Справа № 441/785/26 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 33/811/741/26 Доповідач: Партика І. В.
26 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Струс Наталії Ярославівни на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 28 березня 2026 року о 16 год. 50 хв., на вул. Квіткова, 2, у с. Велика Калинка, Львівського району Львівської області, у порушення вимог п. 2.5. ПДР України, керував автомобілем «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Окрім цього, ОСОБА_1 , 28 березня 2026 року о 17 год. 50 хв., на 11 км + 850 м а/д Н-13, у порушення вимог п. 2.5. ПДР України, керував автомобілем «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Струс Н.Я., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Наголошує, що працівники поліції не зафіксували порушення ПДР України, які б давали право зупинити ОСОБА_1 , окрім того він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, його не ознайомлювали з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, окрім того у нього не було ознак сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення складено із порушеннями, відеозапис, є фрагментарним.
26 травня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява адвоката Струс Н.Я., в якій вона просить проводити розгляд справи її відсутності та відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та заяви ОСОБА_2 , про розгляд справи у відсутності сторони захисту, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626482 від 28 березня 2026 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 28 березня 2026 року о 17 год. 50 хв., на 11 км + 850 м а/д Н-13, керував автомобілем «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), з якого вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідала обстановці), у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу від якого він відмовився ;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2), згідно із яким у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідала обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі він відмовився;
- рапортом лейтенанта поліції Р.Лозинського (а.с. 4), з якого встановлено, що патрульними було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив невідомий маневр, в ході опитування у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі від якого він відмовився;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626453 від 28 березня 2026 року (а.с. 1 т. 2), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 28 березня 2026 року о 16 год. 50 хв., на вул. Квіткова, 2, у с. Велика Калинка, Львівського району Львівської області, керував автомобілем «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3 т. 2), з якого вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, що не відповідала обстановці), у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу від якого він відмовився ;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2 т. 2), згідно із яким у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі він відмовився;
- розпискою ОСОБА_1 від 28 березня 2026 року (а.с. 4 т.2), відповідно до якої він зобов'язується не сідати за кермо до повного витвереження;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6925373 від 28 березня 2026 року (а.с. 5 т. 2), з якої вбачається, що водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3в ПДР України;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія під час якого в нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкогольного сп'яніння), після чого водій зазначив, що вживав алкоголь день перед тим, у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, у зв'язку із чим він відмовився від огляду на стан сп'яніння, його ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонено від керування транспортним засобом.
Окрім того, на відеозапису, також зафіксовано повторну зупинку транспортного засобу «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія під час якого в нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, ув'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився, також водієві було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, ознайомлено з протоколом, відсторонено від керування транспортним засобом.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, апеляційний суд оцінює критично, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися станом провадження у своїй справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції шляхом направлення судових повісток за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 47/16 (а.с. 7, 8).
Твердження апелянта, що працівники поліції не зафіксували порушення ПДР України, які б давали право зупинити водія ОСОБА_1 , спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6925373 від 28 березня 2026 року (а.с. 5 т. 2).
Аргументи апелянта, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, його не ознайомлювали з направленням, для проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні, у нього не було ознак сп'яніння, спростовуються відеозаписами, долученими до матеріалів справи, на яких зафіксовано, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), після чого йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився, окрім того на відео зафіксовано його ознайомлення з адміністративними матеріалами в тому числі з з направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
За таких обставин, суд вважає, що доводи апелянта є неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення від 28 березня 2026 року, а саме рух та зупинку транспортного засобу, опитування водія ОСОБА_1 та його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Струс Н.Я., є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Городоцького районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Струс Наталії Ярославівни - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.