про прийняття уточненої позовної заяви
28 травня 2026 рокуСправа № 495/3689/25
Номер провадження 2/495/318/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
представника позивача адвоката Бондаренко Г.Є.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
23.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встанволення факту не проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину.
Ухвалою від 28.04.2026 до участі у справі залучено співвідповідача ОСОБА_3 ; розгляд справи розпочато спочатку.
06.05.2026 представник позивача адвокат Бондаренко Г.Є. подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:
- встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент і в день смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , більше чотирнадцяти років (14 р.) та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що не прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частку квартири за АДРЕСА_2 , загальною площею - 67,6 кв.м, житловою площею - 43,9 кв.м, яка в цілому складається з: 1-коридор, 2-ванна, 3-житлова. 4- житлова, 5-житлова, 6-житлова, 7-кухня, 8-туалет, 9-шафа, 10-балкон, 11-балкон;
-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку із кадастровим номером 5120886600:02:003:0018, місце розташування: АДРЕСА_3 , за цільовим призначенням 02.01: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У судовому засіданні представник позивача заяву про уточнення позовних вимог підтримав.
Відповідачі, належно повідомлені про дату, час, місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, про поважність причин неявки, відкладення судового розгляду не заявили.
Суд, вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, керується таким.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням змісту уточненої позовної заяви представника позивача адвоката Бондаренко Г.Є. та раніше поданої нею позовної заяви, суддя розцінює уточнену позовну заяву як зміну предмету позову, внаслідок чого приймає її до розгляду.
Керуючись ст.49, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
прийняти уточнену позовну заяву, подану адвокатом Бондаренко Ганною Євгенівною. Яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування.
Розгляд цивільної справи здійснювати з врахуванням уточнених позовних вимог.
Розгляд справи розпочати спочатку.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Встановити відповідачам строк для подачі відзиву на позов, з урахуванням його уточнення, - п'ятнадцять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.
Надати позивачу строк - три дні з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.
Надати відповідачам строк - три дні з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.Ф. Волкова