Справа № 441/1100/25
Провадження № 22-з/811/331/25 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
28 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові заяву Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у справі за апеляційною скаргою представника Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області - Черевичника І.І. на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення юридичного факту, визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
встановив:
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 24 липня 2025 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю протягом п'яти років до часу відкриття спадщини.
Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Львівського району (колишня Грімненська сільська рада) Львівської області площею 1.24 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143972, зареєстрованого 17.03.1997 року в Книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 548.
Рішення суду оскаржив представник Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області - Черевичник І.І., подавши апеляційну скаргу. Просив скасувати Рішення Городоцького районного суду по справі №441/1100/25 від 24.07.2025 року в частині визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Львівського району (колишня Грімненська сільська рада) Львівської області площею 1.24 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку серії ЛВ № 143972, зареєстрованого 17.03.1997 року в Книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 548, що розташована на території Комарнівської міської ради по причині відсутності правовстановлюючого документу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу представника Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області - Черевичника І.І. - залишено без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 липня 2025 року - залишено без змін.
24 грудня 2025 року представник Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області - Черевичника І.І. подав заяву про роз"яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, в частині того, до якої структури чи
органу має звернутися позивач у даній справі: 1.До Львівської районної державної (військової) адміністрації для видачі Сертифікату на право на земельну частку (пай), як того вимагають наступні норми закону, а саме: -пункт 17 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України; - -статті 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості)
земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»; -частини 2, 5 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (720/95). 2.Чи до Комарнівської міської ради для виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та продовження процесу передачі у власність земельних ділянок без сертифіката на право на земельну частку (пай) всупереч вищезазначеним нормам.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні виходячи з такого.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно із ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.
Крім цього, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коло воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме в рішенні є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - це якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення.
Відтак, суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі 638/11634/17.
В свою чергу, як видно з резолютивної частини постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, така є чіткою, зрозумілою і жодного неоднозначного тлумачення не допускає.
З мотивувальної частини постанови слідує, що текст такої не викликає труднощів для розуміння, суть ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що постанова Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року не є судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню учасниками справи, оскільки такою залишено без змін рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 липня 2025 року.
Таким чином, порушене заявником питання не відповідає правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України.
Враховуючи викладене та те, що постанова є зрозумілою, не містить будь-яких неточностей та не допускає різних варіантів тлумачення, усі частини постанови викладені повно, чітко та ясно, розуміння яких труднощів не викликає, колегія суддів вважає, що підстави для роз'яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року відсутні, тому заява Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про роз'яснення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 28 травня 2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.