Унікальний номер справи № 757/40396/25-п Апеляційне провадження № 33/824/2064/2026Головуючий у суді першої інстанції - Константінова К.Е. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
25 травня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Титикало Романом Сергійовичем на постанову Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409864 від 02.08.2025, ОСОБА_1 цього ж дня о 09 год. 00 хв. в м. Києві на бульварі Миколи Міхновського, стовбова опора 188, в порушення п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, керував автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування, постановою ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за що відповідальність передбачена частиною третьою статті 126 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців..
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 через свого адвоката, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не перевірив чи було чинним на момент складання протоколу про адміністративні правопорушення обмеження, накладене постановою державного виконавця від 03.03.2018, чи існує відкрите виконавче провадження, чи погашено заборгованість.
Вказує, що дане виконавче провадження було закрито, заборгованість погашена, а правові підстави для подальшого існування тимчасового обмеження, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, були відсутні.
Зазначає, що особа не може нести відповідальність за можливу технічну або процедурну недбалість органу державної виконавчої служби.
Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку.
В судовому засіданні адвокат Титикало Р.С. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2025 була винесена оскаржувана постанова. Скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови не отримував, про дату, час та місце повідомлений не був. Відомостей про отримання постанови матеріали справи не містять. Вперше апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду першої інстанції 02.03.2026, однак постановою Київського апеляційного суду від 20.04.2026 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Вдруге апеляційну скаргу подано 22.04.2026.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини третьої статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03 березня 2018 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 2-528, виданим 18 січня 2008 року.
02 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409864, відповідно до якого останній керував транспортним засобом марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої постановою державного виконавця встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1(а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною третьою статті 126 КУпАП.
Таким чином, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відомості про скасування постанови державного виконавця від 03 березня 2018 року або припинення дії встановленого нею тимчасового обмеження у матеріалах справи були відсутні.
Крім того, станом на день розгляду справи судом першої інстанції відомостей про закриття відповідного виконавчого провадження чи повне погашення заборгованості, у зв'язку з якою було застосовано вказане обмеження, матеріали справи також не містили.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 участі у судовому засіданні суду першої інстанції не брав. Відомості про належне повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи у матеріалах справи відсутні. Також матеріали справи не містять доказів направлення чи вручення ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на участь у розгляді справи та реалізацію права на захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до статті 294 КУпАП має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено 02 серпня 2025 року. Саме ця дата є датою виявлення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП.
Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, сплив 02 листопада 2025 року. На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції зазначений строк закінчився.
Враховуючи, що на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 , яке подане адвокатом Титикало Романом Сергійовичем про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Титикало Романом Сергійовичем задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду