28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 366/2358/24
провадження № 61-7013ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
У серпні 2024 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що протоколом про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2023 року № 015469 встановлено, що ОСОБА_1 , 09 грудня 2023 року о 13 год 00 хв. на річці Тетерів в районі села Горностайпіль Вишгородського району Київської області, порушив правила рибальства, а саме, проводив вилов риби з криги зимовою вудкою оснащеною гачком, в місці де забороняється будь-яке рибальство та виловив рибу: окунь звичайний 85 штук, чим наніс збитки рибному господарству України на суму 268 770,00 грн.
Вказував, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статті 63 Закону України «Про тваринний світ» та пункт третій розділу ІІ Правил любительського і спортивного рибальства, підпункт 1 пункту третього розділу І додатку до цих правил, тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 додатку 3 до Правил любительського і спортивного рибальства забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) річкових басейнів: у Київському водосховищі перед гирлом річки Тетерів на ділянці, обмеженій лінією, що йде від південної межі села Страхолісся, північної межі о. Хільча до північної межі села Сухолуччя та річкою Тетерів до західної адміністративної межі села Богдани.
Це, в свою чергу, є порушенням частини третьої статті 85 КУпАП, відповідно до якої порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Також 09 грудня 2023 року на місці вчинення правопорушення була винесена постанова № 015469, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Згідно з розрахунком матеріальної шкоди ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 268 770,00 грн.
Розмір шкоди, заподіяної особами незаконним (з порушенням правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 «Про затвердження таке для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного видобування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу III Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700, слідує, що одним з обов'язків рибалок є дотримуватися вимог цих Правил та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Правил любительського і спортивного рибальства, визначені місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) визначених додатком 3 до цих Правил.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 додатку 3 до Правил любительського і спортивного рибальства, забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) річкових басейнів: у Київському водосховищі перед гирлом річки Тетерів на ділянці, обмеженій лінією, що йде від південної межі села Страхолісся, північної межі о. Хільча до північної межі села Сухолуччя та річкою Тетерів до західної адміністративної межі села Богдани.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу.
Постанова № 015469 по справі про адміністративне правопорушення не оскаржувалася. Відповідно до інформації Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 06 червня 2024 року №3-8.3-9/3437-24 на даний час шкода в сумі 268 770,00 грн ОСОБА_1 не відшкодована.
З урахуванням наведеного, керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області 268 770,00 грн, заподіяної рибному господарству України.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, позов керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області 268 770,00 грн шкоди, заподіяної рибному господарству України порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У травні 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі складає 268 770,00 грн, яка станом на 01 січня 2026 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 х 250 = 832 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, рішення Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року та постанова Київського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, якщо справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.
Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Проте, касаційна скарга не містить обґрунтованих аргументів, які б свідчили про те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв, а справа мала виняткове значення для заявника.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Інших доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник