Номер провадження: 33/813/1104/26
Номер справи місцевого суду: 492/435/26
Головуючий у першій інстанції Варгаракі С. М.
Доповідач Громік Р. Д.
25.05.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Скрипченко Г.В.,
за участі:
захисника Афанасьєва А.О.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення за частиною 3 статті 164-14 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 гривень в дохід держави; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №15-0017/2026/пр ОСОБА_1 , будучи фахівцем публічних закупівель Відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради порушила вимоги абзац 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, а саме, не відхилила тендерну пропозицію. Переможця процедури закупівлі ФОП ОСОБА_2 та уклала з ним договір про закупівлю, тоді як переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 5 та 12 пункту 47 Особливостей, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 164-14 КУпАП.
Постановою судді Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення за частиною 3 статті 164-14 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 гривень 00 копійок в дохід держави; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) в Законі України «Про публічні закупівлі» визначено строк у 10 днів для подання переможцем конкурсу пропозиції щодо укладення договору, а тому відповідно до ЗУ «Про правотворчу діяльність» норми Закону України «Про публічні закупівлі» є вищими аніж Постанова КМУ, якою затверджено особливості проведення закупівель на час дії військового стану;
2) з аналізу положень ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» та положень п. 44, 47 Особливостей проведення вбачається, що відповідальна особа зобов'язана відхилити пропозицію переможця тендеру лише в тому випадку, якщо останнім не надано документів у визначений спосіб, а не у разі порушення такою особою строків подання.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати та постановити нову, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази не можна вважати такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №15-0017/2026/пр ОСОБА_1 , будучи фахівцем публічних закупівель Відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради порушила вимоги абзац 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, а саме, не відхилила тендерну пропозицію. Переможця процедури закупівлі ФОП ОСОБА_2 та уклала з ним договір про закупівлю, тоді як переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 5 та 12 пункту 47 Особливостей, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 164-14 КУпАП.
Частиною 3 статті 164-14 КУпАП передбачена відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.
Таким чином, диспозиція адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, зокрема, невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Оскільки диспозиція ст. 164-14 КУпАП є бланкетною і встановлення ознак вказаного адміністративного правопорушення потребує звернення до інших нормативно-правових актів, які врегульовують процедуру проведення публічних закупівель.
Відповідно до норм частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості № 1178).
За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно з нормами пункту 47 Особливостей №1178 переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту.
Аналогічна вимога міститься у Додатку №6 «Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі» до тендерної документації Замовника, у якому також наведено спосіб (перелік документів та інформації) підтвердження переможцем процедури закупівлі відсутності підстав, визначених у відповідних підпунктах пункту 47 Особливостей №1178.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року.
Згідно з положеннями частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа: планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель: здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадку здійснення закупівель відповідно до частини сьомої статті 3 цього Закону; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом: забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації. необхідної для виконання вимог цього Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.
Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно 13 законами України.
Згідно частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог цього Закону та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей.
У підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:
3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку;
6) керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку;
12) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Проте уповноважені особи не встановили обставин, які б безумовно підтверджували те, що у ОСОБА_1 як у фахівця публічних закупівель Відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради дійсно був обов'язок відхилити вказану тендерну пропозицію.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради від 22 січня 2026 року №7 визначено переможцем процедури закупівлі за предметом закупівлі Оброблені фрукти та овочі (квашена капуста, огірок квашений, помідори квашенф, томат-паста, сухофрукти, родзинки) за кодом ДК 021:2015 - 15330000-0 - Оброблені фрукти та овочі Учасника торгів Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тендерна пропозиція якого є найбільш економічно вигідною, відповідно до ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням п.п. 37-39 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Так дійсно 30 січня 2026 року переможець конкурсу шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель надав документі, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.
Тобто переможцем ФОП ОСОБА_2 на виконання п. 44 та 47 Особливостей надано пропозицію укласти договір разом з переліком визначених документів з порушенням встановленого строку.
Але відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що обов'язок щодо відхилення пропозиції укласти договір з переможцем конкурсу виникає у відповідальної особи лише в тому разі, якщо переможець конкурсу надав документи в інший спосіб аніж шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель.
Таким чином, за порушення строку надання документів переможцем конкурсу відхилення тендерної пропозиції ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані Особливостями не передбачено, а тому в уповноваженої особи ОСОБА_1 не було обов'язку щодо відхилення пропозиції переможця укласти договір за результатами проведення торгів.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не порушено порядок проведення закупівель, оскільки в останньої не було прямого обов'язку щодо відхилення вказаної пропозиції у зв'язку з порушенням строків надання переможцем наміру укладення договору.
Оскільки матеріали справи не містять підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, а тому на думку апеляційного суду справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Такий висновок неоднаразово висловлений Європейським судом з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд зауважує, що в справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, оскільки зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2026 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік