Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8003/24
про продовження запобіжного заходу
25 травня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України, -
В провадженні районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, до нього не додано доказів на підтвердження ризиків, крім тяжкості покарання, які є підставою для продовження такого запобіжного заходу. Обвинувачена ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки. За вказаних обставин, захисник просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання або зменшення застави до 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян.
Обвинувачена ОСОБА_5 повністю погодилася з думкою свого захисника.
Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшення застави, оскільки обвинувачена ОСОБА_5 перебувала в розшуку.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 закінчується 31 травня 2026 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжних заходів неможливо; нині триває судовий розгляд справи, і завершується стадія дослідження письмових доказів у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 178 КПК України, суд враховує те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_5 згідно зі ст. 12 КК України, ч. 3 ст. 307 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що загрожує обвинуваченій, за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачена з метою уникнення покарання, може здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом. Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченої ОСОБА_5 , суд надає оцінку особі обвинуваченій, яка раніше судима за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, неодружений, офіційного місця роботи та постійного самостійного заробітку до затримання не мала. Обвинувачена не має міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.
Крім того обвинувачена ОСОБА_5 перебувала в розшуку, відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва від 11 листопада 2025 року.
Відтак, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_5 від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинуваченого, суд повинен приймати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому приходить до висновку про необхідність продовжити щодо даного обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Доводи захисника ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 , суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відтак, обвинуваченій ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 23 липня 2026 року включно.
Розмір застави, визначений обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2026 року у справі № 758/2415/26 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 грн., - залишити без змін.
В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2 (двох) місяців з дня звільнення такі обов'язки:
- з'являтися до Подільського районного суду міста Києва за першим викликом на визначений посадовою особою час;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу Подільського районного суду м. Києва та прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва;
- повідомляти Подільський районний суд м. Києва та прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали скерувати начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.
Копію ухвали вручити обвинуваченій.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали у разі внесення застави покласти на прокурора.
Строк дії ухвали в частині тримання під вартою - по 23 липня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Cуддя ОСОБА_1