2/130/663/2026
130/3992/25
"29" травня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля ,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Василя Деркача,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідача Мар'яни Остапенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби у справах дітей Северинівської сільської ради Жмеринського району про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Позивачка ОСОБА_4 23 грудня 2025 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить встановити факт проживання її однією сім'єю з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без реєстрації шлюбу з 2013 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з лютого 2013 року вона проживала ОСОБА_9 однією сім'єю як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу. Спочатку проживали в квартирі знайомої ОСОБА_10 , оскільки не було коштів на оренду квартири. Їх пов'язував спільний побут та спільний бюджет. Пізніше зібрали кошти та винайняли житловий будинок в АДРЕСА_1 , де проживали разом близько трьох років. В 2016 році разом переїхали проживати до орендованого будинку по АДРЕСА_2 та збирали кошти на своє власне житло. За цей період до них в гості приїздили родичі та друзі. 24 листопада 2016 року ОСОБА_9 провели операцію в зв'язку з отриманою на будівництві травмою, і позивачка весь час була поряд, займалась його лікуванням та доглядом. В 2019 році за спільні кошти придбали автомобіль «Ford Focus», також під час спільного проживання разом купували побутові речі: телевізор, килим, холодильник, ліжко та золоті обручки, які носили, як чоловік та дружина, однак шлюб не зареєстрували через різні життєві обставини. З початку війни з лютого 2022 року ОСОБА_9 пішов добровольцем захищати Україну та вступив до лав ЗСУ. Під час його служби він приїжджав до дому, позивачка їздила до нього, що підтверджується фотографіями та квитками. Всім своїм друзям та рідним ОСОБА_9 представляв позивачку, як свою дружину. З 2024 року ОСОБА_9 лікувався в різних лікарнях, де позивачка завжди його відвідувала, купувала ліки, їжу. Однак лікування не допомогло, і ІНФОРМАЦІЯ_5 він помер в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги». Позивачка вважає, що має право на отримання одноразової виплати від держави внаслідок загибелі її цивільного чоловіка ОСОБА_9 , однак його мати з цим не згодна та заперечує факт їх спільного проживання, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, тому вона змушена звернутись до суду в порядку позовного провадження. Просить позов задовольнити повністю.
На підтвердження позову подає скріншоти переписок з ОСОБА_9 , спільні фото, копії квитанцій про купівлю товарів, грамот про нагородження ОСОБА_9 , виписок з лікарні.
Позиція відповідачів
Представник відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_11 подає до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Позивачка зазначає, що з лютого 2013 року спільно проживала з її сином ОСОБА_9 , однак до 16 жовтня 2013 року він перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 .. Позивачка вказує, що вони спільно з ОСОБА_9 проживали на орендованих квартирах, однак жодного договору оренди на підтвердження своїх слів не надала. Відповідачка не заперечує того факту, що її син був знайомий з позивачкою та підтримував дружні стосунки, однак, як сім'я вони не проживали, спільного бюджету не мали, господарство не вели. До розлучення з дружиною ОСОБА_9 проживав в с. Олександрівка Жмеринського району, пізніше працював в м. Вінниці, де орендував квартиру. Коштами ОСОБА_9 позивачка не розпоряджалася, і він не розпоряджався її коштами. Позивачку бачила лише кілька разів, зокрема у день поховання сина, однак її син з нею спільно не жив, мав інших жінок, з якими зустрічався, однак наміру створювати сім'ю не мав та не хотів. Коли ОСОБА_9 перебував у лікарні, то позивачка до нього їздила та брала його банківську картку для придбання ліків, яку так і не повернула. Кошти на лікування збирали мешканці села, і тому позивачка збирала чеки про купівлю ліків, щоб у разі необхідності підтвердити витрати. ОСОБА_9 ніколи не представляв позивачку рідним, як свою дружину і не мав наміру з нею одружуватись. Враховуючи, що жодних переконливих доказів на підтвердження позовних вимог позивачка не надала, то підстави для задоволення позову відсутні і тому в позові просить відмовити.
На підтвердження відзиву надає копії сповіщення сім'ї, свідоцтва про смерть, військового квитка, посвідчення УБД, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посмертного епікризу та довідки про рух коштів.
Відповідач ОСОБА_6 16 лютого 2026 року подає до суду відзив на позовну заяву, у якому щодо задоволення позову заперечує, оскільки її колишній чоловік ОСОБА_9 , з яким у них двоє спільних дітей, не проживав однією сім'єю із позивачкою. Після розірвання шлюбу вони продовжували спілкування, і у нього не було сімейних відносин з іншою жінкою, проживав в селі разом з мамою, надавав кошти на утримання дітей, які часто приїздили до бабусі ОСОБА_5 .. Після розірвання шлюбу вони ще намагались зберегти сім'ю, однак у нього були інші жінки та дівчата, тому не вийшло. Після того, як в 2022 році ОСОБА_9 став на захист України, то він став часто телефонувати дітям, надсилав їм подарунки, передавав кошти, незважаючи на те, що сплачував аліменти на їх утримання. Він зустрічався з позивачкою, однак однією сім'єю вони не проживали, надані позивачкою докази підтверджують, що вони разом проводили час з друзями, відпочивали, однак не доводять факту спільного проживання, тому в задоволенні позову просить відмовити.
До відзиву надає копії свідоцтв про народження дітей.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 25 лютого 2026 року надсилає до суду відзив на позовну заяву, у якому просить вирішити справу відповідно до закону та вказує, що пунктом 2 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року встановлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 3 червня 1999 року № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Тому справу просить вирішити відповідно до закону, а розгляд справи проводити у його відсутність.
Позиція третьої особи
Представник Служби у справах дітей заяв та клопотань по справі не подавав, в судове засідання не з'явився.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Позовна заява надходить до суду 23 грудня 2025 року (а.с.1).
Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року позов залишається без руху (а.с.70).
Заява про усунення недоліків поступає до суду 29 грудня 2025року (а.с. 73).
Ухвалою суду від 2 січня 2026 року позовна заява приймається до розгляду та відкривається провадження у справі за загальними правилами позовного провадження (а.с.82).
Відповідачка ОСОБА_6 16 лютого 2026 року надсилає до суду відзив на позовну заяву (а.с.90-91).
Представник відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_11 16 лютого 2026 року надсилає до суду відзив на позовну заяву (а.с.97-108).
Представник відповідача ОСОБА_11 18 лютого 2016 року подає заяву про виклик свідків (а.с.165).
Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року до участі в справі в якості третьої особи залучено Службу у справах дітей Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.168).
25 лютого 2026 року з ІНФОРМАЦІЯ_6 надходить відзив на позовну заяву (а.с.172-175).
Відповідь на відзив поступає до суду 26 лютого 2026 року (а.с.185-188).
Представник позивача ОСОБА_13 19 березня 2026 року подає клопотання про виклик свідків та долучення доказів (а.с.193-200)
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.203).
Пояснення сторін та інших учасників справи у судовому засіданні
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 пояснює, що з ОСОБА_9 вони спільно проживали з 2013 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , спочатку проживали у знайомої, потім на зйомних квартирах. ОСОБА_14 працював будівельником, зварювальником на різних будівництвах м. Вінниці. Вона працювала на кухні в різних ресторанах м. Вінниці. Як почалась війна, то ОСОБА_9 пішов добровольцем на війну. Під час спільного проживання він всім її представляв, як свою дружину, що можуть підтвердити спільні друзі та його побратими. Разом купували побутову техніку та меблі, однак не всі чеки збереглись. В 2019 році за спільні кошти придбали автомобіль, поїхали до його матері, щоб показати автомобіль. Разом їздили до батьків допомагали садити та копати картоплю. Спочатку разом проживали у матері ОСОБА_9 , в той період, як він ще перебував у шлюбі з ОСОБА_6 .. Вона не зверталась до військової частини з заявою про отримання грошової допомоги, оскільки у неї ще немає відповідних документів. Кошти на її рахунок ОСОБА_14 не перераховував, однак давав їй для користування свою банківську картку та давав кошти готівкою. Мали намір одружитись, однак з заявою до РАЦСу не звертались, відвідували в 2022 році РАЦС, де їм усно повідомили, які потрібно подати для реєстрації шлюбу документи. Коли проживали в орендованих квартирах, то договору оренди не укладали, однак за оренду платили спільно. Їй не відомо, чи робив ОСОБА_9 якесь розпорядження на випадок своєї смерті чи загибелі. Неодноразово надсилала ОСОБА_9 посилки з їжею та одягом, однак доказів цього не зберігала. Знає, що діти ОСОБА_14 навчаються в Северинівській школі, він на їх утримання сплачував аліменти. Не одружились раніше, бо чекали закінчення війни, щоб зробити весілля, а не просто зареєструвати шлюб. Просить визнати суд факт спільного проживання для можливості отримання допомоги в зв'язку із смертю чоловіка.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_13 позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснює, що ОСОБА_4 фактично проживала з ОСОБА_9 з лютого 2013 року. Але, оскільки він офіційно розірвав шлюб із ОСОБА_6 у листопаді 2013 року, то просить встановити факт спільного проживання саме з цього часу по день смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Шлюб не реєстрували, бо не передбачали, що може виникнути така ситуація, що потрібно буде підтверджувати такий факт. Факт спільного проживання позивачці необхідно встановити для того, щоб належним чином реалізувати її права щодо отримання грошових коштів.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 пояснює, що позов не визнає повністю, її син ОСОБА_9 в 2008 році зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , в 2008 році у них народився син ОСОБА_15 . ОСОБА_9 працював в саду в с. Голубівка, пізніше поїхав на заробітки у росію, в 2014 році. Коли повернувся, то працював на роботі в м. Вінниці, де знімав квартиру. Так, син її дійсно знайомив з позивачкою, казав, що це його дівчина, однак у нього були і інші дівчата. Позивачка не жила однією сім'єю з її сином, вони зустрічались, деякий час спільно проживали, однак не довго. Як почалась війна і син пішов воювати, то всі свої особисті речі привіз до неї, до рідного дому. Коли ОСОБА_9 захворів, то вона йому зателефонувала, однак на дзвінок відповіла лікарка та повідомила, що ОСОБА_14 у важкому стані. Оскільки вона знала, що її син зустрічався з позивачкою, то зателефонувала до неї та вони разом 29 серпня 2025 року поїхали в м. Харків в лікарню. В лікарні ОСОБА_14 дав позивачці свою банківську картку, щоб купувати необхідні речі та ліки, яку вона так і не повернула. Після того, як ОСОБА_9 перевезли з лікарні м. Харкова до лікарні м. Києва, то по приїзду її з ОСОБА_4 зустріла дочка позивачки. Кошти на лікування сина збирали мешканці села. Коштів на поховання сина їй позивачка не надавала. Син їй казав, що вдруге одружуватись не хоче, дружиною він її не вважав. Гроші витрачав на благоустрій свого будинку, де вона зараз проживає, також їй перераховував на картку та давав особисто, коли приїжджав у відпустку. Автомобіль він придбав частково за свої кошти, а ще вона продала корову та дала йому частину коштів. Коли ОСОБА_14 працював у Вінниці, то винаймав там квартиру, за яку сам і платив. З 2003 року ОСОБА_14 був зареєстрований в с. Олександрівка Жмеринського району. Сповіщення про смерть сина прийшло їй, після чого вона звернулась з заявою 11 листопада 2025 року про виплату грошового забезпечення, однак виплат ще не отримувала, отримала лише заробітну плату сина в розмірі 14600 грн. ОСОБА_9 їй казав, що у них з ОСОБА_4 спільного бюджету немає і одружуватись він також не має наміру. Коли захворіли діти і приїхали до батька в Вінницю, то позивачка зробила скандал та залишила квартиру. В останні дні життя її сина позивачка приїхала в лікарню, однак з ОСОБА_14 вже не спілкувалась, оскільки він був в комі. Коли син жив в ОСОБА_16 , і вона його відвідувала в 2022 році, то позивачки там не було і її речей вона не бачила.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_6 пояснює, що проти позову заперечує. З ОСОБА_9 в шлюбі прожили 4 роки, розлучились в 2013 році, однак не припиняли спілкувались, він провідував дітей і хотів знову зійтись, однак вона не захотіла, так як у нього було багато дівчат. Позивачка не жила разом з ОСОБА_9 , бо він з нею спілкувався і казав про те, що він з ОСОБА_4 постійно свариться та хоче повернутись в сім'ю. Вона подала заяву до Жмеринського РТЦК в інтересах дітей для отримання грошової допомоги, однак коштів ще не отримувала. Також вона в інтересах дітей подала заяву приватному нотаріусу про прийняття спадщини.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надає показання, що вона дочка позивачки. З ОСОБА_9 її познайомила мати приблизно в 2012-2013 році. Вона проживала з батьком, а мати проживала з ОСОБА_9 в м. Вінниці, як чоловік та дружина. Вона приїздила в Вінницю до матері в гості, де з початку вони жили з ОСОБА_9 у спільної знайомої, з обстановки було зрозуміло, що вони жили разом. Їй відомо, що вони спільно купували побутові речі, холодильник та ліжко. В подальшому мати говорила, що це її чоловік, вони разом носили обручки, хоча і не реєстрували шлюбу. Знає, що в них був спільний бюджет, коли почалась війна, то мати користувалась його банківською карткою, оплачувала оренду квартири. В той період вони проживали за адресою: АДРЕСА_3 . Коли ОСОБА_9 лежав в Києві в лікарні, то мати була з ним поруч постійно. Коли він помер, то і вона, і мати були присутні в лікарні, вийшов лікар та повідомив, - «нажаль спасти життя не вдалось». Пам'ятає, що колись разом їздила з ОСОБА_9 та матір'ю до його сина ОСОБА_14 на день народження, в 2013 році їздили разом до його матері ОСОБА_5 . Раніше їздила до своєї матері в гості раз в тиждень, пізніше рідше, бо навчалась за кордоном з 2019 року. З 2022 року по 2025 рік приїздила до матері близько 10 разів, за цей період з ОСОБА_14 зустрічалась лише, коли він був в лікарні в м. Києві, і в 2023 році, коли в мами був день народження. Мати не перебувала в шлюбі з ОСОБА_9 , однак знає, що вони хотіли одружитись.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 надає показання, що вона подруга позивачки. Знає, що ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_9 однією сім'єю, їздила до них в гості, разом святкували новий 2013 рік. ОСОБА_4 їй представила ОСОБА_9 , як кохану людину. Була у них в гостях за всіма адресами, де вони проживали, багато разів, була у них обох на святкуванні днів народження, також в гості приїздили діти та мати ОСОБА_14 . ОСОБА_9 брав іноді, на канікули до себе дітей, з якими разом з ОСОБА_4 проводили час, гуляли. Знає, що ОСОБА_9 хотів одружитись з ОСОБА_4 , однак не встиг. В них були гарні відносини, як в чоловіка та дружини. Раніше мати ОСОБА_14 гарно ставилась до ОСОБА_4 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надає показання, що вона проживає в м. Вінниці, і ОСОБА_4 її подруга. В 2014 році познайомились з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , жили по сусідству і ОСОБА_14 приходив до неї позичити стільці, бо у ОСОБА_20 був день народження. На даний час ОСОБА_4 проживає по АДРЕСА_3 , де раніше жила разом з ОСОБА_14 . Спільно купували майно, побутові речі, автомобіль. Її запрошували на дні народження ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , де була присутня і його мати. Знає, дітей ОСОБА_9 - ОСОБА_14 та ОСОБА_21 . ОСОБА_4 до них гарно ставилась, вони навіть разом з нею та дітьми ходили на ялинку. В період з 2022 року по 2025 рік також була присутня на святкуванні днів народження, минулого року ОСОБА_14 приїжджав у відпустку на день народження ОСОБА_20 . ОСОБА_14 пішов на війну через тиждень чи два після її початку, ОСОБА_22 його просила не йти, однак він не послухав. Підтверджує, що вони жили разом, як чоловік і дружина з 2014 року, коли вона з ними познайомилась.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надає показання, що він був побратимом ОСОБА_9 , служив разом з ним у військовій частині, був його другом. Познайомився з ОСОБА_14 та Нелею 4 березня 2022 року. ОСОБА_9 представляв Нелю як свою дружину. Він жив з ОСОБА_14 в одній кімнаті, чув, як він дзвонив до ОСОБА_20 та вони разом вирішували сімейні питання. Спілкування було чоловіка і дружини, ніжне і любляче. ОСОБА_4 передавала ОСОБА_24 продукти харчування. Коли ОСОБА_9 їхав у відпустку, то вони з побратимами знали, що він їхав до ОСОБА_20 . Разом служили з 4 березня 2022 року по 10 чи 15 січня 2025 року, потім ОСОБА_14 потрапив до лікарні. Весь період часу проживали разом з ОСОБА_14 та іншими побратимами. Знав, що вони не реєстрували шлюб.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_25 надає показання, що вона проживає в м. Вінниця, подруга ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , знає що вони проживали разом, мали спільний бюджет та спільний побут. Вона гуляла з онуками, а ОСОБА_22 гуляла із синами ОСОБА_14 , які приїжджали до нього в гості. Дітей у них в квартирі на АДРЕСА_4 бачила 5-6 разів. Дочки ОСОБА_4 не бачила. Знає, що вони спільно купували автомобіль. Товаришувала з ними з середини 2017 року і по 2021 рік, а після того як вони переїхали на іншу квартиру, то підтримували спілкування по телефону з ОСОБА_4 та вона їй казала, що планують разом купити квартиру, і що ОСОБА_14 пішов воювати.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 надає показання, що в квартирі по АДРЕСА_2 проживала її свекруха, після її смерті в січні 2016 року бабуся ОСОБА_9 попросила їх з ОСОБА_4 пустити до квартири проживати. Вони заїхали проживати разом, мали спільне майно з собою, бо в квартирі з меблів був лише диван, а все інше вони привезли своє. Тоді вона думала, що вони подружжя і не знала, що вони не одружені. Домовилась з ОСОБА_9 про ремонт квартири, з яким він їй допомагав в 2017-2018 роках, але тоді вони вже в цій квартирі не жили. Іноді, коли робився ремонт, то ОСОБА_14 з ОСОБА_27 приїжджали вдвох, ОСОБА_22 йому допомагала. Бачила, що до них приїжджали в гості діти, двоє хлопчиків. Коли вона приходила до них на квартиру, то бачила що ОСОБА_22 гарно ставилась до дітей, готувала їм їжу. Знала, що у ОСОБА_20 є дочка ОСОБА_28 , бачила її один раз. Документів в ОСОБА_9 та ОСОБА_4 при заселенні не брала та не перевіряла, оскільки вони були раніше знайомі. Востаннє спілкувалась з ОСОБА_14 в 2019 році. Коли вони жили у неї на квартирі, то оплачували лише за комунальні послуги.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 надає показання, що він син відповідачки ОСОБА_5 та старший брат ОСОБА_9 . З позивачкою знайомий, оскільки його брат приходив з нею. Коли вперше познайомились з позивачкою не пам'ятає, пам'ятає, що познайомились, коли разом їздили на клубніку. Брат з 2013 року проживав на АДРЕСА_2 , біля 45 заводу, потім на вул. Замостянській. Брат працював на будівництві. Брат ніколи не казав, що позивачка його дружина чи дівчина, він називав її по імені. Років 7-8 тому брат приходив з ОСОБА_27 до нього на день народження. Знає родину ОСОБА_20 , оскільки з одного села. Колись брат поїхав до її матері та хотів її знайти, а її мати сказала, щоб він її не шукав, бо вона на роботі в росії. В ОСОБА_14 була дружина, з якою він розлучився, потім у нього була інша дівчина, і коли брат до неї їздив в ОСОБА_30 , то ОСОБА_22 всю ніч йому телефонувала і не давала спати. Брат був зареєстрований в хаті, де живе мама. Чув, як спільний друг під час розмови запитував ОСОБА_14 , чому він не одружується, і він сказав, що один раз вже був одружений і більше не хоче. Запитував ОСОБА_31 чи привезти їй дрова, бо там раніше жив його брат, просто з людських міркувань, вона відмовилась. Неля передавала йому кошти на ремонт автомобіля, які залишив їй ОСОБА_14 . Коли брат йшов в Бахмут, то дзвонив і просив допомогти його хлопцям стати на ноги та розпорядитись його майном. Письмових розпоряджень не залишав. З позивачкою познайомились в ОСОБА_16 в кафе « ОСОБА_32 » на дні народження, коли ОСОБА_14 прийшов з нею. Потім ще були дні народження, на яких був ОСОБА_14 з ОСОБА_27 . ОСОБА_14 приїжджав на вихідні до матері, один чи два рази приїжджав до матері з Нелею. Перша зйомне житло брата в м. Вінниці було по АДРЕСА_5 . Бачив, що на ОСОБА_33 в квартирі з братом була ОСОБА_22 . В квартирі на АДРЕСА_6 , де жив брат, була Неля, бо брат сказав йому, щось забрати і це йому віддавала ОСОБА_22 . Забирав в неї передачі для матері. ОСОБА_4 ніколи не користувалась автомобілем ОСОБА_14 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_34 надає показання, що вона проживає в с. Северинівка Жмеринського району. ОСОБА_9 її кум, він хрестив її дочку, якій буде 17 років. Були знайомі і раніше, коли ОСОБА_14 одружувався з ОСОБА_35 , то вона була на весіллі. Дружили з ОСОБА_14 і його дружиною ОСОБА_35 . Зустрічались на свята, дочка йому приносила вечерю в с. Олександрівка. Востаннє бачила ОСОБА_14 в госпіталі в м. Вінниці в 2025 році. Він любив своїх дітей, завжди дзвонив, приїжджав до них, приділяв їм увагу. Під час служби вона спілкувалась з ОСОБА_14 по телефону. ОСОБА_4 він своєю дружиною не представляв. Він любив жінок, про це всі знають. ОСОБА_14 перераховував кошти її дочці на день народження. Про те, чи залишав ОСОБА_14 заповіт, їй не відомо. В ОСОБА_16 в гостях у ОСОБА_14 вона була в кафе один раз. ОСОБА_36 в м. Вінниці вона й нього не була. Коли зустрічались на свята, то ОСОБА_14 був сам, ОСОБА_20 не було. Коли дізнались, що ОСОБА_14 в ОСОБА_16 в лікарні, то їздили з дочкою в лікарню, зателефонували до ОСОБА_14 та зустрілись з ним в місті, це було в 2025 році.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_37 надає показання, що вона з ОСОБА_4 познайомилась на дні народження перед війною, ОСОБА_14 був мобілізований в 2022 році, ОСОБА_38 ніяк не представляв, прийшов просто з дівчиною на день народження, не представляв її як дружину, а як подругу, але не дружину, ОСОБА_22 була один раз на дні народження у ОСОБА_14 , про одруження ОСОБА_14 ніколи не говорив. ОСОБА_14 з ОСОБА_27 бачила ІНФОРМАЦІЯ_7 на вокзалі, проводжали його і була вона, про заповіт ОСОБА_14 їй нічого не відомо. Офіційно він не працював, працював на будівництві, матеріально він забезпечував себе сам, допомагав дітям. ОСОБА_14 приходив до неї з дітьми на свята, без ОСОБА_20 . Неля не відвідувала їх сім'ю, ОСОБА_39 приходив на день народження один. Неля ніяких коштів їй від ОСОБА_14 не передавала, квартири у нього не було.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, судом установлено, що відповідно до копії паспорта ви Витягу з реєстру територіальної громади позивачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована по АДРЕСА_4 (а.с.9-10).
ІНФОРМАЦІЯ_9 1 листопада 2025 року направив відповідачці ОСОБА_5 сповіщення сім'ї №8632/1 про те, що її син ОСОБА_9 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини (а.с.12, 113).
З наданих позивачкою 31 фотографії вбачається, що вони з 2013 року з ОСОБА_9 проводили спільно час, відвідували кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10 », кафе « ІНФОРМАЦІЯ_11 », зустрічались з друзями, з родичами, з його дітьми та матір'ю, в 2019 році придбали обручки, їздили на море, їздили разом до її матері; ОСОБА_4 проводжала ОСОБА_9 на військову службу в 2022 році та зустрічала разом з його матір'ю в 2023 році; у травні 2024 року разом святкували день народження ОСОБА_4 ; позивачка відвідувала його в лікарні (а.с.13-28, 200).
Також позивачка надала скріншоти з особистого листування з абонентом ОСОБА_40 , де на фото абонента зображена вона з ОСОБА_9 , з чого можливо встановити, що абонент ОСОБА_40 і є ОСОБА_41 , з листування якого видно, що абоненти піклуються один про одного та між ними теплі стосунки, бажають один одному доброго ранку, спокійної ночі та берегти себе (а.с.29-40).
Як пояснила у судовому засіданні позивачка, вони спільно з ОСОБА_9 придбали в 2019 році автомобіль «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_2 , на підтвердження чого надала його фото (а.с.41).
На підтвердження ведення спільного з ОСОБА_9 бюджету позивачка надала копії товарних чеків про купівлю товарів, зокрема, золотої обручки в 2019 році (що також підтверджено її фотографією а.с.19, фото №14), ліжка та матрацу в 2025 році та копію картки для виплат (а.с.42-46).
Відповідно до копій грамот солдата ОСОБА_9 6 грудня 2022 року було нагороджено грамотою командиром військової частини НОМЕР_3 за сумлінне виконання службових обов'язків та з нагоди святкування Дня Збройних сил України (а.с.47-48).
Згідно з виписками з медичної карти стаціонарного хворого, повідомлення про перебування на лікуванні, ОСОБА_9 лікувався з 19 по 28 березня 2024 року, з 28 березня до 5 квітня 2024 року, з 25 серпня по 17 вересня 2025 року (а.с.49-52).
Відповідно до фіскальних та товарних чеків, наданих позивачкою, вона купувала ліки в різних аптеках м. Києва (а.с.53-61, 64).
Хоча з цих чеків не видно, хто саме та кому купував ліки, однак з вказаних на чеках дат 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30 вересня 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 жовтня 2025 року вбачається, що це саме період перебування ОСОБА_9 на лікуванні в м. Києві. І в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 підтвердила, що сама дала позивачці банківську картку свого сина, щоб вона купувала ліки.
Відповідно до проїзних документів на автобус ОСОБА_42 придбала квиток на поїздку з Вінниці до Харкова 29 серпня 2025 року та з Харкова до Києва 17 вересня 2025 року (а.с.62-63).
Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2013 року, яке набуло законної сили 4 листопада 2013 року, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 розірвано (а.с. 68).
Відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_41 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_43 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , мати ОСОБА_44 , батько ОСОБА_9 (а.с.92-93).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою ОСОБА_45 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа 130/537/2013, виданого 24 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_9 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх його доходів (а.с.94).
Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_6 , вона отримувала аліменти на утримання дітей з 29 січня 2025 року по 31 жовтня 2025 року (а.с.95).
Відповідно до копії паспорта ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрована по АДРЕСА_7 (а.с.109).
Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_15 , мати ОСОБА_46 , батько ОСОБА_47 (а.с.110).
Відповідно до копії свідоцтва про переміну прізвища імені по батькові від 10 березня 2004 року ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінив прізвище на « ОСОБА_49 » (а.с. 111).
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_50 25 вересня 1983 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_51 та змінила прізвище на « ОСОБА_52 ». Шлюб розірвано 30 червня 1987 року (а.с.112).
Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_9 помер в м. Київ у віці 37 років ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.114).
Відповідно до копій військового квитка та посвідчення УБД, ОСОБА_9 з 4 березня 2022 року проходив військову службу та з 23 вересня 2023 року мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.116-117).
ОСОБА_9 14 березня 2025 року був нагороджений золотим хрестом (а.с.118).
Згідно з довідкою Северинівської сільської ради, ОСОБА_9 був похований 1 листопада 2025 року на Олександрівському сільському кладовищі, поховання здійснювала його мати ОСОБА_5 (а.с.119).
Відповідно до посмертного епікризу ОСОБА_9 о 15-20 год 24 жовтня 2025 року на фоні вкрай тяжкого стану діагностовано клінічну смерть (а.с.120-121).
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з 13 лютого 2019 року ОСОБА_9 є власником автомобіля « Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.122).
18 квітня 2015 року ОСОБА_9 отримав посвідчення водія, що видно з його копії (а.с.123).
Відповідно до копії довідки Северинівської сільської ради від 2 лютого 2026 року ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з погосподарським обліком, був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_7 з 24 грудня 2003 року по день смерті (а.с.125).
Згідно з довідками АТ КБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_5 , їй на картку надходили в 2023- 2025 роках кошти від ОСОБА_9 (а.с.126-128).
Відповідачкою надано товарні та фіскальні чеки за жовтень 2025 року про придбання ліків в аптеці по вул. Братиславська м. Київ (а.с.129-153).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Копію довідки Северинівської сільської ради від 28 жовтня 2025 року, виданої ОСОБА_5 про те, що вона дійсно проживала разом з сином ОСОБА_9 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 та вели спільне господарство, за підписом секретаря сільської ради суд до уваги не бере, оскільки зазначене в ній спростовується показаннями всіх свідків, які в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_9 до початку військової служби проживав в м. Вінниці, а потім пішов служити в ЗСУ та приїздив до матері лише на вихідні (а.с.124).
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у трьох справах (№ 759/1894/23, № 758/3298/23, № 758/3298/23) підтвердив рішення апеляційних судів, які скасували рішення судів першої інстанції про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Апеляційні суди обґрунтували свої рішення наявністю спору про право, оскільки в кожній справі були особи, які претендували на відповідні виплати та заперечували факт спільного проживання заявників з військовослужбовцями, що загинули або зникли безвісти. Верховний Суд погодився з тим, що такі спори повинні розглядатися в порядку позовного провадження, а не окремого.
У даній справі факт спільного проживання позивачки із ОСОБА_9 не визнається його матір'ю ОСОБА_5 та колишньою дружиною ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей померлого, тому розгляд справи про встановлення даного факту здійснюється за правилами позовного провадження.
Під час розгляду справи відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов не визнали повністю, надавали докази на його спростування, просили в задоволенні позову відмовити, оскільки розуміють, що у разі задоволення позову позивачка також буде мати право на отримання виплати, що зменшить їх частку виплат та погіршить їх матеріальне становище. Проте і не спростували наданих позивачкою доказів у виді спільних фото, переписок та товарних чеків, які не брати до уваги, як доказів спільного проживання, у суду підстав немає.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5- рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.
Доказами проживання однією сім'єю можуть бути, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності подружніх взаємних прав та обов'язків, інші докази які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
У Постанові Верховного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 522/7578/21 вказано, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 Цивільного процесуального кодексу України).
На думку суду, позивачкою надано достатньо доказів на підтвердження факту спільного проживання, зокрема факт спільного проживання підтверджено показаннями свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , та ОСОБА_25 .
Свідок ОСОБА_17 , дочка позивачки підтвердила, що мати проживала з ОСОБА_9 з 2013 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідок ОСОБА_26 підтвердила спільне проживання ОСОБА_9 з позивачкою у квартирі її баби з січня 2016 року; свідок ОСОБА_25 підтвердила факт спільного проживання з 2017 року по 2021 рік, свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вони жили як чоловік і дружина з 2014 року, тоді вона з ними познайомилась; побратим ОСОБА_9 . ОСОБА_23 вказав, що познайомився з ОСОБА_14 та Нелею 4 березня 2022 року. ОСОБА_9 представляв Нелю як свою дружину.
Всі ці свідки вказували на ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна (автомобіля та іншого) в інтересах сім'ї.
Свідки ОСОБА_34 , ОСОБА_29 та ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснювали, що ОСОБА_4 не жила з ОСОБА_9 як чоловік та дружина, однак вони з нею зустрічались на днях народження ОСОБА_14 і не заперечували того, що вони мали стосунки.
Відповідачка ОСОБА_5 , яка заперечує проти факту спільного проживання її сина з позивачкою, в судовому засіданні пояснила, що коли їй повідомили, що син в лікарні, то вона зателефонувала до позивачки, щоб разом до нього поїхати, в лікарні сама дала їй належну йому банківську картку, щоб та купувала ліки. Потім, коли його перевозили з лікарні м. Харкова до лікарні м. Києва, то разом з позивачкою поїхали в Київ, де їх зустріла дочка позивачки, що фактично спростовує всі її заперечення.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Статтею 25 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Згідно з частиною першою статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Тому, не зважаючи на те, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 проживав разом із позивачкою з лютого 2013 року, однак оскільки він в цей час перебував в зареєстрованому шлюбі, то цілком підставно встановити факт спільного проживання з 5 листопада 2013 року, оскільки рішення Жмеринського міськрайонного суду від 16 жовтня 2013 року про розірвання шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_6 набуло законної сили 4 листопада 2013 року.
Висновки суду
Отже суд, проаналізувавши всі обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, і факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу слід встановити, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_4 спільно проживали без реєстрації шлюбу як чоловік і дружина, вели спільне господарство, мали спільні витрати на таке проживання, купували майно для спільного користування, обоє приймали участь у витратах на утримання житла, його ремонт. При цьому суд враховує, що у судовому засіданні установлені також інші обставини, які підтверджують реальність їх сімейних відносин.
Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачка не просила судові витрати стягувати з відповідачів, тому суд не вирішує це питання.
Керуючись статтями 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 3,25, 36, 74 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби у справах дітей Северинівської сільської ради Жмеринського району про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без реєстрації шлюбу з 5 листопада 2013 року по 24 жовтня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін
Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_4 .
Представник позивача адвокат Деркач Василь Григорович, вул. Визволення, 10/10, м. Вінниця, діє на підставі угоди № 68 від 12 грудня 2025 року.
Відповідачі:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрована по АДРЕСА_7 ;
- ОСОБА_6 , діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всі зареєстровані по АДРЕСА_4 .
- ІНФОРМАЦІЯ_16 , АДРЕСА_8 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Остапенко Мар'яна Василівна, вул. Центральна, 12, м. Жмеринка Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_6 , діє на підставі ордеру серії АА № 1272210 від 6 лютого 2026 року.
Третя особа Служба у справах дітей Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, вул. Грушевського, 31, с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04330421.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ