Справа № 283/280/26
провадження №2/283/641/2026
( з а о ч н е )
29 травня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін.
10.02.2026 представник товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Дідух Є.О., звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 06.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , укладено Договір № 5020367 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Умови договору: п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 6000,00 грн.; згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 06.10.2024 року по 01.10.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору
Відповідно до реквізитів Договору № 5020367 від 06.10.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «86408».
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 5020367 від 06.10.2024 року у період з 06.10.2024 року по 02.06.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14400,00грн та штрафні санкції в розмірі 3000,00 грн.
Враховуючи зазначене, станом на 02.06.2025 загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 5020367 від 06.10.2024 склала: суми заборгованості з тіла кредиту - 6000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 14400,00 грн, 3000,00 грн штрафних санкцій.
02.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025, згідно з яким Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5020367 від 06.10.2024 з розміром заборгованості 23400,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 6000,00 грн, заборгованість за процентами - 14400,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 3000,00 грн.
Відповідно до умов п. 1.3 Договору № 5020367 від 06.10.2024 строк кредиту 360 днів: з 06.10.2024 по 01.10.2025. Станом на дату укладання Договору факторингу від 02.06.2025 №02-1/06/2025, строк дії Договору № 5020367 від 06.10.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 02.06.2025 по 16.09.2025 (121календарних днів). 6000,00 грн * 1 % = 60 грн* 121 календарних дні = 7260,00 грн. відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
На думку позивача у даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5020367 від 06.10.2024, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 21660,00грн (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 14400,00 грн, проценти нараховані ТОВ ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у сумі 7260,00 грн). Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5020367 від 06.10.2024 загальною сумою 27660,00грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 6000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 14400,00 грн, нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 календарних днів 7260,00грн.
Вимогами позову представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» суми заборгованості за Договором 5020367 від 06.10.2024 про надання споживчого кредиту в розмірі 27660,00 грн, судові витрати в розмірі 2422,40 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Явка та позиція сторін по справі:
Представник позивача Дідух Є.О., в судове засідання не з'явився, згідно з наявним в матеріалах справи клопотанням просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, відносно заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належно. Відзиву з доказами, які підтверджують заперечення проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ««УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 06 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов'язань, шляхом укладення договору № 5020367 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 6000,00 грн; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 1 % в день.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом 86408.
Перед укладенням кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту.
Факт надання кредиту, шляхом перерахування ТОВ «Лінеура Україна» 06.10.2024 грошових коштів в сумі 6000,00 грн на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується листом директора ТОВ «Пейтек» Макарчук О. №20250610-1623 від 10.06.2025.
02.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025, згідно з яким Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5020367 від 06.10.2024 з розміром заборгованості 23400,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 6000,00 грн, заборгованість за процентами - 14400,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 3000,00 грн
Позивачем здійснено нарахування процентів за 121 календарних днів після відступлення права вимоги з 03.06.2025 в межах строку дії кредитного договору до 01.10.2025, розмір яких становить 7260,00 грн.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основним боргом, що становить 6000,00 грн за договором № 5020367 про надання споживчого кредиту від 06.10.2024.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитних договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнананим з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитні документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ ««УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» щодо стягнення відсотків за договором № 5020367 про надання споживчого кредиту від 06.10.2024 заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 14400,00 грн суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ 'УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ' 7260,00 грн підлягає задоволенню.
Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» прав первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» у кредитному зобов'язанні, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В матеріалах справи наявні договір про надання юридичних послуг №01/08-2024-А від 01 серпня 2024 року; акт прийому передачі виконаних робіт № 5020367 від 15.12.2025 на суму 10000,00 грн.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2800,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 141, 258, 273, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість в розмірі 27660,00 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких :
6000,00 грн заборгованість за кредитом,
14400,00 грн заборгованість за процентами.
7260, 00 грн. заборгованість за процентами нарахованими ТОВ "Українські фінансові операції"
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» :
судові витрати у розмірі 2662,40 грн,
витрати на правову допомогу в розмірі 2800,00 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: м. Київ, вул. вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Суддя