Справа № 703/1112/26
2-др/703/18/26
Іменем України
27 травня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши матеріали заяви представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
12 травня 2026 року Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за результатом розгляду справи по суті ухвалив заочне рішення, яким частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 23614,00 гривень, а також судовий збір в сумі 2197,17 гривень.
18 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування посилається на те, що судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. З урахуванням того, що частково задоволено позовні вимоги позивача, а саме 82,52%, сторона позивача вважає за доцільне подати заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з відповідача на користь товариства суми понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги адвоката пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а саме - 4 126 грн 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне повернути заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі без розгляду, виходячи з такого.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини дев'ятої статті 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до частини 1 статті 183 ЦПК будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, копія заяви про ухвалення додаткового рішення разом із доказами, які підтверджують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 126,00 грн., відповідачу ОСОБА_1 направлена не була.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження направлення відповідачу зазначеної заяви та доданих до неї доказів, що свідчить про недотримання заявником установленого процесуального порядку звернення до суду з вимогою про відшкодування судових витрат.
За таких обставин, виявлене порушення вимог статті 183 ЦПК України є самостійною та достатньою підставою для повернення без розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Наведений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/14138/18, від 24 березня 2021 року у справі № 756/2399/18 та від 30 червня 2022 року у справі № 640/1175/20, у яких наголошено на обов'язковості дотримання процесуального порядку повідомлення інших учасників справи про заявлені вимоги щодо розподілу судових витрат.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Те, що зазначена заява з доданими до неї документами була направлена суду, не є належним виконанням заявником вимог процесуального закону, оскільки статтею 183 ЦПК України прямо передбачено обов'язок надсилання відповідних документів всім учасникам справи, в даному випадку відповідачу ОСОБА_1 .
Вказані в ухвалі недотримання вимог статті 183 ЦПК України не можуть вважатись надмірним формалізмом, оскільки прийняття до розгляду заяви про постановлення додаткового рішення без дотримання встановленого цивільним процесуальним законом порядку призведе до обмеження принципу змагальності та рівності сторін.
Враховуючи дані принципи, а також положення ст. 183 ЦПК України щодо форми та змісту заяви з процесуальних питань, суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні про прийняття до розгляду заяви про постановлення додаткового рішення. Вибіркове надання судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового призведе до порушення зазначеного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "DIYA 97 v. UKRAINE", № 19164/04, пункт 47).
Водночас суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали для цього підставою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 42, 81, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суддя
Заяву представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути без розгляду.
Повернення заяви без розгляду не порушує права заявника на доступ до правосуддя, оскільки це право може бути реалізоване після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.
Суддя А.М. Проценко