ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.05.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/335/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, справу
за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості, вул. Деповська, буд. 89 А, м.Івано-Франківськ, 76002
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери", вул.Гетьмана Дорошенка, буд. 28/65, м. Івано-Франківськ, 76026
про стягнення коштів в сумі 161039,32 грн,
за участі:
від позивача: Бениш Юлія Степанівна;
від відповідача: не з'явилися
встановив: Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери" про стягнення коштів в сумі 161039,32 грн.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив вимог абзацу 11 п. 20 Порядку та пп. 5 п. 2 розділу VІ договору про надання мікрогранту, що має наслідком повернення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників. Загальна сума фактично сплачених ТОВ «Мишак і Партнери» податків і зборів становить 87960,67 грн. Загальна сума отриманого мікрогранту становить 249000 грн. Фактично використані кошти у розмірі 248999,99 грн. Враховуючи часткове повернення ТОВ «Мишак і Партнери» коштів мікрогранту в сумі 87960,67 грн, залишок коштів, які підлягають поверненню, складає 161039,32 грн.
Позиція відповідача.
У відзиві на позов, запереченнях зазначає, що з метою максимальної реалізації цієї мети та максимально швидкого повернення грантових коштів, відповідачем протягом 3 річного терміну дії Договору про надання мікрогранту від 10.08.2022, а це 2022-2024 р.р. крім обов'язкової умови у 2 робочих місця, було створено 6 нових робочих місць понад штатну чисельність на дату подання заяви, зокрема: у 2022 році 3 нових робочих місця і прийняті працівники на посади: бухгалтера - Сегін Галина Андріївна, з 05.10.2022 року (наказ №4-к від 04.10.2022р. “Про прийняття на роботу ОСОБА_1 »); столяра будівельного - ОСОБА_2 з 10 листопада 2022 року (наказ №6-к від 09.11.2022р. “Про прийняття на роботу ОСОБА_2 »); опоряджувальника будівельного - ОСОБА_3 з 20.12.2022 року (наказ №7-к від 19.12.2022 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_3 »). Крім цього, ОСОБА_4 , як директор на цей період перейшов з виконання обов'язків без винагороди на виконання обов'язків з винагородою (наказ №2-к від 08.12.2021 року “Про виконання обов'язків директора без винагороди» та наказ №2-к від 20.09.2022 року “Про виконання обов'язків директора » з оплатою відповідно).
У 2023 році ще додатково 1 робоче місце і прийнятий працівник на посаду інженера-будівельника - ОСОБА_5 з 03.04.2023 року (наказ №1-к від 03.04.2023 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_5 »).
У 2024 році ще додатково 2 робочих місця і прийняті працівники на посаду: маляра - Грабовецька Діана Володимирівна з 18.03.2024 року (наказ №3-к від 15.03.2024 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_6 »); електрика дільниці - Мороз Мар'ян Васильович з 20.03.2024 року (наказ №4-к від 19.03.2024 року “Про прийняття на роботу мороз М. В.»).
Усі 6 працівників найняті в ці періоди виключно в межах реалізації діяльності профінансованої грантом.
Для спростування суми визначеної позивачем наводить інформацію з Витягів з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, з розрахунком/без розрахунку сум пені за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік по ТОВ “Мишак і Партнери» (додаються) про наступні суми сплати податків, зборів, платежів та ЄСВ: 2022 рік - з 01.09.2022 по 01.01.2023 - податків, зборів, платежів - 12625,78 грн., ЄСВ - 10191,14 грн.; 2023 рік - з 01.01.2023 по 01.01.2024 - податків, зборів, платежів - 72418,71 грн., ЄСВ - 62807,11 грн.; 2024 рік - з 01.01.2024 по 01.01.2025 - податків, зборів, платежів - 17916,93 грн., ЄСВ - 45758,58 грн.
Тобто, сума наведена позивачем кардинально відрізняється від сум відображених у відомостях ДПС. Позивачем безпідставно проігноровано значну частину фактично сплачених платежів, що призвело до завищення позовних вимог, хоча в актах моніторингу в різні періоди фіксували кількість працівників від 5 до 6.
Позивач посилається на матеріали моніторингу, з яких вбачається відсутність порушень умов договору, у всіх Актах моніторингу, в тому числі і заключному у п. 2 міститься формулювання про “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку».
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
З метою отримання коштів мікрогранту, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія», ТОВ «Мишак і Партнери» подано заяву від 08.07.2022 № 732CHR та проєкт бізнес-плану, зазначивши основний вид економічної діяльності «46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням». За результатами перевірки відомостей, вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Івано-Франківським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості наказом від 22.07.2022 № 81 прийнято рішення про надання ТОВ «Мишак і Партнери» мікрогранту в розмірі 249000 грн.
10.08.2022 на виконання умов Порядку ТОВ «Мишак і Партнери» укладено договір про надання мікрогранту за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 (надалі - договір) у відділенні уповноваженого банку, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту.
20.09.2022 зараховано кошти мікрогранту на рахунок отримувача мікрогранта ТОВ «Мишак і Партнери» в сумі 249000 грн.
Термін реалізації проєкту становив з 20.09.2022 по 20.09.2025.
Отримувачем мікрогранту фактично використано кошти у розмірі 248999,99 грн (0,01 грн повернуті банком як невикористані).
Відповідно до заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 10.08.2022, обов'язковою умовою договору є створення двох робочих місць.
Як вказує позивач, ТОВ «Мишак і Партнери» створено два нових робочих місця, на які працевлаштовані особи: ОСОБА_2 з 10.11.2022 на посаду столяра будівельного (наказ від 09.11.2022 № 6-к) та ОСОБА_3 з 20.12.2022 на посаду опоряджувальника будівельного (наказ від 19.12.2022 № 7-к).
10.09.2025 Івано-Франківською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості проведено виїзний огляд місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту ТОВ «Мишак і Партнери» щодо дотримання умов Договору про надання мікрогранту, та встановлено, що ТОВ «Мишак і Партнери» не знаходиться за фактичною адресою ведення господарської діяльності, про що складено акт від 10.09.2025 №2.
Відповідно до абзацу 11 пункту 20 Порядку у разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих згідно з цим Порядком, та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня наступного місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.
При перевірці даних Державної податкової служби України, позивачем було встановлено, що відповідачем фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих осіб за умовами мікрогранту у розмірі 56764,00 грн, єдиний податок (податок на прибуток) - 10144,29 грн, податки на доходи фізичних осіб, військовий збір сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників - 21052,38 грн.
Як вказує позивач, загальна сума фактично сплачених ТОВ «Мишак і Партнери» податків і зборів становить 87960,67 грн. Загальна сума отриманого мікрогранту становить 249000,00 грн. Фактично використані кошти у розмірі 248 999,99 грн. Отже, грантоотримувач порушив свої зобов'язання на виконання вимог абзацу 11 п. 20 Порядку та пп. 5 п. 2 розділу VІ Договору про надання мікрогранту, що має наслідком повернення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу VI Договору, передбачено обов'язок грантоотримувача відповідати за виконання будь-яких інших обов'язків, покладених на нього цим договором та Порядком.
Позивач вказує, що враховуючи часткове повернення ТОВ «Мишак і Партнери» коштів мікрогранту в сумі 87960,67 грн, залишок коштів, які підлягають поверненню, складає 161039,32 грн.
Івано-Франківським обласним центром зайнятості 02.01.2026 прийнято рішення про повернення ТОВ «Мишак і Партнери» коштів мікрогранту в сумі 161039,32 грн та 05.01.2026 за № 35-11/28-26 направлено претензійну вимогу на суму 161039,32 грн.
Також, згідно поданих відповідачем доказів, судом встановлено, що після укладення відповідачем договору про надання мікрогранту (10.08.2022) відповідачем у 2022-2024 роках було створено 6 нових робочих місць понад штатну чисельність на дату подання заяви, зокрема:
1) у 2022 році 3 робочих місця, прийняті працівники на посади: бухгалтера - Сегін Галина Андріївна, з 05.10.2022 року (наказ №4-к від 04.10.2022 “Про прийняття на роботу ОСОБА_1 »); столяра будівельного - ОСОБА_2 з 10 листопада 2022 року (наказ №6-к від 09.11.2022р. “Про прийняття на роботу ОСОБА_2 »); опоряджувальника будівельного - ОСОБА_3 з 20.12.2022 року (наказ №7-к від 19.12.2022 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_3 »); ОСОБА_4 , як директор на цей період перейшов з виконання обов'язків без винагороди на виконання обов'язків з винагородою (наказ №2-к від 08.12.2021 року “Про виконання обов'язків директора без винагороди» та наказ №2-к від 20.09.2022 року “Про виконання обов'язків директора » з оплатою відповідно).
2) у 2023 році 1 робоче місце, прийнятий працівник на посаду:
- інженер-будівельник - Меншиков Олексій Борисович з 03.04.2023 року (наказ №1-к від 03.04.2023 року “Про прийняття на роботу Меньшикова О.Б.»).
3) у 2024 році 2 робочих місця, прийнято працівників на посаду:
- маляра - Грабовецька Діана Володимирівна з 18.03.2024 року (наказ №3-к від 15.03.2024 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_6 »);
- електрика дільниці - Мороз Мар'ян Васильович з 20.03.2024 року (наказ №4-к від 19.03.2024 року “Про прийняття на роботу мороз М. В.»).
Періодичні виїзні огляди місця провадження господарської діяльності представниками центру зайнятості здійснювалися:
- 09.01.2023, за адресою провадження господарської діяльності відповідача: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом №33 спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна кількість найманих працівників “4». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
- 14.04.2023, за адресою провадження господарської діяльності відповідача: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом №99 спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна кількість найманих працівників “4». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
- 21.08.2023, за адресою провадження господарської діяльності відповідача: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом №157 спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п.20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна кількість найманих працівників “5». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
- 27.11.2023, за адресою провадження господарської діяльності відповідача: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом №346 спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна кількість найманих працівників “4». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
- 05.04.2024, за адресою провадження господарської діяльності: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна кількість найманих працівників “6». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
- 12.07.2024, за адресою провадження господарської діяльності: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом №1220 спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна
кількість найманих працівників “5». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
- 03.07.2025, за адресою провадження господарської діяльності: м. Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 28/65, що підтверджується Актом спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов мікрогранту, в п. 2 “Виконання обов'язкової умови договору відповідно до п.20 Порядку» проставлена позначка “так» і зафіксована та визнана загальна кількість найманих працівників “5». У висновку до цього пункту зазначено, що “Обов'язкова умова договору відповідно до п. 20 Порядку не порушена».
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738 затверджений Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (у редакції на момент укладення договору), яким визначено умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою “Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант).
Згідно з п. 3, 4 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (у редакції на момент укладення договору) для цілей цього Порядку суб'єктом господарювання вважається суб'єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа - підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, крім суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:
150000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві додаткового члена сімейного фермерського господарства;
250000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві двох додаткових членів сімейного фермерського господарства.
Абзацом 11 п. 20 Порядку 738 (абз. 11 п. 20 в редакції Постанови КМУ № 1043 від 06.09.2024, № 855 від 15.07.2025) передбачено, що у разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.
Для цілей цього Порядку:
- до фактично сплачених податків і зборів належать податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників;
- до фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці.
Вищенаведені положення Порядку вказують на наявність обов'язку грантоотримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.
Як встановлено судом, відповідачем виконано вказану вище обов'язкову умову та створено не менше двох робочих місць, а саме створено - 6 робочих місць. Факт створення більше двох робочих місць позивачем не заперечується, однак для розрахунку сплачених відповідачем податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників, позивачем взято єдиний податок (податок на прибуток) та податки на доходи фізичних осіб, військовий збір сплачений за двох працевлаштованих працівників - ОСОБА_2 (наказ від 09.11.2022 № 6-к) та ОСОБА_3 (наказ від 19.12.2022 № 7-к).
Однак, позивачем не враховано, що відповідачем в період реалізації проекту працевлаштовано також: ОСОБА_1 , з 05.10.2022 року (наказ №4-к від 04.10.2022 “Про прийняття на роботу ОСОБА_1 »); ОСОБА_4 , як директор на цей період перейшов з виконання обов'язків без винагороди на виконання обов'язків з винагородою (наказ №2-к від 08.12.2021 року “Про виконання обов'язків директора без винагороди» та наказ №2-к від 20.09.2022 року “Про виконання обов'язків директора» з оплатою відповідно); ОСОБА_5 з 03.04.2023 року (наказ №1-к від 03.04.2023 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_5 »); ОСОБА_6 з 18.03.2024 року (наказ №3-к від 15.03.2024 року “Про прийняття на роботу ОСОБА_6 »); ОСОБА_7 з 20.03.2024 року (наказ №4-к від 19.03.2024 року “Про прийняття на роботу мороз М. В.»).
Доводи позивача про необхідність розрахунку єдиного податку (податок на прибуток) та податків на доходи фізичних осіб, військового збору тільки щодо двох працевлаштованих працівників є безпідставними та такими, що не відповідають положенням Порядку. Крім того, навіть щодо цих 2-х осіб дані про сплачені податки визначені позивачем станом на 01.05.2025 року, термін реалізації проєкту становив з 20.09.2022 по 20.09.2025, а позов подано 13.03.2026 року. Враховуючи вказане, надані дані щодо сплачених податків є неактуальними, а отже визначена сума позову не може вважатися обгрунтованою.
Також, позивачем не наведено розмір сплачених відповідачем податків на прибуток підприємств, екологічного податку, рентної плати, які також підлягають врахуванню для розрахунку різниці між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, що передбачено абз. 11 п. 20 Порядку 738.
За наведеного, позивачем не надано доказів та не доведено, що розмір сплачених податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, є меншим, ніж отриманий відповідачем мікрогрант.
Згідно з п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього в установленому порядку.
Позивач посилається також на акт від 10.09.2025 №2 Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості згідно якого встановлено, що ТОВ «Мишак і Партнери» не знаходиться за фактичною адресою ведення господарської діяльності. Однак, суд зазначає про те, що наявність вказаного акту не є підставою для повернення повернення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників, що є предметом розгляду у даній справі.
Також, у матеріалах справи наявні акти складені за результатами періодичних виїзних оглядів позивачем від 09.01.2023, від 14.04.2023, від 21.08.2023, від 27.11.2023, від 05.04.2024, від 12.07.2024, від 03.07.2025, згідно яких відповідачем дотримано умови Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст. 78 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери" про стягнення 161039,32 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.05.2026.
Суддя Неверовська Л. М.