65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1925/16
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши подання (вх. № 2-1002/26 від 20.05.2026) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
у справі № 916/1925/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК" до Фізичної особи-підприємця Руденка Ігоря Володимировича про стягнення 2 695 873,67 грн,
за участю приватного виконавця Долинського Миколи Миколайовича,
У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/1925/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК" (далі - позивач, банк, стягувач) до Фізичної особи-підприємця Руденка Ігоря Володимировича (далі - відповідач, боржник) про стягнення 2 695 873,67 грн.
Рішенням від 21.11.2016 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь банку 1 978 145,10 грн заборгованості по кредиту, 67 866,93 грн відсотків, 117 219,86 грн відсотків за неправомірне користування кредитом, 532 641,78 грн пені та 40 438,11 грн витрат зі сплати судового збору.
09.12.2016 на виконання вказаного рішення видано наказ.
Ухвалами від 03.05.2018 та від 30.11.2018 суд за заявами Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та банку видавав дублікати виконавчого документа.
20.05.2026 до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича (далі - приватний виконавець) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Подання мотивовано тим, що боржник не реєструє за собою право власності на успадковане нерухоме майно - квартиру, загальною площею 164,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на яку можливо було б звернути стягнення в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 916/1925/16.
Ухвалою від 20.05.2026 розгляд подання приватного виконавця призначено на 27.05.2026 о 12:45 год.
Судове засідання, призначене на 27.05.2026, не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 27.05.2026 повідомлено приватного виконавця про те, що судове засідання призначено на 28.05.2026 о 14:00 год.
У судовому засіданні приватний виконавець підтримав подання та просив його задовольнити.
Розглянувши подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Як свідчать матеріали справи, рішенням від 21.11.2016 у справі № 916/1925/16 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь банку 1 978 145,10 грн заборгованості по кредиту, 67 866,93 грн відсотків, 117 219,86 грн відсотків за неправомірне користування кредитом, 532 641,78 грн пені та 40 438,11 грн витрат зі сплати судового збору.
09.12.2016 на виконання вказаного рішення видано наказ.
Ухвалами від 03.05.2018 та від 30.11.2018 суд за заявами Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та банку видавав дублікати виконавчого документа.
22.10.2021 до приватного виконавця надійшла заява банку про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання дубліката наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/1925/16.
22.10.2021 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 67236762 з виконання наказу від 09.12.2016 № 916/1925/16 про стягнення з боржника на користь банку 1 978 145,10 грн заборгованості по кредиту, 67 866,93 грн відсотків, 117 219,86 грн відсотків за неправомірне користування кредитом, 532 641,78 грн пені та 40 438,11 грн витрат зі сплати судового збору.
Того ж дня приватний виконавець виніс постанову про накладення арешту на все майно, що підлягає державній реєстрації та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 3 010 542,96 грн, а також постанови про арешт коштів боржника.
В подальшому, як зазначає приватний виконавець, у зв'язку із зупиненням його діяльності на підставі наказу Мін'юсту від 19.08.2022 № 3512/5, виконавче провадження № 67236762 тимчасово було передано на виконавця приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Носенку С. Б., який, встановивши належність боржнику нерухомого майна - мансарди квартири площею 13,1 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , здійснив реалізацію вказаного майна на електронних торгах та перерахував на рахунок стягувача грошові кошти у розмірі 176 535,79 грн.
Надалі, як звертає увагу приватний виконавець, після поновлення його діяльності наказом Мін'юсту від 13.08.2025 № 1593/7, виконавче провадження № 67236762 було передано йому для примусового виконання.
Приватний виконавець наголошує, що на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» ним систематично здійснювалися передбачені законом виконавчі дії, які не призвели до результатів та судове рішення у справі № 916/1925/16 наразі залишається невиконаним.
В рамках проведення виконавчих дій приватний виконавець надіслав до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса вимогу від 13.04.2026 № 4678 про надання вичерпної інформації про вступ ОСОБА_1 у права спадкоємця померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з обов'язковим наданням належним чином засвідчених копій документів спадкової справи № 382/2018.
У відповідь на вимогу приватного виконавця державний нотаріус Білик О. інформаційним листом від 28.04.2026 № 1509/01-16 повідомила, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В інформаційному листі також йдеться про те, що ОСОБА_1 надіслав заяву про прийняття спадщини, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В. 12.12.2018 за реєстровим № 772, поштовим зв'язком. Зазначена заява надійшла до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса 15.12.2018 за вх. № 1373/02-14 та була зареєстрована у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ 15.12.2018 за № 619 та на підставі вказаної заяви заведено спадкову справу № 382/2018, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Також державний нотаріус проінформувала приватного виконавця про те, що станом на теперішній час спадкоємець ОСОБА_1 до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса з питань оформлення спадщини не звертався, свідоцтва про право на спадщину, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не видавались.
Відповідно до ст. 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи або оголошення її померлою.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (ст.1219 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 УК України).
Як вбачається з відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкт нерухомого майна - квартира, загальною площею 164,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 899085951101, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Разом з тим, ОСОБА_2 , котрий є батьком боржника - ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини, з огляду на наявність у матеріалах справи інформаційного листа державного нотаріуса Білик О., яка повідомила, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 , суд вважає доведеним прийняття боржником спадщини, до складу якої увійшло також спірне нерухоме майно - квартира, загальною площею 164,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 899085951101, на яке приватний виконавець має намір звернути стягнення в межах виконавчого провадження № 67236762.
Натомість, як свідчать матеріали справи, боржник не зареєстрував за собою право власності на спірне майно в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 336 ГПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
З огляду на викладене, враховуючи, що право власності на набуте боржником в результаті спадкування нерухоме майно в установленому законом порядку ним зареєстровано не було, суд доходить висновку про задоволення подання приватного виконавця.
При цьому суд наголошує, що при зверненні стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на квартиру, загальною площею 164,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 899085951101, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович має діяти у повній відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з урахуванням положень Розділу VII відповідного Закону «Порядок звернення стягнення на майно боржника».
Керуючись ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Подання (вх. № 2-1002/26 від 20.05.2026) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у справі № 916/1925/16 - задовольнити.
2. Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме квартиру, загальною площею 164,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 899085951101, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено 28.05.2026. Повну ухвалу складено та підписано 29.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, установлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Волков Роман Володимирович