29 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/2187/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 908/2187/25
у справі за позовом Запорізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група"
про стягнення 2 277 299,30 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" (далі - ТОВ "Євроазіатська пивна група") 22.05.2026 через підсистему "Електронний суд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 908/2187/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Чумак Ю.Я. - головуючий, Дроботова Т.Б., Багай Н.О.
25.05.2026 від ТОВ "Євроазіатська пивна група", через підсистему "Електронний суд", надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі № 908/2187/25.
Обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ "Євроазіатська пивна група" зазначає, що колегія суддів у тому ж самому персональному складі (Дроботова Т. Б. - головуюча, Багай Н.О., Чумак Ю.Я.) 31.03.2026 ухвалила постанову у справі № 908/1291/24, яка за своєю правовою природою, предметом, підставами, складом учасників, об'єктом спірних правовідносин і ключовими правовими питаннями є подібною до справи № 908/2187/25, що передана зазначеній колегії на касаційний перегляд.
Крім того вказує, що колегія суддів у справі № 908/1291/24 вже висловила правові висновки за ключовими питаннями, що становлять предмет касаційного перегляду у справі № 908/2187/25.
Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2026 визнано доводи, викладені у заяві ТОВ "Євроазіатська пивна група" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 908/2187/25, необґрунтованими. Передано матеріали касаційної скарги ТОВ "Євроазіатська пивна група" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі №908/2187/25 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроазіатська пивна група» про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 908/2187/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №908/2187/25 визначено суддю Верховного Суду Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі “Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та “Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб'єктивним критерієм “особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України», заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі “Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі “Бочан проти України», N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі “Газета "Україна-центр» проти України»);
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі “Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Втім, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб' єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі “Кіпріану проти Кіпру» [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі “Пуллар проти Сполученого Королівства»(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, “має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, А, N 86).
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Верховний Суд виходить також з того, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що заява ТОВ "Євроазіатська пивна група" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 908/2187/25 ґрунтується на припущеннях, зводиться саме до незгоди заявника з висловленою суддями правовою позицією при ухваленні постанови Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 908/1291/24 та оцінки процесуальних дій колегії суддів, однак не містить обґрунтованих доводів, які б викликали сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
Суд також зазначає, що доводи заявника щодо необхідності відводу суддів Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 908/2187/25 з підстав незгоди з правовою позицією висловленою при розгляді справи 908/1291/24, прямо порушують принцип судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд не вбачає об'єктивних обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності суддів, а також враховуючи положення частини 4 статті 35 ГПК України, Суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ "Євроазіатська пивна група" про відвід суддів Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. від розгляду справи № 908/2187/25.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,-
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" про відвід суддів Верховного Суду Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. від розгляду справи № 908/2187/25 відмовити.
2. Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Погребняк