8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2320/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву (вх.№12714 від 27.05.2026) представника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Лесенка О.С. про забезпечення позову у справі
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61004, м. Харків, Гончарівський бульвар (вул. Конєва), 20; код ЄДРПОУ: 0291010823) в інтересах держави в особі: 1) Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова адміністрація) (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64; код ЄДРПОУ: 23912956); 2) Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації) (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд , 4 поверх; код ЄДРПОУ: 02230856)
до 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центральний ринок торгівельний майданчик 3» (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 33; код ЄДРПОУ: 39154411), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНАД» (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 33; код ЄДРПОУ: 41038182), 4) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки
Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації) з позовом до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центральний ринок торгівельний майданчик 3», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНАД» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. 2276Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі №922/2320/23 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі №922/2320/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2024 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі №922/2320/23 скасовано.
Справу № 922/2320/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 прийнято на новий розгляд справу №922/2320/23. Призначено справу №922/2320/23 до розгляду у підготовчому засіданні на "31" липня 2024 р. о 11:40.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2024 задоволено клопотання представника Харківської міської ради Горобинської Н.М. (вх.№17723 від 11.07.2024) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Залучено до участі у справі №922/2320/23 Міністерства культури та інформаційної політики України (61601, м. Київ, вул. Франка Івана, б.19, код ЄДРПОУ: 43220275) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2024 відкладено підготовче засідання на 28.08.2024 об 12:45.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 відкладено підготовче засідання на 25.09.2024 об 10:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНАД» Матвєєва О.В. про зупинення провадження (вх.№24020 від 24.09.2024) у справі №922/2320/23 задоволено.
Вирішено зупинити провадження у справі №922/2320/23 за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації) до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центральний ринок торгівельний майданчик 3», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРНАД» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №520/30025/23 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, третя особа - Харківська міська рада, про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 провадження у справі №922/2320/23 поновлено. Продовжено розгляд справи №922/2320/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі №922/2320/23 на 23 липня 2025 року о 10:15.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 задоволено клопотання представника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Купріянова В.Б. про зупинення провадження (вх.№15644 від 03.07.2025) у справі. Вирішено зупинити провадження у справі №922/2320/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №922/264/24. Зобов'язано учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
06.11.2025 через кабінет Електронного суду надійшла заява представника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Лесенка О.С. про зміну предмета позову та залучення до участі у справі співвідповідача (вх.№25777 від 06.11.2025), в якій просить суд:
1) залучити до участі у розгляді справи в якості співвідповідачки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС), якої, зокрема, стосуються позовні вимоги, зазначені у заяві про зміну предмету позову по цій справі;
2) позовні вимоги прокурора по справі надалі вважати викладеними в наступній редакції:
- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.12.2017 за № 877/17 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» в частині (п. 7 Додатку 1 до рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.12.2017 за № 877/17 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України») щодо продажу ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. (номер у реєстрі нотаріальних дій 140), згідно з яким Харківською міською радою передано у власність покупця - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» (код ЄДРПОУ: 39154411) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 33, з одночасним припиненням речових прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» (код ЄДРПОУ: 39154411) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 645), згідно з яким ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» передало у власність покупця - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРНАД» (код ЄДРПОУ: 41038182) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 33, з одночасним припиненням речових прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРНАД» (код ЄДРПОУ: 41038182) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.05.2024, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 378), згідно з яким ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРНАД» (код ЄДРПОУ: 41038182) передало у власність покупця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 за адресою: АДРЕСА_3 ;
- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ: 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020.
17.04.2026 до суду надійшло клопотання керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Лесенка О.С. (вх.№9322 від 17.04.2026) про поновлення провадження, в якому просить суд поновити провадження у справі №922/2320/23 через усунення обставин, що викликали його зупинення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 клопотання керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Лесенка О.С. (вх.№9322 від 17.04.2026) про поновлення провадження задоволено. Провадження у справі №922/2320/23 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на 13.05.2026.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 заяву представника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Лесенка О.С. про зміну предмета позову та залучення до участі у справі співвідповідача (вх.№25777 від 06.11.2025) задоволено. Залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_4 ). Продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх.№25777 від 06.11.2025). Вирішено позовні вимоги прокурора по справі вважати викладеними в наступній редакції:
- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.12.2017 за №877/17 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» в частині (п.7 Додатку 1 до рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.12.2017 за №877/17 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України») щодо продажу ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. (номер у реєстрі нотаріальних дій 140), згідно з яким Харківською міською радою передано у власність покупця - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» (код ЄДРПОУ: 39154411) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 33, з одночасним припиненням речових прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» (код ЄДРПОУ: 39154411) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 645), згідно з яким ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» передало у власність покупця - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРНАД» (код ЄДРПОУ: 41038182) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 33, з одночасним припиненням речових прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРНАД» (код ЄДРПОУ: 41038182) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.05.2024, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 378), згідно з яким ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАРНАД» (код ЄДРПОУ: 41038182) передало у власність покупця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 за адресою: АДРЕСА_3 ;
- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ: 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020.
Розглянувши заяву (вх.№12714 від 27.05.2026) представника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Лесенка О.С. про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Тобто, імперативними приписами ч.1 ст.139 ГПК України визначено обов'язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вказано у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.12.2017 за №877/17 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» в частині (п.7 Додатку 1 до рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.12.2017 за №877/17 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України») щодо продажу ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК ТОРГІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК 3» земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020, визнання недійсними договорів купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 13.02.2018, від 24.05.2018 та від 06.05.2024 та зобов'язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Лесенко О.С. зазначив, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Так, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що під час здійснення судом касаційної інстанції касаційного провадження у справі №922/2320/23 відповідачем-3 (ТОВ «ФАРНАД»), яке було належним чином повідомлене про перебування справи на стадії касаційного провадження, укладено щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 договір купівлі-продажу від 06.05.2024, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО Десятніченко І.В. (реєстровий № 378).
За умовами договору покупцем земельної ділянки виступила ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за якою згаданим нотаріусом в цей же день проведено державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт нерухомого майна (номер відомостей про речове право: 54891635).
На переконання прокурора, укладаючи відповідний договір купівлі-продажу від 06.05.2024, ОСОБА_1 , як сторона цього правочину, мала би проявити розумну обачливість і дослідити правові підстави для реєстрації за іншою стороною правочину права власності на відповідну земельну ділянку та наявність щодо цього майна судових спорів. Про вказані обставини вона могла дізнатись, як з інформації, наявної у відкритому доступі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, офіційному веб-порталі «Судова влада України» та Єдиному державному реєстрі судових рішень, так і скориставшись відповідною фаховою допомогою.
Під час нового розгляду справи, з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, а також з огляду на подану прокурором заяву про зміну предмету спору, предметом спору є, зокрема, зобов'язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку державі.
Як стверджує прокурор, у разі задоволення позовних вимог у справі відповідачка ОСОБА_1 втрачає зареєстроване за нею право власності на спірну ділянку. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи згадана відповідачка може розпорядитися спірним майном на власний розсуд в будь-який час або продовжити вчиняти юридично значимі дії, спрямовані на уникнення передбаченого законом механізму повернення майна на виконання судового рішення. Ймовірні відчуження земельної ділянки на користь інших осіб, її поділ чи об'єднання ускладнять виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з ділянкою до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності нової зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та/або з іншими особами, яким це майно може бути відчужено. Таким чином, наявність у відповідачки ОСОБА_1 на теперішній час правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб або змінити фактичний стан чи юридичний статус відповідного нерухомого майна. До того ж, відповідачка ОСОБА_1 , знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном, що у подальшому призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовними заявами.
Проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, прокуратура має припущення про існування реальної загрози того, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником спірної земельної ділянки, може розпорядитись нею шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об'єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об'єднання тощо), що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідного нерухомого майна (держави в особі відповідного органу) в межах даної справи, без нових звернень до суду. Відтак, вказане фактично знівелює мету судового захисту та матиме наслідком непоновлення прав та інтересів держави. Враховуючи викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Близькі за змістом висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.
У випадку арешту майна таке майно залишається у власності боржника і знерухомлюється з метою недопущення виведення активів боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу-4, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача-4 реалізувати вказане майно третім особам.
Подібні за своїм змістом висновки щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №915/373/20 та від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, а також від 08.10.2020 у справі №465/4985/18 і від 15.06.2021 у справі №757/48375/20 (щодо аналогічних за змістом положень Цивільного процесуального кодексу України).
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
В свою чергу, сам факт наявності зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власника (відповідача-4) вільно розпоряджатися таким майном. Відтак існують підстави вважати, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник нерухомого майна може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. Подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, поділ чи об'єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду. Крім того, вчинення будь-яких дій зі спірним нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це нерухоме майно може бути відчужене.
Оцінивши фактичні обставини справи, суд вважає, що доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача-4 та заборона вчиняти певні дії щодо цього майна є обґрунтованими, оскільки такий вид забезпечення позову по-перше, спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову; по-друге, є адекватним, оскільки цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається; по-третє, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; по-четверте, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, що є недопустимим, зважаючи на вищевикладену позицію Європейського суду з прав людини.
До того ж накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборона вчиняти певні дії щодо цього майна не завдасть шкоди та збитків відповідачу-4, не позбавить його прав на володіння та користування його нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача-4 реалізувати вказане майно третім особам.
Водночас наразі немає підстав вважати, що застосування заявлених заходів забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача-4 чи третіх осіб, оскільки нерухоме майно залишається у володінні та користуванні відповідача-4, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини майна, якої стосується спір. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20.
З огляду на зазначене господарський суд вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову є адекватними та цілком співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки: наявний прямий зв'язок між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивачів на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду, тоді як невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Запропоновані заходи не позбавляють відповідача-4 права власності на його майно, але попереджають дії відповідача-4 щодо зменшення кількості майна. Арешт майна не призведе до погіршення фінансового стану відповідача-4 та не спричинить припинення господарської діяльності, а виключно обмежить право неконтрольованого розпорядження спірним майном.
Такі заходи забезпечення позову попереджають ймовірні дії відповідача-4 щодо штучного зменшення активів з метою ухилення від виконання зобов'язань та будуть стимулювати відповідача-4 до виконання зобов'язань належним чином і не спричинять виникнення збитків у відповідача-4.
За наведених вище фактичних обставин застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 по вул. Різдвяній, 33 у м. Харкові), право власності на який 06.05.2024 зареєстроване за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО Десятніченко І.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 378) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1258963163101, номер відомостей про речове право - 54891635), до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили є дійсно належною, виключною та необхідною в даному конкретному випадку гарантією виконання рішення суду у цій справі, а також є запорукою захисту майнових прав не тільки позивачів, а й третіх осіб, оскільки за наведених обставин дійсно існує реальна загроза ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
У випадку незастосування саме такого засобу забезпечення позову існує очевидна небезпека порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, оскільки до постановлення господарським судом рішення по суті заявлених вимог, гіпотетично відповідачем-4 може бути відчужено спірне майно третім особам.
Відповідно до ч.6 ст.139 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За наведених обставин заходи забезпечення позову, які просить вжити прокурор, є адекватними та обґрунтованими відносно предмету спору, заявником доведено суду належними та допустимими в розумінні вимог процесуального закону доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову судом, доведено суду наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову у цій справі.
Відтак, заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними позовним вимогам, а вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.
Питання про розподіл витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову судом буде вирішено за результатами розгляду справи по суті у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх.№12714 від 27.05.2026) представника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Лесенка О.С. про забезпечення позову у справі - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0020 по вул. Різдвяній, 33 у м. Харкові), право власності на який 06.05.2024 зареєстроване за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО Десятніченко І.В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 378) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1258963163101, номер відомостей про речове право - 54891635).
3. Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувачем є Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області (61004, м. Харків, Гончарівський бульвар (вул. Конєва), 20; код ЄДРПОУ: 0291010823).
Боржником є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили 28 травня 2026 року та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до 29 травня 2029 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 28.05.2026.
Суддя Пономаренко Т.О.