вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
19 травня 2026 рокуСправа № 912/81/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070)
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" (вул. Свердлова, б.20, село Вільне, Світловодський р-н, Кіровоградська область, 27519)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 857 752,83 грн,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;
представники сторін:
від позивача - Горик В.М., адвокат, довіреність №29-1-01/29 від 31.07.2025;
від відповідача 1 - Коваль С.М., адвокат, ордер серія ВІ №1371956 від 09.02.2026, режимі відеоконференцзв'язку;
від відповідача 2 - участі не брали,
у судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (далі - АТ "УКРСИББАНК") до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" (далі - ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ") та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 857 752,83 грн, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог АТ "УКРСИББАНК" зазначає, що у зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору №11527635000 від 17.11.2021 з додатковими угодами №1 від 10.03.2022, №2 від 08.06.2022, №2 від 21.07.2022 та згідно з Договором поруки №286915, Договору поруки №286916 від 16.11.2021 з відповідачів солідарно підлягає стягненню 857 752,83 грн у судовому порядку.
Ухвалою суду від 14.01.2026 суд звернувся до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС та Олександрійської районної ради Кіровоградської області ради з запитами про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
26.01.2026 Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС надано витребувану інформацію.
Ухвалою від 02.02.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26.02.2026.
09.02.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" подало заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
16.02.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" подало відзив на позовну заяву.
02.03.2026 АТ "УКРСИББАНК" подало письмові пояснення у справі.
03.03.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" подало додаткові пояснення у справі та заяву.
26.03.2026 АТ "УКРСИББАНК" подало клопотання про відкладення розгляду справи, підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за відсутності представника сторони на підставі наявних у справі матеріалів.
Ухвалою від 26.03.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2026 о 12:00 год.
26.03.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" подано клопотання про долучення доказів та зменшення позовних вимог та, зокрема, просить враховуючи сплату 20 000,00 грн, зменшити позовні вимоги на таку суму та визнати заборгованість у розмірі 583 178,31 грн.
09.04.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" подано клопотання про розстрочення виконання майбутнього рішення.
15.04.2026 позивачем подано заяву про вступ у справу представника.
Протокольною ухвалою від 21.04.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.04.2026.
21.04.2026 АТ "УКРСИББАНК" подано додаткові пояснення у справі.
Протокольною ухвалою від 24.04.2026 господарським судом надано строк позивачу для надання пояснень до 11.05.26 та оголошено перерву у судовому засіданні до 13.05.2026.
07.05.2026 позивачем подано заперечення на клопотання про розстрочення виконання майбутнього рішення.
08.05.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" подано додаткові пояснення у справі.
Протокольною ухвалою від 13.05.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.05.2026.
У судовому засіданні 19.05.2026 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
17.11.2021 АТ "УКРСИББАНК" (далі - Банк, Кредитор) та ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" (далі - Клієнт, Позичальник) уклали кредитний договір №11527635000 (далі - Кредитний договір, а.с. 31).
Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору Банк надає Клієнту кредит в сумі 1 200 000,00 грн, а Клієнт зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним в порядку та на умовах визначених цим Договором.
Згідно з п. 1.2.1. Кредитного договору надання кредиту здійснюється з 17 листопада 2021 року.
У п. 1.2.2. Кредитного договору сторони погодили, що Клієнт зобов'язаний повернути у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення Кредиту (додаток № 2 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 16 листопада 2023 р., якщо тільки відповідно до умов Договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору, для строкової суми кредиту встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 11,9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату такого прострочення.
За п. 1.3.3. Кредитного договору, проценти нараховуються і сплачуються у порядку, передбаченому Правилами.
Кредитний договір підписано сторонами та скріплено печатками.
До Кредитного договору сторони підписали Додаток №2 "Графік погашення кредиту".
Додатковими угодами №1 від 10.03.2022, №2 від 08.06.2022, №2 від 21.07.2022 сторони внесли зміни до Додатку № 2 до Кредитного договору.
Також, згідно з Додатковою угодою №2 від 08.06.2022 сторони погодили викласти п. 1.3.3. Кредитного договору у наступній редакції: "1.3.3. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за Договором у строк з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти та в день повернення траншу/кредиту згідно з умовами Договору. При цьому якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення траншу припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем".
17.11.2021 між АТ "УКРСИББАНК" (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки №286915 (основний борг), боржником за якими є ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", основний договір - Кредитний договір №11527635000 від 17.11.2021.
Згідно з п. 1.1., 1.2. Договору поруки №286915 Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника перед Кредитором, що виникли з основного договору, а саме щодо сплати суми основного боргу у розмірі 1200000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язань Боржника за основним договором. Згідно з цим договором Поручитель також поручається за виконання Боржником його обов'язку щодо повернення суми в розмірі основного зобов'язання згідно з відповідним рішенням суду, якщо основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку. Поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов'язань за основним договором, інші умови основного договору.
Положеннями п. 1.3., 1.4. Договору поруки №286915 передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме: за порушення основного зобов'язання Боржником в межах суми, що становить 1200000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов'язань за основним договором. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основного зобов'язання є солідарною.
Згідно з умовами п. 3.1., 4.1. Договору поруки №286915 сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 12 років з дати укладення цього договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 цього договору.
17.11.2021 між АТ "УКРСИББАНК" (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки №286916 (проценти та інші платежі) (а.с. 38-41), боржником за якими є ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", основний договір - Кредитний договір №11527635000 від 17.11.2021, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника перед Кредитором, що виникли з основного договору, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках основного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язань Боржника за основним договором. Поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов'язань за основним договором, інші умови основного договору (п. 1.1.).
Відповідно до п. 1.3., 1.4. Договору поруки №286916, Поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме за порушення основного зобов'язання Боржником в межах суми, що становить 600 000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов'язань за основним договором. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основного зобов'язання є солідарною.
Згідно з умовами п. 3.1., 4.1. Договору поруки №286916, сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 12 років з дати укладення цього договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 цього договору.
На виконання умов Кредитного договору, позивач надав ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" кредит (грошові кошти) на загальну суму 1 200 000,00 грн шляхом зарахування на поточний рахунок.
Позивач направив боржнику та поручителю Вимоги №27-1-01/203 та №27-1-01/204 від 27.02.2023 (а.с. 42, 43).
ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" отримало вимогу засобами поштового зв'язку 09.03.2023 та ОСОБА_1 також отримав вимогу засобами поштового зв'язку (а.с. 44, 45).
Як зазначає позивач, всупереч умов Кредитного договору ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" не здійснило своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачений договором - до 16.11.2023, у зв'язку з чим станом на 14.11.2025 заборгованість за кредитним договором становить 857 752,83 грн, з яких: 713 806,55 грн - прострочені заборгованість за кредитом; 143 946,28 грн - за процентами за користування простроченим кредитом за період з 01.03.2024 до 31.10.2025.
Відповідач у відзиві від 16.02.2026 заперечуючи здійснені позивачем нарахування зазначає, що нарахування відсотків за користування кредитом після дострокової вимоги Банку про повернення кредиту - є неправомірним, відсотки законно нараховуються лише до 09.04.2023 року (31 день після отримання дострокової вимоги, яка була отримана 09.03.2023). Станом на 27.03.2023 борг по кредиту (без відсотків) становив 814 713,95 грн (з розрахунку позивача). Загальна сума коштів сплачена відповідачем-1 на погашення кредиту після 10.04.2023 до 29.03.2024 складає 183 925,86 грн і ці кошти були спрямовані позивачем частково на погашення неправомірно нарахованих відсотків, а мають бути повністю зараховані на погашення відсотків за період з 01.04.2023 до 09.04.2023 та на погашення кредиту. Крім того відповідач-1 в 2026 році перерахував на свій рахунок в Банку грошові кошти в розмірі 30 000 грн трьома платежами: 15.01.2026 - 10 000 грн, 30.01.2026 - 10 000 грн, 03.02.2026 - 10 000 грн (а.с. 78-80) і ці кошти були списані позивачем в погашення кредиту за кредитним договором № 11527635000, відповідно до договірного списання заборгованості, згідно з договором, яким передбачено надання кредитних коштів. Таким чином, відповідач зазначає, що заборгованість складає 603 178,31 грн (817 104,17 - 183 925,86 - 30 000).
Також, 26.03.2026 відповідач подав суду клопотання про долучення доказів, де зазначає про сплату 20 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №71 від 20.03.2026 (а.с. 133) та просить зменшити позовні вимоги зазначаючи, що актуальна заборгованість становить 583 178,31 грн.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
За нормами ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання договору АТ "УКРСИББАНК" перерахувало ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" кредитні кошти у сумі 1 200 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 46-53), чим виконало взяті на себе зобов'язання.
Проте, ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" власних зобов'язань з повернення кредитних коштів в установлені Кредитним договором строки не виконало.
Позивач направив боржнику та поручителю Вимоги №27-1-01/203 та №27-1-01/204 від 27.02.2023, де вимагав погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення. У випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту АТ "УКРСИББАНК", вимагає виконання вами зобов'язань, а саме: сплатити АТ "УКРСИББАНК" заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплаті нарахованих процентів, що разом становить 831 411,05 грн (а.с. 42, 43).
ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" отримало вимогу засобами поштового зв'язку 09.03.2023 та ОСОБА_1 також отримав вимогу засобами поштового зв'язку (а.с. 44, 45).
Щодо застосування положень ст. 1048, 1050, 625 ЦК України суд враховує таку правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Водночас, перевіривши здійснений АТ "УКРСИББАНК" розрахунок процентів за користування кредитом, судом встановлено, що проценти нараховані позивачем у строк до 30.10.2025, тобто поза межами строку кредитування.
Більше того, суд ураховує, що позивач звернувся до відповідачів з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яку ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" отримало 09.03.2023.
Відтак, ураховуючи строк встановлений позивачем у вимозі №27-1-01/203 від 27.02.2023 - на 32-й день з дня отримання вимоги, останнім днем строку повернення суми кредиту є 10.04.2023. Тому проценти можуть бути нараховані у строк до 10.04.2023, а решта нараховано безпідставно.
З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 27.03.2023 становить 814 713,95 грн та заборгованість за процентами за березень 2023 року становить 364,28 грн.
Здійснивши перерахунок процентів, суд встановив, що за період з 01.04.2023 до 10.04.2023 з суми боргу 814 713,95 грн сума процентів за користування кредитом за ставкою 11,9% становить 2 423,77 грн (814 713,95*11,9%*9/360).
Відтак загальний розмір заборгованості станом на 10.04.2023 складає 817 502,00 грн, з яких 814 713,95 грн заборгованості за кредитом та 2 788,05 (2 423,77+364,28) грн заборгованості за процентами.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" за період з 16.05.2023 до 29.03.2024 сплатило за кредитним договором 183 925,86 грн, які підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості.
Отже, станом на дату звернення з позовом заборгованість за кредитним договором становила 633 576,14 грн (817 502,00-183 925,86).
Також, ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" у відзиві на позов та у клопотанні від 26.03.2026 повідомило про сплату в рахунок погашення боргу за Кредитним договором 50 000,00 грн за платіжними інструкціями №28919625 від 15.01.2026, №43951955 від 30.01.2026, №48059731 від 03.02.2026, №71 від 20.03.2026 (а.с. 78-80, 133).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн.
Суд роз'яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Ураховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на суму 583 576,14 грн боргу.
Відповідно до ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2025 у справі № 910/1986/25 наголошено, що законодавець пов'язує виникнення солідарної відповідальності у зобов'язальному праві, коли існує відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.
Солідарне зобов'язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов'язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства (див. наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81 цс 18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386 цс 18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12) (провадження № 14-526 цс 18)).
З огляду на укладення між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 двох договорів поруки, за умовами яких Поручитель відповідає перед Банком як солідарний боржник за виконання ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" зобов'язань за Кредитним договором, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості у загальному розмірі 583 576,14 грн.
У клопотанні від 09.04.2026 ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" просить надати розстрочення виконання майбутнього рішення суду в справі на строк 12 (дванадцять) місяців з дня ухвалення рішення (в межах максимального строку, передбаченого ч. 5 ст. 331 ГПК України). Встановити наступний графік розстрочення сплати заборгованості в сумі 583 178,31 грн, наступними дванадцятьма щомісячними платежами, а саме: - одинадцять платежів по 48 598,19 грн (перший платіж - у місяці, наступному за набранням рішенням законної сили), дванадцятий останній платіж сплачується у 12-му місяці в розмірі 48 598,22 грн.). Зобов'язати відповідачів щомісяця перераховувати на рахунок позивача відповідні платежі згідно з наведеним графіком.
В обґрунтування поданого клопотання ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" звертає увагу суду на те, що у 2022 році внаслідок загальної мобілізації та введення воєнного стану у відповідача-1 примусово вилучені основні транспортні засоби, які використовувалися у господарській діяльності підприємства для перевезення вантажів (це основний вид діяльності ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ"). Компенсація за вилучене майно не виплачена. 22.10.2025 внаслідок ракетного обстрілу Расійською Федерацією пошкоджено автобазу, де знаходиться офіс ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" за адресою м. Світловодськ, по вул. Обсерваторна, 5, де розташовувався автотранспорт та склад запчастин. Факт пошкодження підтверджується відповіддю ВП №1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області на запит ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" вих. № 7 від 23.02.2026 року (матеріали перевірки направлено до УСБУ в Кіровоградській області). Зазначені події призвели до різкого погіршення фінансового стану підприємства, виникнення фактичного зупинення основної господарської діяльності, втрати доходів та викликали неможливість виконання умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість. Наразі господарська діяльність товариства поліпшується, але неможливо одноразове погашення заборгованості, це призведе до фактичного банкрутства підприємства ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ".
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Таким чином, в основу судового акта про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Разом з тим, суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.
З огляду на доводи ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", суд дійшов висновку, що подана заява про розстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені ст. 331 ГПК України.
Суд враховує, що заява ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією Расійською Федерацією проти України, вилученням основних засобів, що має негативний вплив на товариство та ускладнює його діяльність.
З огляду на викладене, суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача 1.
Розстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, тому клопотання ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" від 09.04.2026 підлягає задоволенню в межах задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог порівну.
Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, для вирішення питання щодо повернення судового збору у розмірі 600,00 грн є необхідним подання відповідного клопотання Акціонерним товариством "УКРСИББАНК".
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 50 000,00 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" (вул. Свердлова, б.20, село Вільне, Світловодський р-н, Кіровоградська область, 27519, ідентифікаційний код 40274045) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750) 583 576,14 грн заборгованості.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" про розстрочення виконання рішення у справі задовольнити.
Розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 місяців за наступним графіком:
- травень 2026 - 48 631,34 грн;
- червень 2026 - 48 631,34 грн;
- липень 2026 - 48 631,34 грн;
- серпень 2026 - 48 631,34 грн;
- вересень 2026 - 48 631,34 грн.
- жовтень 2026 - 48 631,34 грн;
- листопад 2026 - 48 631,34 грн;
- грудень 2026 - 48 631,34 грн;
- січень 2027 - 48 631,34 грн;
- лютий 2027 - 48 631,34 грн;
- березень 2027 - 48 631,34 грн;
- квітень 2027 - 48 631,40 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" (вул. Свердлова, б.20, село Вільне, Світловодський р-н, Кіровоградська область, 27519, ідентифікаційний код 40274045) на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750) 3 501,46 грн судового збору.
4. Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750) 3 501,45 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 29.05.2026.
Суддя М.С. Глушков