вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" лютого 2026 р. Справа№ 910/4764/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025
у справі № 910/4764/25 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про стягнення 484 187, 72 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за договором поставки № 143/24/16-24 від 16.02.2024 в розмірі 472 520, 10 грн, яка складається із основної заборгованості - 403 999, 82 грн, пені - 38 089, 36 грн, 3 % річних - 3 982, 48 грн, інфляційних втрат - 13 888, 44 грн та застави - 12 560 грн.
Через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача, в якій було збільшено позовні вимоги, в якій він просив стягнути з відповідача 403 999, 82 грн - основного боргу, 43 021, 71 грн - пені, 4 449, 43 грн - 3 % річних, 20 156, 76 грн - інфляційних витрат та 12 560 грн - неповернутої застави.
У поданому відзиві Відповідач звертає увагу суду на здійснення ним часткових оплат за Договором в частині вартості товару. Натомість підстави для оплати сум ПДВ у нього відсутні, оскільки Позивачем не надано зареєстровані у встановленому законом порядку видаткові накладні. Враховуючи відсутність виконання сторонами Договору у повному обсязі підстави для повернення суми забезпечення також немає.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 провадження у справі №910/4764/25 в частині суми основного боргу в розмірі 194 666, 52 грн - закрито.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» задоволено частково.
Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» основний борг - 66 000 грн, пеню - 6 222 грн 52 коп, 3 % - 650 грн 60 коп, інфляційні втрати - 3 292 грн 94 коп. та судовий збір - 913, 99 грн.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Задовольняючи позов в частині стягнення суми основного боргу - 66 000,00 грн, пені - 6 222,52 грн, 3% річних - 650,60 грн, інфляційних втрат - 3 292,94 грн та судового збору - 913,99 грн., місцевий господарський суд виходив з підстав доведеності та обґрунтованості позову в цій частині.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд здійснювати розгляд справи № 910/4764/25 з повідомленням (викликом) сторін.
Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/4764/25 в частині задоволених позовних вимог щодо суми основного боргу - 66 000,00 грн, пені - 6 222,52 грн, 3% річних - 650,60 грн, інфляційних втрат - 3 292,94 грн, судового збору - 913,99 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі № 910/4764/25 в частині суми основного боргу в розмірі 66 000,00 грн, а в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені - 6 222,52 грн, 3% річних - 650,60 грн, інфляційних втрат - 3 292,94 грн, судового збору - 913,99 грн - відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
Станом на дату звернення Позивача з позовом до суду (15.04.2025) Позивачем в порушення умов Договору не було надано Відповідачу, а й відповідно суду документів на підтвердження виконання ним зобов'язань з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження зазначеного, Відповідачем до відзиву на позовну заяву були долучені копії квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, зі змісту яких вбачається, що станом на дату звернення Позивача до суду у Відповідача був відсутній обов'язок зі сплати розміру ПДВ в сумі 66 000 грн.
Такий обов'язок виник у Відповідача лише після прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішень про реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були долучені Позивачем до відповіді на відзив, а саме з 24.04.2025, тобто після звернення Позивача до суду.
Відповідачем 29.05.2025 були подані заперечення на відповідь на відзив, до яких були долучені платіжні інструкції від 19.05.2025 №977 на суму 33 000,00 грн та №991 від 22.05.2025 на суму 33 000,00 грн.
Відповідачем в межах поданих заперечень було подано клопотання про закриття провадження у справі щодо додатково сплачених 66 000,00 грн, яке не було розглянуто судом та не знайшло свого відображення в оскаржуваному рішенні.
З огляду на те, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині сплачених 66 000,00 грн, відсутні й правові підстави в частині задоволених судом першої інстанції штрафних санкцій та компенсаційних втрат, оскільки вони мають додатковий (акцесорний) характер та поділяють долю основного зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025, апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4764/25.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/4764/25.
18.08.2025 матеріали справи №910/4764/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/4764/25, справу призначено до розгляду на 10.11.2025.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, для надання часу апелянту подати свій уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, у справі оголошувалась перерва, останній раз на 02.02.2026.
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.02.2026 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 02.02.2026 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про підтримання своєї позиції у справі, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, заперечує проти її задоволення, справу просить розглядати без участі представника позивача.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутність його представника, та на те, що явка представника позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 02.02.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що 16.02.2024 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач (як постачальник) зобов'язувався передати, а Відповідач (як покупець) прийняти та оплатити тверде паливо (далі за текстом - Товар).
Пунктом 2.2 Договору визначено, що номенклатура та ціна Товару визначаються в специфікаціях до Договору.
Специфікацією до Договору визначено, що Товаром є вугілля кам'яне ДГ 13-100, у кількості 50 т, загальною вартістю 325 000 грн 00 коп., деревина паливна (пелети) в мішках по 15 кг, у кількості 44 т, загальною вартістю 330 000 грн 00 коп., та брикети паливні Pini Kay з деревини твердих порід (дуб, бук, ясен, граб), у кількості 50 т, загальною вартістю 931 666 грн 50 коп.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що датою поставки Товару є дата отримання Товару уповноваженим представником Покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату Товару протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання Товару.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення виконання грошового зобов'язання за Договором, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2024 (пункт 11.1 Договору).
З матеріали справи вбачається, що Позивачем як постачальником здійснено поставку Відповідачу як Покупцеві Товару відповідно до наступних видаткових накладних на загальну суму 1 255 999, 80 грн: ВН № 59 від 02.09.2024 на суму 198 000 грн; ВН № 60 від 04.09.2024 на суму 198 000 грн.; ВН № 79 від 17.10.2024 на суму 201 240 грн.; ВН № 80 від 17.10.2024 на суму 206 799, 91 грн.; ВН № 82 від 23.10.2024 на суму 206 799, 91 грн.; ВН № 83 від 24.10.2024 на суму 56 399, 98 грн; ВН № 84 від 29.10.2024 на суму 188 760 грн.
Зазначені вище видаткові накладні містять підписи обох сторін, що фактично підтверджує належне виконання Позивачем зобов'язань з поставки та виникнення у Відповідача обов'язку з його оплати.
Відповідачем за Договором сплачено лише 851 999, 98 грн в силу чого заборгованість становить 403 999, 82 грн за видатковою накладною № 82 від 23.10.2024 в межах суми 158 839, 84 грн із врахуванням часткової оплати; видатковою накладною № 83 від 24.10.2024 на суму 56 399,98 грн та видатковою накладною № 84 від 29.10.2024 на суму 188 760 грн.
Відтак Позивач стверджує, що дата початку періоду прострочення за видатковою накладною № 82 - 07.12.2024; за видатковою накладною № 83 - 08.12.2024; за видатковою накладною № 84 - 13.12.2024
Листом-претензією від 04.02.2025 №04/02 Позивач звертався до Відповідача з вимогою погашення заборгованості, яка не виконана Відповідачем, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Крім того, листом від 17.02.2025 №17/02 Позивач звертався до Відповідача з проханням виконати грошові зобов'язання щодо повернення 12 560 грн застави, передбаченої пунктом 11.12 Договору, та такої, що підлягає поверненню після виконання обов'язку Позивача як Постачальника щодо поставки товару, однак, даний лист був проігнорований.
Оплата Позивачем даного платежу підтверджується платіжною інструкцією № 244 від 08.02.2024.
Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що Позивачем не враховано здійснені Відповідачем оплати на суму 194 666, 52 грн, здійснені згідно платіжних інструкцій від 15.04.2025 № 738 на суму 50 000 грн та від 24.04.2025 № 822 на суму 144 666, 52 грн.
Відтак, Відповідач зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вказаної суми.
Крім того, Відповідач зазначає, що оскільки Позивачем порушено пункт 5.2 Договору сума ПДВ в загальному розмірі 209 333, 30 грн не сплачена оскільки Позивачем не надано, зареєстрованих у встановленому законом порядку, податкові накладні.
При цьому, оплата Відповідачем суми в розмірі 1 046 666, 50 грн визнається.
В обґрунтування відсутності підстав для повернення суми застави Відповідач посилається на положення пункту 11.12 Договору оскільки порушення зобов'язання допущено саме зі сторони Позивача знову ж таки в межах пункту 5.2 Договору.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що ним своєчасно та достовірно складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, що свідчить про добросовісність поведінки Позивача та відсутність вини, натомість Позивач не може нести відповідальність за будь-які дії податкових органів щодо реєстрації таких накладних.
До відповіді на відзив Позивачем надано докази реєстрації податкових накладних, що на переконання сторони спростовує доводи та аргументи Відповідача в цій частині.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно доводів Позивача, станом на дату звернення до суду з позовом несплаченою Відповідачем залишається сума 403 999,82 грн (з урахуванням суми ПДВ).
Враховуючи дату наданої Позивачем банківської виписки (04.04.2025), суд погодився з доводами Відповідача, що при зверненні до суду з позовом Позивачем не враховано оплату 194 666, 52 грн. згідно платіжних інструкцій: № 738 від 15.04.2025 на суму 50 000 грн, № 822 від 24.04.2025 на суму 144 666, 52 грн.
Факт здійснення такої оплати Позивачем у відповіді на відзив не заперечуєтеся, в силу чого місцевий господарський суд закрив провадження у справі в частині суми 194 666, 52 грн на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
Згідно доводів Відповідача решта суми в розмірі 209 333, 30 грн є сумою ПДВ по всім поставкам за Договором, яка не підлягає сплаті, оскільки Позивачем порушено пункт 5.2 Договору, а сума поставленого товару без урахування ПДВ Відповідачем сплачено у повному розмірі - 1 046 666, 50 грн.
Згідно пунктів 5.1 та 5.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації. Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням умов щодо: а) реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України, б) електронного підпису уповноваженої Постачальником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі якщо Постачальник порушить вищевказані зобов'язання, допустить порушення встановленого законодавством порядку заповнення податкових накладних та / або не зробить в установленому порядку і в терміни реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо Постачальника віднесено до переліку ризикових платників податку згідно пункту 1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків» та зупинена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування то Постачальник повинен оплатити Покупцю штраф в розмірі ПДВ, сплаченого (нарахованого) за ціною (вартості) робіт, товарів, послуг за цим Договором.
У разі, відмови Постачальника здійснити оплату штрафу Покупець має право утримати цю суму штрафу з коштів, що підлягають оплаті Постачальнику в якості вартості наданих послуг (виконаних робіт) та/або отриманих товарів за цим Договором.
Так, зобов'язання Відповідача з оплати виникає відповідно до пункту 5.1 Договору, а саме за наслідком фактичного отримання товару, а з огляду на зміст пункту 5.2 Договору застосування Відповідачем утримання суми ПДВ може бути реалізовано Відповідачем виключно у разі, відмови Постачальника здійснити оплату штрафу, докази чого матеріали справи не містять.
На переконання суду, Відповідачем застосовано таку санкцію як притримання до Позивача передчасно.
Водночас, судом враховано, що згідно пункту 5.2 Договору у позивача наявний обов'язок в частині надання доказів реєстрації податкових накладних та санкції у випадку не виконання такого обов'язку.
З доводів Відповідача вбачається, що станом на дату звернення до суду з позовом Позивачем не надано саме зареєстрованих в установленому законом порядку податкових накладних.
Дослідивши положення пункту 5.2 Договору суд врахував, що застосування штрафу або подальшого притримання суми такого штрафу Покупець може застосувати у випадку:
не реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
не надання електронного підпису уповноваженої Постачальником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних;
допущення порушення заповнення податкових накладних та / або не здійснення в установленому порядку і в терміни реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Постачальника віднесено до переліку ризикових платників податку згідно пункту 1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків» в силу чого зупинена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування.
З огляду на зазначене, суд врахував правомірність дій Відповідача та наявності у Позивача обов'язку подачі доказів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявність у Відповідача права на утримання суми ПДВ, що наразі і вчинено.
На спростування викладеного, Позивачем до відповіді на відзив додано рішення від 24.04.2025 № 12787325/41493455 про реєстрацію податкової накладної від 02.09.2024, порядковий номер 1 на 33 000 грн ПДВ та рішення від 24.04.2025 № 12787327/41493455 про реєстрацію податкової накладної від 04.09.2024, порядковий номер 2 на 33 000 грн ПДВ, що
за висновками суду першої інстанції, свідчить про правомірність вимог Позивача в частині суми 66 000 грн ПДВ., а відтак і наявність підстав для нарахування на таку суму пені, 3 % річних та інфляційних втрат за визначений Позивачем період 08.12.2024 - 06.04.2025.
Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення суми основного боргу - 66 000,00 грн, пені - 6 222,52 грн, 3% річних - 650,60 грн, інфляційних втрат - 3 292,94 грн, судового збору - 913,99 грн, відповідно в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 в апеляційному порядку не переглядається.
Станом на дату звернення Позивача з позовом до суду (15.04.2025) Позивачем в порушення умов Договору не було надано Відповідачу, а й відповідно суду документів на підтвердження виконання ним зобов'язань з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження зазначеного, Відповідачем до відзиву на позовну заяву були долучені копії квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, зі змісту яких вбачається, що станом на дату звернення Позивача до суду у Відповідача був відсутній обов'язок зі сплати розміру ПДВ в сумі 66 000 грн.
Такий обов'язок виник у Відповідача лише після прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішень про реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були долучені Позивачем до відповіді на відзив, а саме з 24.04.2025, тобто після звернення Позивача до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 29.05.2025 були подані заперечення на відповідь на відзив, до яких були долучені платіжні інструкції від 19.05.2025 №977 на суму 33 000,00 грн та №991 від 22.05.2025 на суму 33 000,00 грн.
Відповідачем в межах поданих заперечень було подано клопотання про закриття провадження у справі щодо додатково сплачених 66 000,00 грн, яке не було розглянуто судом та не знайшло свого відображення в оскаржуваному рішенні.
Відповідачем у вказаних запереченнях було зазначено, що після того як ПрАТ «АК «Київводоканал» стало відомо про розблокування податкових накладних за видатковою накладною від 02.09.2024 № 59 на суму 198 000,00 грн з яких: вартість товару 165 000,00 грн, сума ПДВ 33 000,00 грн та видатковою накладною від 04.09.2024 № 60 на суму 198 000,00 грн з яких: вартість товару 165 000,00 грн, сума ПДВ 33 000,00 грн, Відповідачем було сплачено розмір розблокованого ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями: від 19.05.2025 № 977 на суму 33 000,00 грн та від 22.05.2025 № 991 на суму 33 000,00 грн, що є
підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині в порядку визначеному п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
З вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про правомірність вимог Позивача в частині суми 66 000 грн ПДВ., і як наслідок наявність підстав для нарахування на таку суму пені, 3 % річних та інфляційних втрат за визначений Позивачем період 08.12.2024 - 06.04.2025, не врахував, що рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних були прийняті після фактичного звернення Позивача із позовом до суду та без врахування доводів Відповідача, викладених у запереченнях на відповідь на відзив, що призвело до неправильного визначення фактичного періоду прострочення зобов'язання.
Водночас, колегія суддів зауважує, що фактичний період прострочення обов'язку з
оплати розблокованих податкових накладних з моменту їх фактичної реєстрації та до дня їх оплати виходить за межі позовних вимог, оскільки не охоплюється визначеними Позивачем предметом та підставами позову.
З огляду на те, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині сплачених 66 000,00 грн, відсутні й правові підстави в частині задоволених судом першої інстанції штрафних санкцій та компенсаційних втрат, оскільки вони мають додатковий (акцесорний) характер та поділяють долю основного зобов'язання.
Місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані обставини справи, не врахував доводи відповідача, викладені в запереченнях на відповідь на відзив та долучених до нього доказів, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з ПрАТ «АК «Київводоканал» на користь ТОВ «ВФМ Груп» суми основного боргу - 66 000,00 грн, пені - 6 222,52 грн, 3% річних - 650,60 грн, інфляційних втрат - 3 292,94 грн та судового збору - 913,99 грн.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 66 000,00 грн заборгованості, 6 222,52 грн пені, 650,60 грн 3% річних, 3 292,94 грн інфляційних втрат, 913,99 грн судового збору - підлягає скасуванню; з прийнятям в цій частині нового рішення, про закриття провадження у справі № 910/4764/25 про стягнення 66 000,00 грн заборгованості, та відмову у задоволенні позову про стягнення 6 222,52 грн пені, 650,60 грн 3% річних, 3 292,94 грн інфляційних втрат, 913,99 грн судового збору.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням, на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/4764/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/4764/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 66 000,00 грн заборгованості, 6 222,52 грн пені, 650,60 грн 3% річних, 3 292,94 грн інфляційних втрат, 913,99 грн судового збору - скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження у справі № 910/4764/25 про стягнення 66 000,00 грн заборгованості - закрити.
4. У задоволенні позову про стягнення 6 222,52 грн пені, 650,60 грн 3% річних, 3 292,94 грн інфляційних втрат, 913,99 грн судового збору - відмовити.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» (02218, м. Київ, вул. Кибальчича Миколи, 2А, код ЄДРПОУ 41493455) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код ЄДРПОУ 03327664) 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
7. Матеріали справи №910/4764/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 28.05.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко