про залишення заяви без руху
26 травня 2026 року Справа № 915/590/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховська В.С.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 21.05.2026 (вх. №7612/26 від 21.05.2026) про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Заявниця просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити її керуючим реструктуризацією боргів, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Верховного суду України, задовольнити її заяву, визнати її неплатоспроможною, прийняти пропозиції - запропонований План реструктуризації (проект пропозицій), зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти (загальний мораторій) щодо неї, починаючи з дня винесення рішення.
В обґрунтування поданої заяви боржниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 1006621,00 грн перед 19 кредиторами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/590/26 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд застосовує норми ГПК України та КУзПБ.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. 115, 116 КУзПБ.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
(Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону №2971-IX від 20.03.2023)
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
З огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Саме така правова позиція судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 Цивільного кодексу України).
Відтак до боржника - фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
КУзПБ визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Ненадання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Дослідивши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність та додані до неї додатки, суд встановив наявність недоліків.
1. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначила про наявність заборгованості перед 19 кредиторами у загальному розмірі 1006621,00 грн, при цьому конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, зокрема відомостей щодо невиконання перед кредиторами зобов'язань, не вказано, усіх визначених КУзПБ доказів суду не надано, чим порушено п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
З огляду на зазначене, суд зобов'язує ОСОБА_1 повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, відомості та докази припинення обов'язкових платежів тощо.
2. У заяві боржниця взагалі не посилається на конкретні докази, що також унеможливлює встановлення судом обставин справи. Суд наголошує, що обов'язок доказування обставин, викладених у заяві про неплатоспроможність, законодавством про банкрутство покладено саме на заявника. Суд не має здогадуватися, яку обставину доводить доданий до заяви доказ.
Указане унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржник обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, у тексті заяви заявницею має бути зазначено, що доказом відповідної обставини, факту, події або явища є відповідні документи (письмові докази), річ (речові докази), електронні докази. Наприклад, якщо у тексті заяви є посилання на обставину щодо наявної заборгованості у боржника перед 19 кредиторами, то у тексті заяви одразу необхідно зробити посилання на відповідні докази.
3. Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:
конкретизований список кредиторів і боржників;
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна.
Суд зазначає, що хоча перелічені документи долучені боржницею до своєї заяви, проте останні не можуть братися до уваги з огляду на наступне.
Із змісту ст. 116 КУзПБ вбачається, що вказані вище документи додаються до заяви боржника в оригіналі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Так, до своєї заяви заявник долучає файл у форматі pdf.asice.zip під назвою “Процесуальні документи», в якому міститься файл у форматі pdf., який підписано шляхом накладення на нього електронного цифрового підпису. У вказаному файлі містяться: конкретизований список кредиторів і боржників; опис майна (наявність/відсутність) тобто, перелік майна, яке на праві власності належить/неналежить боржнику; перелік обов'язкових документів наданих до заяви на відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи, згідно п. 4 ч. 1 ст. 116 КУзПБ та проєкт плану реструктуризації боргів.
Суд зазначає, що накладення ОСОБА_1 електронного цифрового підпису 21.05.2026 на весь файл під назвою “Процесуальні документи», який містить у собі 4 окремих документа, не може свідчити про надання юридичної сили оригіналу кожному окремому документу.
Таким чином, оскільки надані заявником документи не містять доказів накладення електронного цифрового підпису на кожний окремий документ, вважати, що останні є оригіналами електронних документів у суду підстав немає, у зв'язку з чим суд зобов'язує заявницю виконати вимоги ч. 3, 5 ст. 116 КУзПБ.
4. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Проте поданий заявником проєкт плану реструктуризації не може братися судом до уваги з підстав, викладених у п. 3 даної ухвали.
Таким чином, суд зобов'язує боржника надати проєкт плану реструктуризації боргів боржниці, складений відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 124 КУзПБ.
5. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця.
На підтвердження вказаної інформації боржниця надає витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.11.2025.
Проте наданий витяг не може братися судом до уваги та бути належними доказами виконання вищевказаних положень КУзПБ, оскільки вказана у ньому інформація актуальна станом на 12.11.2025, тоді як боржниця звернулася до суду 21.05.2026.
Таким чином заявниці необхідно надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент її звернення з даною заявою до суду.
6. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві зазначається перелік документів, що додаються до заяви. Як вбачається з тексту заяви, боржниця вказує наступні додатки:
1. Декларація за 2026 рік.pdf.asice.zip.
2. Декларація за 2025 рік.pdf.asice.zip.
3. Декларація за 2024 рік.pdf.asice.zip.
4. Декларація за 2023 рік.pdf.asice.zip.
5. Особисті документи.pdf.
6. Кредитні договори та інші докази заборгованості.pdf.
7. Виписки про рух та залишок коштів на всіх актуальних рахунках.pdf.
8. Кредитна історія УБКІ підписана посадовою особою від 23.04.2026 року.pdf.
9. Докази відправки запитів до кредиторів.pdf.
10. Заява про приєднання Арбітражного керуючого.pdf.
11. Процесуальні документи pdf.asice.zip.
Проте, зазначені додатки не відповідають переліку матеріалів, доданих до заяви про неплатоспроможність боржника. У даному випадку додатки (понад 1200 сторінок) додані до заяви без їх конкретизованого переліку. Відсутність такого переліку позбавляє можливості суд перевірити, чи всі документи, які заявниця мала намір подати до суду, фактично подані. Наведений перелік також не дає змоги суду встановити, які саме докази (весь перелік) додані заявницею до заяви, що унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржниця обґрунтовує свої вимоги.
Отже, заявниці необхідно виправити зазначені недоліки та зазначити у заяві конкретизований перелік усіх документів, які додаються до заяви із зазначенням кожного окремого документу з його реквізитами.
Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що на стадії прийняття господарським судом та перевірки форми та змісту заяви про неплатоспроможність, а також на етапі вирішення питання щодо можливості призначення підготовчого засідання встановлено, що зміст заяви не відповідає вимогам ч. 3 ст. 162 ГПК України та ст. 115, 116 КУзПБ, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.
Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, виправленої заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, з усунутими недоліками, зазначеними в мотивувальній частині даної ухвали та відповідними доказами на підтвердження викладених обставин.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При постановленні даної ухвали судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та “Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст. 2, 34, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Залишити без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 21.05.2026 (вх. №7612/26 від 21.05.2026) про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, виправленої заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, з усунутими недоліками, зазначеними в мотивувальній частині даної ухвали та відповідними доказами на підтвердження викладених обставин.
3. Роз'яснити заявниці, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.С. Адаховська