів заявника, у разі задоволення позову.
При цьому зміст таких заходів забезпечення позову свідчить про те, що ці заходи спрямовано виключно на збереження існуючого становища заявника до вирішення судом спору по суті і є тимчасовим заходом, покликаним запобігти виникненню ускладнень та докладенню значних та невиправданих зусиль для відновлення господарської діяльності підприємства у разі ухвалення рішення на його користь.
Також суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту у разі задоволення позову, поданого після пред'явлення заяви про забезпечення позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Суддя наголошує, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для припинення дії ліцензії на право зберігання пального виключно для власного споживання та/або промислової переробки.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності та адекватності таких заходів, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частинами першою та другою статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву сільськогосподарського виробничий кооператив «Козацький» про забезпечення позову, подану до Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області до пред'явлення позову, - задовольнити частково.
Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії № 23120414202500633 терміном дії з 24.04.2025 на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, виданої СВК «Козацький» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі про оскарження рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1431/23-00-09-03-036 від 22 травня 2026 року про припинення дії ліцензії № 23120414202500633 терміном дії з 24.04.2025 на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, виданої СВК «Козацький».
В задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ