вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
29 травня 2026 рокуСправа № 912/3254/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши без виклику сторін заяву представника фізичної особи-підприємця Домбровської Аліни Леонідівни адвоката Кривенка Михайла Петровича від 06.05.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/3254/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" (39530, Полтавська область, Полтавський район, с. Лип'янка)
до відповідача фізичної особи-підприємця Домбровської Аліни Леонідівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 66 000,00 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" (далі - позивач) з вимогами до фізичної особи-підприємця Домбровської Аліни Леонідівни (далі - відповідач) про стягнення 66 000,00 грн попередньої оплати, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою від 12.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3254/25; постановив справу №912/3254/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 10.02.2026 суд постановив здійснювати подальший розгляд справи №912/3254/25 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач фізична особа-підприємець Домбровська А.Л. планує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
До закінчення судових дебатів представник відповідача, у порядку частини 8 статті 129 ГПК України, заявив про подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення суду.
Рішенням від 01.05.2026 у справі № 912/3254/25 господарський суд у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" до фізичної особи-підприємця Домбровської Аліни Леонідівни про стягнення 66 000,00 грн відмовив.
07.05.2026 від представника відповідача адвоката Кривенка Михайла Петровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн.
Ухвалою від 07.05.2026 суд постановив вирішення питання про судові витрати здійснювати без виклику учасників справи; запропонував позивачу подати до суду письмову позицію щодо заяви відповідача про стягнення судових витрат.
18.05.2026 позивач через підсистему "Електронний суд" подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, за змістом якого просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Позивач вважає вимоги відповідача про стягнення 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу безпідставними та необґрунтованими. Позивач зазначає, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Позивач вказує, що наданий рахунок-фактура за своєю правовою природою не є документом, який підтверджує факт здійснення оплати чи понесення витрат, а є лише пропозицією до оплати. На думку позивача, матеріали справи не містять жодного первинного фінансового документа, зокрема платіжної інструкції, банківської виписки, квитанції або іншого документа з відміткою банку, який би підтверджував фактичне перерахування коштів на користь адвокатського бюро. Крім того, позивач звертає увагу на наявність суперечностей у поданих документах, а саме: розбіжностей між сумою, зазначеною у рахунку-фактурі цифрами, та сумою, викладеною прописом, що, на його думку, свідчить про неналежне оформлення документів та викликає сумнів у достовірності визначеного розміру гонорару. Також позивач зазначає, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги оплата послуг мала бути здійснена у визначений договором строк після виставлення рахунку-фактури, однак доказів проведення такої оплати станом на момент розгляду заяви суду не надано. Окремо позивач посилається на неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову. На думку позивача, справа не є складною, не потребувала значного обсягу правового аналізу чи дослідження великої кількості доказів, а тому заявлена до стягнення сума витрат є завищеною та не відповідає критеріям розумності і співмірності, визначеним статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Також позивач вважає безпідставним посилання заявника на практику Верховного Суду щодо можливості відшкодування витрат, які лише мають бути сплачені, оскільки, на думку позивача, у даному випадку відсутні належні та беззаперечні докази існування узгодженого та підтвердженого грошового зобов'язання.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частинами третьою, четвертою зазначеної статті, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Докази про понесення витрат на правничу допомогу відповідач подала до суду в установлений п'ятиденний строк після ухвалення рішення суду.
Розглядаючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визначала орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн та просила стягнути їх з позивача.
Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 Господарського процесуального кодексу України). Пункт 1 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
До заяви про ухвалення додаткового рішення додані копії договору про надання правової допомоги № 21/01-1 від 21.01.2026 (т. 2, а.с. 48), акта №04/26-8 від 05.05.2026 прийняття-передачі правничої допомоги до договору №21/01-1 від 21.01.2026 про надання правничої допомоги (т. 2, а.с. 45), детального опису робіт від 06.05.2026 №06/05.26 (т. 2, а.с. 47), рахунку-фактури №04/26-8 від 05.05.2026 (а.с. 49), свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (т. 2, а.с. 51).
Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правової допомоги № 21/01-1 від 21.01.2026, укладеним між Адвокатським об'єднанням "Кривенка Михайла Петровича" в особі керуючого бюро адвоката Кривенка Михайла Петровича (Адвокат) та фізичною особою - підприємцем Домбровською Аліною Леонідівною (Клієнт), предметом договору є надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо захисту його інтересів та законних прав як відповідача при розгляді Господарським судом Кіровоградської області справи № 912/3254/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" про стягнення 66 000,00 грн, в тому числі складання та подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, необхідність складання в яких виникне, представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції України під час розгляду справ, предметом яких є вирішення вказаних питань. За цим договором Клієнт надає згоду та уповноважує Адвоката на отримання персональних даних та/або конфіденційної інформації щодо себе.
Відповідно до пункту 1.3 Договору про надання правової допомоги, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами додатково, та складає 30 000,00 грн.
Згідно із пунктами 1.6., 1.7 Договору факт наданих послуг підтверджується актом надання правничої допомоги, який може бути наданий Клієнту на його вимогу. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура.
Відповідно до акта прийняття-передачі правничої допомоги від 05.05.2026 Бюро за дорученням Клієнта було надано правничу допомогу Клієнту як відповідачу при розгляді Господарським судом Кіровоградської області справи № 912/3254/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" про стягнення 66 000,00 грн, в тому числі складання та подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, участь адвоката як представника у суді першої інстанції (Господарський суд Кіровоградської області) до закінчення розгляду справи по суті судом першої інстанції. Вартість професійної правничої допомоги за цим актом становить 30 000,00 грн, є фіксованою та не залежить від погодинної ставки та кількості витрачених годин.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.
Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що частини перша та друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлюють, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Верховний Суд вказує, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Як убачається з договору від 21.01.2026 про надання правової допомоги, сторони погодили фіксовану (чітко визначену) суму гонорару у розмірі 30 000,00 грн за надання правової допомоги.
Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником сторони, а, отже, є визначеним (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додаткових постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 874/15/22 та від 07.08.2023 у справі № 910/14262/21.
Матеріалами справи підтверджується реальність надання адвокатом Кривенком М.П. правничої допомоги відповідачу в справі № 912/3254/25, зокрема, адвокат сформував, підписав та подав через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, заперечення (на відповідь на відзив), клопотання про витребування доказів, клопотання про скасування заходів забезпечення позову, клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача, а також брав участь у судових засіданнях 10.03.2026, 14.04.2026, 24.04.2026, 01.05.2026. Повноваження адвоката підтверджуються матеріалами справи.
Суд відхиляє доводи позивача, викладені у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, з огляду на таке.
Щодо посилання позивача на відсутність доказів фактичної сплати вартості професійної правничої допомоги суд зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Як зазначалось, аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додаткових постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 874/15/22 та від 07.08.2023 у справі № 910/14262/21.
Матеріалами справи підтверджується наявність укладеного договору про надання правничої допомоги, рахунку-фактури, акта приймання-передачі наданих послуг та детального опису виконаних робіт, що у своїй сукупності підтверджує факт надання адвокатських послуг, обсяг виконаних робіт та погоджений сторонами розмір гонорару.
Доводи позивача про те, що рахунок-фактура не є належним доказом понесення витрат, самі по собі не спростовують наявності договірних зобов'язань між клієнтом та адвокатом, а також факту прийняття клієнтом наданих послуг, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі.
Щодо посилань позивача на розбіжності між сумою, зазначеною цифрами та прописом у рахунку-фактурі, суд зазначає, що такі обставини мають характер технічного недоліку оформлення документа та не спростовують ані факту надання правничої допомоги, ані існування у сторони обов'язку оплатити відповідні послуги. При цьому загальний розмір заявлених до відшкодування витрат узгоджується з іншими поданими документами у справі.
Оформлення детального опису робіт 06.05.2026 (після підписання акта прийняття-передачі 05.05.2026) не впливає на оцінку обґрунтованості заявлених до стягнення судових витрат, оскільки укладений між відповідачем і адвокатським бюро договір не передбачає обов'язку адвоката надавати клієнту детальний опис робіт до підписання акта прийняття-передачі. Оформлення детального опису робіт для його подання до суду (після складення акта прийняття-передачі робіт) законодавством не заборонене.
Суд також відхиляє доводи позивача щодо неспівмірності витрат, оскільки визначення розміру гонорару є результатом домовленості між адвокатом та клієнтом, а матеріали справи свідчать про фактичне надання правничої допомоги у межах розгляду даної справи, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів сторони у суді.
Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати від 09.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, вказуючи, що розмір заявлених до стягнення судових витрат суперечить принципу розумності.
Суд бере до уваги, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц указано, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (пункт 27); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (пункт 34); у разі недотримання зазначених критеріїв суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (пункт 35); обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (пункт 36) .
Верховний Суд звернув увагу на такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) дійсність; 2) необхідність; 3) розумність розміру витрат, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Позивач зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу становить майже половину від ціни позову (30 000 грн - витрати на адвоката і 66 000 грн - ціна позову) і вказує, що справа є незначної складності.
Клопотань про зменшення розміру заявлених відповідачем витрат позивач до суду не подавав.
Суд виходить з того, що за частиною 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що ціна позову не є безумовною ознакою нескладності справи.
У справі № 912/3254/25, яка розглядалася в порядку загального позовного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагали проведення судових засідань з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи; судом витребувалися докази; застосовувалися заходи забезпечення позову, скасовувалися заходи забезпечення позову; позивачу були поставлені запитання в порядку статті 90 ГПК України, позивач відмовився від надання відповідей, суд визнав відмову необґрунтованою, позивач надав відповіді у формі заяви свідка. Сторони подали до суду всі передбачені ГПК України заяви по суті справи, позивач додатково подав письмові пояснення та письмову промову в судових дебатах. Тривалість засідань, проведених за участю представників сторін, тривала в середньому 1 годину (одне підготовче засідання 10.03.2026, два з розгляду справи по суті 14.04.2026 та 24.04.2026). Зазначене свідчить про складність справи, що розглядалася.
Ураховуючи розгляд справи в порядку загального позовного провадження, кількість і тривалість призначених у справі засідань, кількість і змістовне наповнення поданих сторонами заяв по суті справи, зміст наведених сторонами аргументів та виступів їхніх представників у засіданнях, вжиття у справі заходів забезпечення позову, витребування доказів, а також зміст поставлених відповідачем запитань позивачу у порядку статті 90 ГПК України, та відповідей на ці запитання, суд убачає, що спір між сторонами, який розглядався в цій справі, має значний вплив на інтереси як позивача, так і відповідача, який (вплив) включає, серед іншого, репутаційний аспект, який більшою мірою зумовлює масштаб спору та стратегію захисту. Зокрема, у процесі розгляду справи сторони, серед іншого, обґрунтовували добросовісність під час виконання ними зобов'язань за укладеним договором, що впливає на репутацію кожної сторони як учасника господарських правовідносин в цілому.
За такого суд уважає, що критерій значення справи для сторін та складності справи у цьому випадку переважає критерій співвідношення ціни позову / розміру витрат на правничу допомогу, а витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн є розумними і обґрунтованими.
Оцінивши подані докази та наведені сторонами аргументи в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу є підтвердженими, пов'язаними з розглядом справи та такими, що підлягають розподілу відповідно до положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 123, 126, 129, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву представника відповідача адвоката Кривенка М.П. від 06.05.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/3254/25 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" (39530, Полтавська область, Полтавський район, с. Лип'янка, код ЄДРПОУ 32217731) на користь фізичної особи - підприємця Домбровської Аліни Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копію додаткового рішення надіслати до електронних кабінетів учасників справи.
Дата складення повного додаткового рішення - 29.05.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна