Справа № 645/909/26
Провадження № 3/645/376/26
27 травня 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Костіної І.Г., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є волонтером БФ «Волонтери світла», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 138810 від 25.01.2026р. ОСОБА_1 25.01.2026р. о 21:30 в перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру: а саме нецензурно ображав, лаявся. Внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю дружини, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Окрім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 138808 від 25.01.2026р. ОСОБА_1 25.01.2026р. о 21:30 в перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру в присутності своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , а саме нецензурно ображав, лаявся. Внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю доньки, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 138809 від 25.01.2026р. ОСОБА_1 25.01.2026р. о 21:30 в перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру в присутності своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , а саме нецензурно ображав, лаявся. Внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю доньки, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.
Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 24.02.2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2КУпАП № 645/909/26 провадження № 3/645/376/26, ч.2 ст. 173-2 КУпАП № 645/910/26 провадження 3/645/377/26, ч.2 ст. 173-2 КУпАП № 645/911/26 провадження 3/645/378/26 об'єднано в одне провадження, та присвоєно єдиний номер № 645/909/26, провадження № 3/645/376/26.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що зазначені у протоколі обставини не мали місця. Вказав, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, вони з дружиною перебували в процесі розірвання шлюбу, і дружина, спеціально викликала працівників поліції щоб отримати заборонний припис та усунути його з належної йому квартири щоб безперешкодно вивезти речі. Пояснив, що 25.01.2026 р. він був тверезий, не ображав дружину, ба більше у присутності їх неповнолітніх доньок, та не лаявся. Коли він прийшов у вечорі до дому, то побачив, що дружина зібрала речі, які планувала забрати при виїзді з квартири. Речі були запаковані у коробки та стояли в коридорі в квартирі. Коли він побачив бокали у коробці, достав їх та запитав дружину чому вона забирає належний йому посуд, після чого, внаслідок необережності, він зачепив бокали один одного і вони розбилися у коридорі. Після цього, приїхала поліція, склала матеріали, у т.ч. заборонний припис та працівники поліції відвезли його до батьків.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коновал А.М. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке в судовому засіданні підтримав, обґрунтовуючи клопотання наступним. Так, захисник посилався на те, що жоден із долучених до справи матеріалів не підтверджує факт вчинення домашнього насильства у розумінні ст. 173-2 КУпАП, зокрема, відеозапис не містить зафіксованих дій насильницького характеру, не встановлено факту заподіяння шкоду або реальної загрози такої шкоди; відсутні будь-які об'єктивні дані, що підтверджують правопорушення. Сам факт конфлікту або звернення до поліції не може ототожнюватися з подією адміністративного правопорушення. Крім того посилався на те, що матеріали справи не містять доказів вчинення діяння (об'єктивної сторони).
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Коновала А.М., вивчивши матеріали справи, дослідивши відео файли, суд дійшов наступного.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254- 256 КУпАП.
Приписами ч. 1 ст. 173? КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Також, приписами ч. 2 ст. 173? КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушень, зазначених у ч. 1,2 ст. 173? КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адмінвідповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П. п. 4 та 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону встановлено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Ст. 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які на час подій були подружжям, в межах нетривалого конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження можливого завдання або завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої чи дітям не охоплюються складом адмінправопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173? КУпАП, оскільки завдання шкоди або можливе завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Працівник поліції в протоколі про адмінправопорушення серії ВАД № 138810 від 25.01.2026р. та протоколах серії ВАД № 138808 від 25.01.2026р, серії ВАД № 138809 від 25.01.2026р. вказав, що, ОСОБА_1 25.01.2026р. в перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру: а саме нецензурно ображав, лаявся. Внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю дружини. Зазначені дії ОСОБА_1 вчинив в присутності своїх неповнолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внаслідок чого також завдано шкоди психологічному здоров'ю доньок.
Працівник поліції, який склав вказані протоколи про адмінправопорушення, не відобразив наслідків, настання яких є обов'язковою умовою для настання відповідальності згідно з диспозицією ч. 1 ст.1732 КУпАП, більше того, наслідків діяння ОСОБА_1 у виді можливості завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 чи дітям у протоколі не зазначено. Окрім того, матеріали справи не містять доказів завдання чи можливості завдання шкоди потерпілій, не було встановлено таких доказів в судовому засіданні, як і не було встановлено, що домашнє насильство психологічного характеру було вчинено в присутності неповнолітніх доньок ОСОБА_1 та психологічному здоров'ю останніх також завдано шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи працівники поліції формально поставилися до виконання своїх обов'язків та повного, всебічного встановлення обставин справи, обмежилися лише складанням протоколів про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 та термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Із дослідженого в судовому засіданні відео запису подій не вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, або неадекватно поводиться з дружиною, дітьми чи з працівниками поліції. Потерпіла спокійно надає пояснення працівникам поліції при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, і вказує, що їй потрібен день щоб вивезти речі з квартири, оскільки вона з дітьми збирається виїхати з помешкання. Жодні образи, лайки, з боку ОСОБА_1 на відео не зафіксовані, останній поводиться врівноважено та з повагою ставиться до працівників поліції, спокійно звертається до дружини з приводу майна, яке вона збирається вивозити.
Суд, вважає, що зазначені у протоколі про адмінправопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій не знайшли свого підтвердження, оскільки невід'ємною складовою інкримінованого адмінправопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Жодним із наданих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено чи викликали дії останньої будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ч. 1 ст. 173? КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між подружжям з приводу неприязних відносин в процесі розлучення та поділу майна.
Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адмінвідповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р.).
Відповідно до п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 173-2, п.1 ч.1 ст. 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП,
постановив:
Справу відносно ОСОБА_1 , 23.05.1986 за ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 29.05.2026р.
Суддя І.Г. Костіна