29 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2836/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі
за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
на дії державного виконавця
у справі № 922/2836/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 1 120 166 459,43 грн,
за участю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Короткий зміст і підстави подання скарги
1. У грудні 2025 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи “Харківгаз" звернулося до суду зі скаргою (вх. № 30507/25) на дії державного виконавця в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просило суд:
1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні № 79277517;
2) визнати недійсними наслідки виконавчих дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С., а саме: визнати недійсним звіти суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України", а саме:
- звіт про оцінку майна нежитлові будівлі: літ. Ф-1 загальною площею 2509,3 м2; літ.Х-1 загальною площею 70,9 м2, загальна площа по всім приміщенням 2580,2 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна нежитлові будівлі: Т-1 площею 282,4 м2, Д-1 площею 414,2 м2, С-1 площею 273,4 м2, Г-1 площею 1889,3 м2, Ж-1 площею 18,9 м2, Ц-1 площею 209,6 м2, Н-1 площею 161,3 м2, загальна площа всіх приміщень 3249,10 м2, що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлові будівлі: А-4 площею 2507,2 м2, З-1 площею 49,5 м2, Е-1 площею 538,7 м2, Б-1 площею 101,5 м2, У-2 площею 992,4 м2, загальна площа всіх приміщень 4189,30 м2, що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлова будівля літ. К-1, загальною площею 81,5 м2, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлова будівля літ. Ч-1, загальною площею 34,9 м2, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлова будівля літ. Р-2, загальною площею 172,5 м2, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
3) зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. утриматися від вчинення дій, пов'язаних з передачею майна на реалізацію через ДП “СЕТАМ» до вирішення питання щодо законності визначення вартості майна;
4) зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. вчинити дії, спрямовані на забезпечення об'єктивного та законного визначення вартості майна боржника, з урахуванням прав та інтересів сторін виконавчого провадження.
5) витребувати у головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. копії Звітів про оцінку майна.
2. В обґрунтування своїх вимог боржник, зокрема, зазначив, що він не погоджується з діями державного виконавця, висновками про вартість майна, оскільки визначена вартість є суттєво меншою порівняно із сумою боргу та створює реальний ризик подальшої реалізації майна через електронні торги ДП "СЕТАМ".
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Харківської області ухвалою від 19.01.2026 (суддя Байбак О. І.) відмовив у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (від 29.12.2025 № 30507/25) на дії державного виконавця в порядку статті 339 ГПК України.
4. Ухвала суду обґрунтована тим, що державний виконавець, з метою проведення оцінки майна боржника, залучив до участі у виконавчому провадженні № 79277517 ТОВ "Експертна Служба України", яке має чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України. Доказів наявності будь-яких порушень вимог Закону при залучення оцінювача матеріали справи не містять та боржником суду не надано. В подальшому, суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертна Служба України" складено звіти про оцінку майна боржника. Боржник ознайомившись з наведеними звітами в порядку, визначеному пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не скористався своїм правом на рецензування звітів про оцінку майна; не подавав державному виконавцю заперечення проти звітів про оцінку; не подавав клопотань державному виконавцю про необхідність призначення рецензування звітів. В свою чергу, Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов'язку виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності. Отже, таке рецензування не є обов'язковим. Сам по собі факт незгоди боржника з визначеною вартістю майна, без подання належних і допустимих доказів порушення вимог законодавства у сфері оцінки, не може бути підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними або для втручання суду у хід виконавчого провадження. Суд також зазначив, що сам по собі розмір визначеної вартості майна, а також її співвідношення із сумою заборгованості боржника, не може слугувати підставою для висновку про незаконність чи необґрунтованість проведеної оцінки. Чинне законодавство не ставить дійсність та правомірність оцінки майна у залежність від розміру боргу, що підлягає примусовому виконанню, а визначає єдиний критерій правомірності оцінки - відповідність ринковій вартості майна на дату її проведення. В цьому випадку саме наведеними вище звітами про оцінку майна боржника визначено вартість майна боржника, складеними суб'єктом оціночної діяльності в порядку та за правилами визначеними відповідними нормами чинного законодавства України, які регулюють відповідні правовідносини. Зазначені обставини боржник належними та допустимими доказами не спростував. Посилання скаржника на те, що оцінювач нібито не здійснив особистого внутрішнього огляду об'єктів оцінки, а також застосував неналежні документи, не можуть свідчити про незаконність або необ'єктивність оцінки, оскільки по-перше, як вже зазначалося, боржник не ініціював питання про рецензування звітів як це передбачено вимогами чинного законодавства у випадку незгоди з проведеною оцінкою з тих або інших підстав, і по-друге боржник, вказуючи про зазначені обставини, не надав суду доказів порушення оцінювачем конкретних обов'язкових методичних вимог, встановлених нормативно-правовими актами у сфері оціночної діяльності. Доводи боржника про ненадання повних текстів звітів про оцінку визнано судом безпідставними, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" не покладає на державного виконавця обов'язку надсилати сторонам повний текст звіту про оцінку, а передбачає лише обов'язок повідомлення про результати визначення вартості майна. Водночас державний виконавець забезпечив реальну можливість ознайомлення боржника з повними текстами звітів, які долучені до матеріалів виконавчого провадження та містяться в АСВП. Матеріали виконавчого провадження містять докази того, що державний виконавець вчинив всі необхідні дії для повідомлення боржника про хід виконавчого провадження, у тому числі про прийняття постанови про залучення суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна та про результати проведеної оцінки, що скаржником не заперечується. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. щодо залучення суб'єкта оціночної діяльності були вчинені у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження". При цьому, незгода сторони виконавчого провадження з результатами оцінки майна не є безумовною підставою для визнання дій державного виконавця протиправними, якщо такі дії вчинені у межах наданих повноважень, у спосіб та порядку, передбачених законом, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (від 29.12.2025 № 30507/25) на дії державного виконавця в порядку статті 339 ГПК України не підлягає задоволенню.
5. Східний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2026 (судді: Білоусова Я. О., Демідова П. В., Лакіза В. В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 скасував; скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії державного виконавця в порядку статті 339 ГПК України задовольнив частково: 1) визнав неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні № 79277517; 2) визнав недійсними наслідки виконавчих дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С., а саме: визнав недійсним звіти суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України", а саме:
- звіт про оцінку майна нежитлові будівлі: літ. Ф-1 загальною площею 2509,3 м2; літ.Х-1 загальною площею 70,9 м2, загальна площа по всім приміщенням 2580,2 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна нежитлові будівлі: Т-1 площею 282,4 м2, Д-1 площею 414,2 м2, С-1 площею 273,4 м2, Г-1 площею 1889,3 м2, Ж-1 площею 18,9 м2, Ц-1 площею 209,6 м2, Н-1 площею 161,3 м2, загальна площа всіх приміщень 3249,10 м2, що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлові будівлі: А-4 площею 2507,2 м2, З-1 площею 49,5 м2, Е-1 площею 538,7 м2, Б-1 площею 101,5 м2, У-2 площею 992,4 м2, загальна площа всіх приміщень 4189,30 м2, що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлова будівля літ. К-1, загальною площею 81,5 м2, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлова будівля літ. Ч-1, загальною площею 34,9 м2, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
- звіт про оцінку майна - нежитлова будівля літ. Р-2, загальною площею 172,5 м2, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
в іншій частині у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії державного виконавця відмовив.
6. Постанову мотивовано тим, що зміст наведених звітів підтверджує твердження Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про те, що оцінювач не здійснював особистий огляд майна, що підлягає оцінці, не проводив відповідних замірів та фотографування об'єктів оцінки, а в наданих звітах оцінювачем не обґрунтовано неможливість проведення особистого огляду об'єктів оцінки. До того ж, суб'єкт оціночної діяльності для оцінки об'єктів обрав аналоги - об'єкти в різних районах м. Харкова та Харківської області, підібрав нерелевантні аналоги за площею, здійснив аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту, що свідчить про порушення пунктів 11, 50, 56 Національного стандарту № 1 та Національного стандарту № 2, оскільки порушує принципи подібності, об'єктивності та достовірності, які є обов'язковими для визначення ринкової вартості. З урахуванням установлених судом апеляційної інстанції порушень порядку проведення оцінки майна, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги боржника на дії приватного виконавця в частині: визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні № 79277517, та визнання недійсними наслідків виконавчих дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С., а саме: визнання недійсними звітів суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України".
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/2836/23, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 залишити в силі.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
8. На обґрунтування своїх вимог Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме:
- пункт 2 частини 2 статті 4, частини 1 та 3 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки саме процедура рецензування є належним і передбаченим законом способом спростування результатів оцінки майна;
- пункт 15 частини 2 статті 18, частину 1 статті 20, частини 4, 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", які не наділяють державного виконавця повноваженнями перевіряти правильність чи обґрунтованість оцінки, втручатися у діяльність суб'єкта оціночної діяльності та самостійно визначати або коригувати вартість майна. Правова позиція щодо виключного характеру повноважень виконавця у цьому питанні неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 917/628/17.
Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.10.2025 у справі № 459/3276/24 відповідно до якої: "Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим. Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника. Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника. Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов'язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності. Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18 (провадження № К/9901/59534/18), від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14 (провадження № 61-2646св19), від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20), від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14 (провадження № 61-6879св21), на які посилався заявник у касаційній скарзі. Водночас боржник ОСОБА_1 , ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна. Тобто ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є заниженою порівняно з ринковою, а наведені скаржником доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв'язку з чим такі доводи не могли бути взяті судами попередніх інстанцій до уваги".
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 (провадження № 12 18гс18), а також у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 168/828/16 (провадження № 61-21793св18), від 07.02.2024 у справі № 607/12426/18 (провадження № 61-4767св23), від 10.09.2024 у справі № 754/10703/22 (провадження № 61-9923св24).
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає, що апеляційний суд дійшов висновку про можливе заниження вартості майна виключно з формальних підстав - відсутності внутрішнього огляду, не встановивши при цьому жодних конкретних невідповідностей між фактичними характеристиками об'єкта та тими даними, які були використані оцінювачем. Суд не навів жодного доказу, який би свідчив про те, що технічний стан, площа, планування чи інші істотні характеристики об'єкта були визначені неправильно або з викривленням. До того ж, суд апеляційної інстанції, ототожнивши дату оцінки з датою завершення складання звіту та неправильно витлумачивши правову природу цієї категорії, дійшов помилкового висновку про наявність порушень при складанні звітів про оцінку майна. Більше того, апеляційний суд, визнаючи дії державного виконавця неправомірними, на думку скаржника, не встановив жодного порушення процедури виконавчого провадження, не навів конкретних норм закону, які були порушені виконавцем, та не обґрунтував причинно-наслідкового зв'язку між діяли державного виконавця і нібито порушенням прав боржника.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у касаційній скарзі посилається на те, що Національний стандарт № 1 не містить вимоги зазначати у звітах про оцінку майна аргументи щодо неможливості особистого внутрішнього огляду об'єктів оцінки, а також наголошує на тому, що державний виконавець відсутній у переліку замовників оцінки майна, передбаченому у частині 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що виключає необхідність останньому, як замовнику оцінки, забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Зазначені обставини справи, на думку скаржника, свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та пункту 56 Національного стандарту № 1, а висновок суду апеляційної інстанції, зроблений в оскаржуваній постанові, про наявність підстав для часткового задоволення скарги Боржника на дії Виконавця, в частині визнання неправомірними дій Виконавця щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні № 79277517 та визнання недійсними звітів суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України", є безпідставним та таким, що ґрунтуються на невірному застосуванню положень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", статей 3, 9, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктів 51, 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 440.
Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи
9. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у відзивах на касаційну скаргу просить залишити їх без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/2836/23 та постановлено здійснити касаційний перегляд зазначеного судового рішення у порядку письмового провадження.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/2836/23 та постановлено здійснити касаційний перегляд зазначеного судового рішення у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. Господарський суд Харківської області рішенням від 21.05.2025 у справі № 922/2836/23 позовні вимоги задовольнив повністю та стягнув з боржника на користь стягувача 910 598 147,64 грн основної заборгованості, 164 353 082,74 грн пені, 34 235 953,50 грн інфляційних втрат, 10 979 275,55 грн 3% річних.
Зазначене рішення набрало законної сили, в зв'язку з чим, на його примусове виконання Господарський суд Харківської області видав наказ від 27.08.2025 № 922/2836/23, який був пред'явлений стягувачем до примусового виконання.
12. 06.10.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. відкрив виконавче провадження № 79277517 щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 № 922/2836/23.
13. 30.10.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. наклав арешт на майно боржника у виконавчому провадженні № 79277517.
14. 30.10.2025 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання доручення про вчинення виконавчих дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. від 16.10.2025 здійснив опис та наклав арешт на майно боржника, а саме:
1) нежитлові будівлі А-4 площею 2507,2 м2, З-1 площею 49,5 м2, Е-1 площею 538,7 м2, В-1 площею 962,0 м2, Б-1 площею 101,5 м2, У-2 площею 992,4 м2, загальною площею 5147 м2 за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
2) нежитлову будівлю літ. Р-2 загальною площею 172,5 м2 за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
3) нежитлову будівлю літ. Ч-1 загальною площею 34,9 м2 за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
4) нежитлові будівлі Л-1 площею 48,9 м2, Т-1 площею 282,4 м2, Д-1 площею 414,2 м2, С-1 площею 273,4 м2, Г-1 площею 1889,3 м2, Ж-1 площею 18,9 м2, Ц-1 площею 209,6 м2, Н-1 площею 161,3 м2, загальною площею 3298 м2 за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
5) нежитлові будівлі літ.Ф-1 площею 2509,3 м2; літ.Х-1 загальною площею 70,9 м2, загальною площею 2580,2 м2 за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1;
6) нежитлові будівлі: літ.И-1 загальною площею 603,7 м2, літ.К-1 загальною площею 81,5 м2 за адресою: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, які належать на праві власності Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", про що винесено відповідну постанову.
15. 20.11.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. залучив суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ТОВ "Експертна Служба України", який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України 16.06.2022 за № 277/2022 для участі у виконавчому провадженні.
16. 18.12.2025 до матеріалів виконавчого провадження № 79277517 в Автоматизованій системі виконавчого провадження додано Звіти про оцінку майна та висновки про вартість майна, а саме:
1) звіт про оцінку майна від 10.12.2025 № 630 - нежитлові будівлі: літ. Ф-1 загальною площею 2509,3 м2; літ.Х-1 загальною площею 70,9 м2, загальна площа всіх приміщень 2580,2 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, власником яких є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", код ЄДРПОУ: 03359500 та висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 19 041 850,00 грн;
2) звіт про оцінку майна від 10.12.2025 № 631 - нежитлові будівлі: Т-1 площею 282,4 м2, Д-1 площею 414,2 м2, С-1 площею 273,4 м2, Г-1 площею 1889,3 м2, Ж-1 площею 18,9 м2, Ц-1 площею 209,6 м2, Н-1 площею 161,3 м2, загальна площа всіх приміщень 3249,10 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, власником яких є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", код ЄДРПОУ: 03359500 та висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 23 511 270,00 грн;
3) звіт про оцінку майна від 10.12.2025 № 632 - нежитлові будівлі: А-4 площею 2507,2 м2, З-1 площею 49,5 м2, Е-1 площею 538,7 м2, Б-1 площею 101,5 м2, У-2 площею 992,4 м2, загальна площа всіх приміщень 4189,30 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, власником яких є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", код ЄДРПОУ: 03359500 та висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 47 826 930,00 грн;
4) звіт про оцінку майна від 10.12.2025 № 633 - нежитлова будівля літ. К-1, загальною площею 81,5 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, власником яких є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", код ЄДРПОУ: 03359500 та висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 1 435 542,00 грн;
5) звіт про оцінку майна від 10.12.2025 № 634 - нежитлова будівля літ. Ч-1, загальною площею 34,9 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, власником яких є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", код ЄДРПОУ: 03359500 та висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 223 430,00 грн;
6) звіт про оцінку майна від 10.12.2025 № 635 - нежитлова будівля літ. Р-2, загальною площею 172,5 м2, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, власником яких є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", код ЄДРПОУ: 03359500 та висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 3 081 447,00 грн.
Загальна вартість майна згідно з висновком становить 95 120 469 грн.
17. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. листом від 22.12.2025 за № 20.1/В-7/79277517 повідомив сторони виконавчого провадження про отримання звітів про оцінку майна, виготовлених суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання ТОВ "Експертна Служба України" станом на 10.12.2025. Роз'яснено, що відповідно до частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Також зазначено, що з повним текстом звіту про оцінку майна можна ознайомитись у державного виконавця щовівторка з 10:00 до 16:00 год.
Позиція Верховного Суду
18. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені в них доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з огляду на таке.
20. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
21. Стаття 129-1 Конституції України гарантує обов'язковість виконання судового рішення.
Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
22. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".
23. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
24. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
26. Згідно з нормами статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
27. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц. на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
28. Таким чином, боржник скористався своїм правом на оскарження оцінки нерухомого майна в порядку оскарження відповідних дій приватного виконавця.
29. Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
30. У статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
31. Замовники оцінки відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
32. Під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, обов'язковим для застосування є Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.
33. Відповідно до пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.
34. Згідно з приписами пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
35. Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, зокрема, містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
36. З аналізу зазначених правових норм слідує, що в процесі підготовки та проведення оцінки майна суб'єкт оціночної діяльності обов'язково повинен здійснити особистий огляд майна, що підлягає оцінці, а замовник (в даному випадку - державний виконавець) - забезпечити йому доступ до об'єкта оцінки.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2025 у справі № 916/3071/24.
37. В обґрунтування вимог скарги боржник посилається на те, що суб'єкт оціночної діяльності не оглянув об'єкти оцінки.
38. Як встановив суд апеляційної інстанції, у звітах про оцінку майна від 10.12.2025 №№ 630-635 у розділі 1 "Обмежуючі умови і допущення" зазначено: загальна площа об'єкта оцінки приймалась згідно зі правовстановлюючими документами на об'єкт оцінки. Оцінювач не бере на себе відповідальність за наявність відмінностей, уточнень та різниці в площі приміщень, що зазначені у технічному паспорті та правовстановлюючих документах.
У пункті 2.1 "Ознайомлення з об'єктом оцінки" Звітів передбачено, що …. відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 у звіті про оцінку майна повинно бути зазначено про результати особистого огляду оцінювачем об'єкта оцінки. У разі неможливості особистого огляду оцінювач надає у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів такої оцінки, що є важливим для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна у висновку про його вартість. Ознайомлення з об'єктом оцінки в цьому випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об'єкт, документів, які містять характеристики об'єкта оцінки. Отже, у разі неможливості з об'єктивних причин проведення особистого огляду оцінювачем об'єкта оцінки та наявності наданих замовником необхідних вихідних даних для проведення оцінки майна оцінювач має право провести оцінку без особистого огляду із обов'язковим зазначенням про це у звіті про оцінку.
У пункті 2.1 звітів зазначено, що вся інформація фінансового, технічного, економічного характеру, що надана замовником в усній або письмовій формі та підтверджена або не підтверджена документально, приймалась як достовірна, але оцінювач не засвідчує в будь-якій формі факт їхньої вірогідності. Оцінювач не проводив спеціальної перевірки зазначеної інформації. Учасником виконавчого провадження (боржником) виконано свої обов'язки та забезпечено фотографування. Ознайомлення з об'єктом оцінки в цьому випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об'єкт, документів, які містять характеристики об'єкта оцінки. У разі наявності в об'єкта оцінки певних ознак, що підтверджують інший ніж було описано в звіті про оцінку (розділ № 6) фізичний, функціональний стан, результати оцінки можуть бути визнані недостатньо об'єктивними, тому що вони ґрунтувалися на припущенні оцінювача про інший, ніж виявилося насправді, стан об'єкта оцінки, а звіт потребує доопрацювання. Учасник виконавчого провадження суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання під час здійснення виконавчого провадження використовує матеріали виконавчого провадження та приймає їх як достовірні, оцінювач не засвідчує в будь-якій формі факт їхньої вірогідності. Звіт дійсний лише за умови, що вихідні дані, які надані замовником звіту, відповідають дійсності.
39. Верховний Суд у постанові від 17.06.2025 у справі № 916/302/16 зазначив, що ознайомлення з об'єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних (кількісних, якісних показників) та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки, що в кінцевому результаті безпосередньо може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою/завищеною ціною, а відтак і на достовірність та об'єктивність оцінки майна. У свою чергу замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
40. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, у жодному зі звітів, складених суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна служба України", взагалі не зазначено, що оцінювач проводив внутрішній огляд об'єктів нерухомості, а матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили, що державний виконавець вчиняв хоча б якихось дії задля забезпечення доступу суб'єкта оціночної діяльності до майна боржника, що підлягає оцінці. Також у порушення пункту 56 Національного стандарту № 1 у звітах про оцінку майна не наведено жодних аргументів щодо неможливості особистого огляду об'єктів оцінки. Навпаки, у звітах зазначено, що ознайомлення з об'єктом оцінки в цьому випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об'єкт, документів, які містять характеристики об'єкта оцінки. Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, змістом наведених звітів підтверджується, що оцінювач не здійснював особистий огляд майна, що підлягає оцінці, не проводив відповідних замірів та фотографування об'єктів оцінки, а в наданих звітах оцінювачем не обґрунтовано неможливість проведення особистого огляду об'єктів оцінки.
41. Суд апеляційної інстанції також установив, що у звітах про оцінку майна у розділі 1 зазначено, зокрема, наступне:
1) Вих. № 630 від 10.12.2025: дата оцінки - 10 грудня 2025 року; викладені розрахунки та аналіз проведені в період з 10.12.2025 по 16.12.2025.
У висновку про вартість майна зазначено, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 19 041 850,00 грн.
Об'єкт оцінки - нежитлові будівлі: літ. Ф-1 загальною площею 2509,3 м2; літ. Х-1 загальною площею 70,9 м2, загальна площа по всім приміщенням 2580,2 м2. Оцінювачем для оцінки зазначеного об'єкта обрано аналоги - об'єкти в різних районах м. Харкова та Харківської області.
До звіту додано скріншоти оголошень з мережі інтернет, що використані як база для порівняння, зроблені 11.12.2025, що свідчить про аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту.
2) Вих. № 631 від 10.12.2025: дата оцінки - 10 грудня 2025 року; викладені розрахунки та аналіз проведені в період з 10.12.2025 по 16.12.2025.
У висновку про вартість майна зазначено, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 23 511 270,00 грн.
Об'єкт оцінки - виробничо-складські та адміністративні будівлі великої площі (3249 м2). Оцінювачем для оцінки зазначеного об'єкта обрано аналоги - об'єкти в різних районах м. Харкова.
До звіту додано скріншоти оголошень з мережі інтернет, що використані як база для порівняння, зроблені 11.12.2025, що свідчить про аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту.
3) Вих. № 632 від 10.12.2025: дата оцінки - 10 грудня 2025 року; викладені розрахунки та аналіз проведені в період з 10.12.2025 по 16.12.2025.
У висновку про вартість майна зазначено, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 47 826 930,00 грн.
Об'єкт оцінки - виробничо-складські та адміністративні будівлі великої площі (4189 м2). Оцінювачем для оцінки зазначеного об'єкта обрано аналоги - об'єкти в різних районах м. Харкова.
До звіту додано скріншоти оголошень з мережі інтернет, що використані як база для порівняння, зроблені 10- 13 грудня 2025 року, що свідчить про аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту.
4) Вих. № 633 від 10.12.2025: дата оцінки - 10 грудня 2025 року; викладені розрахунки та аналіз проведені в період з 10.12.2025 по 16.12.2025.
У висновку про вартість майна зазначено, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 1 435 542,00 грн.
Об'єкт оцінки - нежитлова будівля літ. К-1 площею 81,5 м2. Оцінювачем для оцінки зазначеного об'єкта обрано аналоги зі значно більшими площами: аналог № 1 - 203,00 м2; аналог № 2 - 135,00 м2; аналог № 3 - 154,00 м2; аналог № 4 - 186,30 м2. Аналоги розташовані в різних районах м. Харкова. Отже, оцінювач підібрав нерелевантні аналоги за площею.
До звіту додано скріншоти оголошень з мережі інтернет, що використані як база для порівняння, зроблені 10- 13 грудня 2025 року, що свідчить про аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту.
5) Вих. № 634 від 10.12.2025: дата оцінки - 10 грудня 2025 року; викладені розрахунки та аналіз проведені в період з 10.12.2025 по 16.12.2025.
У висновку про вартість майна зазначено, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 223 430,00 грн.
Об'єктом оцінки є капітальна нежитлова будівля літ. Ч-1 (котельня) площею 34,9 м2. Як аналоги для порівняння оцінювач використав "металеві кіоски та павільйони" площею від 15 до 225 м2. Отже, оцінювач підібрав нерелевантні аналоги за площею.
При цьому суд зазначає, що кіоск не є функціональним аналогом капітальної будівлі котельні. Капітальна будівля (нерухомість у розумінні закону) порівнюється з тимчасовими спорудами (МАФами), які є рухомим майном і мають зовсім інший конструктивний тип, строк експлуатації та ринкову цінність. Котельня є спеціалізованим технічним об'єктом енергетичної інфраструктури, тоді як кіоски призначені для роздрібної торгівлі або надання побутових послуг.
До звіту додано скріншоти оголошень з мережі інтернет, що використані як база для порівняння, зроблені 13-14 грудня 2025 року, що свідчить про аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту.
6) Вих. № 635 від 10.12.2025: дата оцінки - 10 грудня 2025 року; викладені розрахунки та аналіз проведені в період з 10.12.2025 по 16.12.2025.
У висновку про вартість майна зазначено, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 10.12.2025 становить 3 081 447,00 грн.
Для оцінки будівлі автомийки площею 172,5 кв.м використано аналоги з суттєвим розкидом площ - від 82 до 400 кв.м. Отже, оцінювач підібрав нерелевантні аналоги за площею.
До звіту додано скріншоти оголошень з мережі інтернет, що використані як база для порівняння, зроблені 13- 14 грудня 2025 року, що свідчить про аналіз об'єктів порівняння після фактичного складання звіту.
42. Нездійснення повного огляду майна, що підлягає оцінці, зокрема його внутрішнього огляду, може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
43. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
44. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією з форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
45. Відповідно до частин 1, 3 статті 13 зазначеного Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Таким чином, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки майна, який полягає не в здійсненні альтернативної оцінки майна, а в перевірці правильності та повноти надання висновків експертом при визначенні вартості об'єкта оцінки.
При цьому, стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено можливість оскарження результатів оцінки майна боржника, не ставить можливість такого оскарження в залежність від того чи було стороною, яка не згодна з результатом оцінки майна експертом, здійснено рецензування наданого ним звіту про оцінку чи ні.
Рецензування звіту про оцінку майна, як і оскарження результатів оцінки майна, є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд, за винятком обставин, коли рецензування є обов'язковим.
Підставою оскарження дій державного виконавця та звітів про оцінку майна боржника у цій справі є порушення встановленої нормами чинного законодавства процедури здійснення оцінки майна, що полягає у нездійсненні суб'єктом оціночної діяльності особистого огляду майна та незабезпеченні таких умов оцінювачу державним виконавцем.
Можливість оскарження оцінки майна, шляхом скасування звіту про оцінку майна, визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій та послідовній практиці Верховного Суду (постанови від 28.07.2021 у справі № 921/317/18, від 11.11.2020 у справі № 922/585/20, від 24.07.2020 у справі № 906/696/18, від 15.10.2020 у справі № 917/628/17, від 19.06.2023 у справі № 909/121/22, від 19.06.2025 у справі № 916/302/16, тощо).
Водночас відсутність рецензування звіту про оцінку майна не може слугувати перешкодою для звернення у цьому випадку боржника до суду з відповідною скаргою в силу приписів частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2024 у справі № 917/1596/18, від 10.11.2025 у справі № 916/3071/24.
46. Отже, з урахуванням установлених судом апеляційної інстанції порушень порядку проведення оцінки майна, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця.
47. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, мотивуючи касаційну скаргу, зазначає, зокрема, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.10.2025 у справі № 459/3276/24, про те, що "рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника".
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає, що суд апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної постанови неправильно застосував пункт 2 частини 2 статті 4, частини 1 та 3 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки саме процедура рецензування є належним і передбаченим законом способом спростування результатів оцінки майна.
48. Зазначені доводи скаржника Верховний Суд вважає помилковими, з огляду на таке.
Верховного Суду у постанові від 01.10.2025 у справі № 459/3276/24, зазначаючи про те, що рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника, а також про те, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов'язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності, виснував, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про задоволення вимог скарги, оскільки дії приватного виконавця щодо оцінки майна, в тому числі щодо повідомлення боржника про її результати, відповідали положенням частин першої-третьої, п'ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
49. Разом з тим, стягувачем у справі № 459/3276/24 був банк, а у цій справі стягувачем є юридична особа, тому справа № 459/3276/24 і ця справа є схожими в частині предмета скарг (визнання неправомірним висновку/звіту суб'єкта оціночної діяльності), однак відрізняються в частині суб'єкта стягувача, що є ключовим у питанні застосування частини 4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" з таких міркувань.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2024 у справі № 917/1596/18 виснував:
"7.14. Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовані Законом. Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб) [правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі №924/90/22].
7.15. Верховний Суд виходить з того, що стаття 57 Закону регулює визначення вартості майна боржника та оцінку майна боржника.
7.15.1. Відповідно до частини першої статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
7.15.2. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна (частина друга статті 57 Закону).
7.15.3. Згідно із частиною третьою статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
7.15.4. Частиною четвертою статті 57 Закону визначено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов'язаний залучити суб'єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб'єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
7.15.5. Відповідно до частини п'ятої стаття 57 Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
7.15.6. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться (частина шоста статті 57 Закону).
7.16. Отже, конструкція вказаної вище правової норми свідчить про те, що рецензування звіту про оцінку майна виконавцем здійснюється у випадках і за умов, які визначені частиною четвертою статті 57 Закону, а саме:
- стягувачем у виконавчому провадженні є банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов'язаний залучити суб'єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- одна із сторін заперечує проти результатів оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження.
7.17. Втім, у цій справі стягувачем виступає фізична особа, яка є правонаступником юридичної особи, тому відсутні підстави для обов'язкового призначення рецензування звіту про оцінку майна іншому суб'єкту оціночної діяльності в силу приписів частини четвертої статті 57 Закону, а відсутність такого рецензування не може слугувати перешкодою для звернення у цьому випадку боржник (Товариству) до суду з відповідною скаргою в силу приписів частини п'ятої статті 57 Закону".
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що правовідносини у справі № 459/3276/24 не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.
50. Що стосується доводів скаржника про неправильне застосування положень пункт 15 частини 2 статті 18, частину 1 статті 20, частини 4, 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", які не наділяють державного виконавця повноваженнями перевіряти правильність чи обґрунтованість оцінки, втручатися у діяльність суб'єкта оціночної діяльності та самостійно визначати або коригувати вартість майна, з посиланням на правову позицію щодо виключного характеру повноважень виконавця у цьому питанні, яка неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 917/628/17, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
51. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16, які були враховані судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови, зробила висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
52. Абзацом 1 частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", як зазначалось, передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
З урахуванням наведених норм Верховний Суд керується тим, що право на оскарження у судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна боржника у виконавчому провадженні передбачено законом.
Можливість оскарження оцінки майна, шляхом скасування звіту про оцінку майна, визнання оцінки майна недійсною, в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій та послідовній практиці Верховного Суду (постанови від 15.10.2020 у справі № 917/628/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, а також у постановах від 28.07.2021 у справі № 921/317/18, від 11.11.2020 у справі № 922/585/20, від 24.07.2020 у справі № 906/696/18, від 19.06.2023 у справі № 909/121/22, тощо).
Боржник оскаржує оцінку майна в межах скарги на дії державного виконавця, що узгоджується, зокрема, із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.
53. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційних скаргах доводи фактично зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
54. Суд акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
55. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи №373/2054/16-ц).
56. З урахуванням установленого судом апеляційної інстанції порушення порядку проведення оцінки майна, а також вимог чинного законодавства, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на вимогах закону висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги, визнання недійсної оцінки майна боржника, оформленої складеними суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертна Служба України" звітами про оцінку майна у виконавчому провадженні № 7927757 як такого, що не відповідає вимогам законодавства.
Отже, доводи касаційних скарг про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та права під час розгляду скарги на дії державного виконавця не знайшли свого підтвердження, тому такі доводи підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості. Таким чином, в межах підстав касаційного оскарження скаржники не навили змістовних доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, тож відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
57. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
59. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
60. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Враховуючи межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної постанови.
Розподіл судових витрат
62. Розподіл судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється, оскільки згідно з пунктом 19 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній із 14.11.2024) судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/2836/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай