Справа № 283/321/26
провадження №2/283/668/2026
29 травня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., за участю секретаря Селіної А.І., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває вказана цивільна справа №283/321/26.
17.02.2026 судом було винесено ухвалу суду про відкриття провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження
27.05.2026 на електронну адресу суду надійшов лист від громадської організації «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху» (ГО «УТОГ») Київська організація УТОГ, в якому зазначено, що до Київської організації УТОГ звернувся ОСОБА_2 , особа з інвалідністю зі слуху, який належить до спільноти глухих та використовує українську жестову мову як основний засіб комунікації. У зв'язку з цим зазначена особа відноситься до категорії жестомовних осіб, для яких доступ до інформації, юридичних та фінансових послуг без адаптації перекладача жестової мови, письмового супроводу або інших засобів комунікації підтримки є суттєво ускладненим.
Дослідивши наявні матеріали цивільної справи, суд прийшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що жестова мова як мова осіб з вадами слуху є засобом спілкування та навчання і захищається державою, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, серед іншого, забезпечують можливість комунікації осіб з інвалідністю з вадами слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров'я, навчальних закладах тощо; сприяють наданню послуг перекладачів жестової мови громадянам України з вадами слуху, які користуються жестовою мовою.
Частина 7 статті 19 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» передбачає, що у разі якщо суб'єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу не володіє державною мовою та/або має порушення слуху, центр з надання безоплатної правничої допомоги залучає перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до частин 1, 2 статті 75 ЦПК України перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов'язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частин 1,2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з частиною 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Зважаючи на вищенаведені норми процесуального права, суд зберігаючи неупередженість, дотримуючись положень змагальності та рівності сторін, учасників процесу сприяє останнім у реалізації їх прав.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ОСОБА_1 має право на безоплатну вторинну правничу допомогу, суд вважає за необхідне доручити Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити для відповідача, який має порушення слуху, перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, і який для здійснення перекладу зобов'язаний з'являтися до суду та здійснювати повний і правильний переклад.
Керуючись ст. ст. 13, 43, 49, 75, 260, 261, 353 ЦПК України, ст. 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суд -
Доручити Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги залучити до участі у справі перекладача жестової мови, який володіє технікою спілкування з глухими, німими та глухонімими, якою користується відповідач ОСОБА_1 .
Забезпечити прибуття призначеного перекладача в судове засідання 11 серпня 2026 року о 09 годині 01 хвилин, яке відбудеться в залі судових засідань Малинського районного суду Житомирської області за адресою: м. Малин Житомирської області пл. Соборна, 8.
Зобов'язати перекладача надати суду відповідний документ, виданий у порядку, передбаченому законодавством України, який підтверджує володіння технікою спілкування з німими чи глухонімими
Копію ухвали направити до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для виконання.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя