27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 644/1726/25
провадження № 61-16288св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вороний Кирило Володимирович, на постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2025 рокуу складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_1 .
Заяву мотивувала тим, що вона є дружиною військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 під час несення військової служби ОСОБА_4 зник безвісти в районі населеного пунктуСтепне Волноваського району Донецької області.
Відповідно до рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 від 09 лютого 2023 року, старший сержант ОСОБА_4 , командир 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону, 19 березня 2022 року зник безвісти в районі населеного пункту Степне Донецької області.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 727 від 11лютого 2023 року призначено службове розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_4 .
Згідно до акту службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_4 від 11лютого 2023 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_6 , встановлено, що 19 березня 2022 року старший сержант ОСОБА_4 , згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 16 вересня 2021 року № 2дск знаходився поблизу населеного пункту Степне Волноваського району Донецької області. Під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації ОСОБА_4 зник безвісти. У зв'язку з активними бойовими діями ОСОБА_4 знайти не вдалось.
Провести додаткові пошукові заходи не вбачається за можливе у зв'язку із знаходженням населеного пункту Степне Волноваського району Донецької області під контролем збройних сил російської федерації.
За фактом зникнення ОСОБА_4 безвісті було відкрито кримінальне провадження, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 липня 2022 року за № 12022221180000739.
Згідно виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, № 05/25 від 20 січня 2025 року відсутня інформація про перебування ОСОБА_4 у полоні.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, від 12лютого 2025 року ОСОБА_4 набув статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин.
Вищевикладені обставини, на думку заявниці, в сукупності дають підстави для оголошення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, оскільки19березня 2022 року він зник безвісті внаслідок ведення бойових дій при захисті Батьківщини під час безпосереднього зіткнення із ворогом в умовах, які загрожували його життю, інформація про його перебування в полоні держави-агресора відсутня, за місцем проживання та несення служби він не з'являвся, а здійснити заходи щодо розшуку його тіла є неможливим з огляду на інтенсивність бойових дій та окупацію населеного пункту Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.
З урахуванням викладених обставин ОСОБА_2 просила суд оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті-населений пункт Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області; вважати, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала в населеному пункті Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області 19 березня 2022 року під час захисту Батьківщини, його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Оголошено померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано 19 березня 2022 року.
Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнанонаселений пункт Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.
Визнано, що загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Оцінивши наведені заявницею обставини, письмові докази в сукупності, мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, час, який сплив з моменту зникнення особи безвісти, суд першої інстанції вважав, що наявні підстави для задоволення заявлених вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року апеляційну скаргу Міністерства Оборони України задоволено.
Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове, яким заяву ОСОБА_2 про оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що з 19 березня 2022 року населений пункт Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на території якого зник безвісті ОСОБА_4 , перебуває в тимчасовій окупації російської федерації, воєнні дії наразі тривають, астрок на звернення із відповідною заявою має вираховуватись з моменту закінчення бойових дій.
Таким чином, на думку апеляційного суду, звернення ОСОБА_8 із даною заявою про оголошення особи померлою є передчасним.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24 грудня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, сформованою її представником - адвокатом Вороним К. В. в системі «Електронний суд», в якій заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року і залишити в силі рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанціїухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, які мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2025рокувідкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
23 квітня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 10 червня 2017 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 278 від 18вересня 2016 року ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 .
18 грудня 2019 року ОСОБА_4 уклав із військовою частиною НОМЕР_1 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу.
В подальшому ОСОБА_4 перебував на посаді командира 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звання старший сержант.
19 березня 2022 року, під час несення військової служби, ОСОБА_4 зник безвісти в районі населеного пунктуСтепне Волноваського району Донецької області.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 24лютого 2022 року № 1819, 19березня 2022 року збройними формуваннями російської федерації розпочато бій в районі населеного пункту Степне Волноваського району Донецької області із застосуванням танків та ствольної артилерії, під час ведення бойових дій зник безвісти ОСОБА_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 92 від 02 квітня 2022 року ОСОБА_4 увільнено із займаної посади та виведено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 від 09 лютого 2023 року, старший сержант ОСОБА_4 , командир 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону, 19 березня 2022 року зник безвісти в районі населеного пункту Степне Донецької області.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 727 від 11лютого 2023 року призначено службове розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_4 .
Згідно до акту службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_4 від 11лютого 2023 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_6 , встановлено, що 19 березня 2022 року старший сержант ОСОБА_4 , згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 16 вересня 2021 року № 2дск знаходився поблизу населеного пункту Степне Волноваського району Донецької області. Під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації ОСОБА_4 зник безвісти. У зв'язку з активними бойовими діями ОСОБА_4 знайти не вдалось. Провести додаткові пошукові заходи не вбачається за можливе у зв'язку із знаходженням населеного пунктуСтепне Волноваського району Донецької області під контролем збройних сил російської федерації.Було опитано військовослужбовців, з якими проходив службу ОСОБА_4 , а саме, заступника начальника штабу НОМЕР_2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_10 , який пояснював, що в першій половині березня 2022 року зведена група військовослужбовців НОМЕР_2 механізованого батальйону, яку очолював ОСОБА_4 , була відправлена в район населеного пункту Степне Донецької області для виконання бойових завдань, ворог неспинно просувався і 19 березня 2022 року група 1 механізованого батальйону була вимушена переміститися в район сусіднього населеного пункту Солодке Донецької області. Майже весь час не стихав стрілецький бій, для можливості прикриття пересування їх групи старший сержант ОСОБА_4 обладнав позицію для ведення вогню по противнику. Було обговорено, що після відходу всієї групи старший сержант ОСОБА_4 висувається в зазначену точку, де зустрінеться з рештою військовослужбовців. Але в зазначене місце старший сержант ОСОБА_4 так і не прибув. Через щільний артилерійський вогонь та погодні умови відразу здійснити пошук та з'ясувати місцезнаходження старшого сержанта ОСОБА_4 не було можливим. По прибуттю зведеної групи до основних сил 1 механізованого батальйону було проведено перевірку наявного особового складу та звірку зі шпиталем та моргом в м. Курахове (куди здійснювалась евакуація), після чого було остаточно підтверджено відсутність старшого сержанта ОСОБА_4 . Повернутись до місця, де останнього разу бачили старшого сержанта ОСОБА_4 , не вбачалось за можливе у зв'язку з тим що території населених пунктів Степне та Солодке Донецької області на той час вже перебували під контролем противника. Подальша доля та місцезнаходження старшого сержанта ОСОБА_4 невідома. Старший сержант ОСОБА_4 знаходився в засобах індивідуального захисту та не знаходився в стані алкогольного чи токсичного сп'яніння. Аналогічні пояснення були надані начальником штабу - першим заступником командира 1-го механізованого батальйону, майором ОСОБА_12 .
Згідно до витягу з наказу командира військової частини (з основної діяльності) № 548 від 11 лютого 2023 року «Про підсумки службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого, сержанта ОСОБА_13 » 19березня 2022 року, ОСОБА_4 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 16 вересня 2021 року № 2дск знаходився поблизу населеного пункту Степне Волоноваського району Донецької області та під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації зник безвісти. В діях ОСОБА_4 не встановлено фактів вчинення злочину чи адміністративного правопорушення
За фактом зникнення ОСОБА_4 безвісті, було відкрито кримінальне провадження, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 липня 2022 року за № 12022221180000739.
За даними Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Харківській області від 22 квітня 2025 року № 1554/119-27/02-2025, ОСОБА_4 розшукується як особа, що зникла безвісти 19 березня 2022 року, відомості внесені до реєстру за № 12022221180000739 від 05 липня 2022 року за частиною першою статті 115 КК України. Інші дані про внесення відомостей до ЄРДР з 19 березня 2022 року відсутні.
Згідно виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора № 08-11/1971, від 21 січня 2025 року відсутня інформація про перебування ОСОБА_4 у полоні.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, від 12лютого 2025 року ОСОБА_4 набув статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин.
Відповідно до даних з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2022 року по лютий 2025 року, єдиним доходом ОСОБА_4 є дохід з військової частини НОМЕР_1 , як виплата військовослужбовцю. Дана виплата здійснюється дружині ОСОБА_4 у зв'язку із його безвісною відсутністю.
Відповідно до інформації Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2025 року № 19/29634-25, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 19 березня 2022 року до 10 квітня 2025 року, в базі даних не виявлено.
Відповідно до інформації Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від 10 квітня 2025 року № 32.28/34/157/25/СЛВ, проведеною перевіркою облікових даних архівного фонду Відділу та Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про смерть, зміну імені (прізвища, імені, по батькові) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлені. Перевірку проведено по первинним та по поновленим актовим записам про смерть та зміну імені за період з 01 січня 2017 року. Архівний фонд зберігся в повному обсязі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_8 , врахував, що визначений частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строк на момент подання заяви сплив.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважав, що населений пунктСтепне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на території якого зник безвісті ОСОБА_4 , перебуває в тимчасовій окупації російської федерації, воєнні дії наразі тривають, а тому строк на звернення із відповідною заявою має вираховуватись з моменту закінчення бойових дій. Таким чином, на думку апеляційного суду, звернення із даною заявою про оголошення особи померлою є передчасним.
Тобто, суд апеляційної інстанції вважав, що якщо після закінчення активних бойових дій на певній території, ця ж територія стала тимчасово окупованою рф, то перебіг строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, не розпочинається.
Верховний Суд в цій справі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Системний аналіз частин першої та другої статті 46 ЦК Українидає підстави для висновку, що законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну (частина перша статті 46 ЦК України) та спеціальну(частина друга статті 46 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі №910/18214/19 звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22(провадження № 14-94цс24).
При цьому у пункті 67 вказаної постанови Велика Палата Верховного Судузазначила, щочастину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Аналізуючи питання щодо початку відліку передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України строку, Велика Палата Верховного Судуу пунктах 78-79 постанови від 11 грудня 2024 рокуу справі № 755/11021/22(провадження № 14-94цс24) дійшла висновку, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
При таких обставинах у пункті 70 зазначеного судового рішення Велика Палата Верховного Суду зауважила, що визначений частиною другою статті 46 ЦК України строк потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року№ 376 (далі - Наказ №376).
У цьому Наказі № 376зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Згідно зазначеному у Наказі № 376 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, населений пункт Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на території якого зник безвісті ОСОБА_4 , з 19 березня 2022 року перебуває в тимчасовій окупації російської федерації. Водночас з 24 лютого 2022 року до 18 березня 2022 року вказаний населений пункт значився як територія, на якій велися бойові дії.
У постанові від 29 квітня 2026 рокуу справі № 615/129/25(провадження № 61-1513св26) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що якщо територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то перебіг строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, розпочинаєтьсяпісля завершення активних бойових дійна цій території.На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов'язує перебіг відповідних строків з такими подіями.
З такими правовими висновками колегія суддів Другоїсудової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується та не вбачає підстав для відступу.
Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій ОСОБА_4 19березня 2022 року зник безвістипід час несення військової служби, а саме під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації, вказана територія саме з 19 березня 2022 року перебуває в тимчасовій окупації російської федерації, а ОСОБА_2 із заявою про оголошення ОСОБА_7 померлимзвернулася до суду улютому 2025 року, тобто після спливу двох років від дня завершення активних бойових дійна цій території, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог вказаної заяви.
Натомість апеляційний суд, виходячи з тих самих обставин справи й наданих сторонами доказів, в інший спосіб розтлумачив частину другу статті 46 ЦК України, в зв'язку з чим скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права та на підставі повно, всебічно з'ясованих обставин справи, а тому це судове рішення, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник- адвокат Вороний Кирило Володимирович, задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року скасувати.
Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун