Справа № 214/5868/25
2/214/607/26
Іменем України
25 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Авдєєва М.І.,
представника позивача - адвоката Самозван К.А.,
представника відповідача - Колісника В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/5868/25 за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Самозван Ксенії Анатоліївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
Адвокат Самозван К.А., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, поданою 17.06.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», (зареєстровано судом 18.06.2025) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною 23 років або до припинення навчання; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Пред'явлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 19.01.2007 між ОСОБА_4 (після укладення другого шлюбу - ОСОБА_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідний актовий запис №15. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після досягнення повноліття продовжив навчання за денною формою у закладі вищої освіти - Академії прикладних наук ім. Вінцента Поля в м. Люблін (Республіка Польща). Також, представник позивача зазначає, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2007 року з відповідача на користь позивача стягувались аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, які відповідач ОСОБА_2 сплачував належним чином. Після досягнення їх сином повноліття з 17.06.2025 виплата аліментів припинилася, однак син продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує подальшої матеріальної допомоги. Також, представник посилається на те, що повнолітній ОСОБА_3 з 01.10.2024 є студентом першого курсу Академії прикладних наук ім. Вінцента Поля в Любліні за спеціальністю «Туризм і рекреація», форма навчання - денна, орієнтовний строк завершення навчання - 30 вересня 2027 року. Навчання є платним, окрім того син проживає у студентському гуртожитку, що потребує значних матеріальних витрат. Позивач самостійно забезпечує сина необхідними коштами на проживання, навчання, харчування, одяг, підручники та інші витрати, пов'язані з навчанням. Також представник позивача вказує, що її сім'я є багатодітною, оскільки окрім повнолітнього сина ОСОБА_3 , вона має ще двох синів, один із яких є малолітньою дитиною з інвалідністю, що потребує додаткових витрат на лікування та догляд. У зв'язку з цим позивач не має можливості самостійно забезпечувати повне матеріальне утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. На думку позивача, відповідач ОСОБА_2 є працездатним, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, інших осіб на утриманні не має, а тому відповідно до положень ст.199 СК України зобов'язаний брати участь у його утриманні до досягнення ним 23 років або до припинення навчання.
У зв'язку з наведеним представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання їх повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином двадцяти трьох років або до припинення навчання, а також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою суду від 25 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. Виявлені недоліки представником позивача усунуто 30.07.2025.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою суду від 26.12.2025 задоволено клопотання представника позивача про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, у зв'язку із відмовою представника позивача від цього клопотання.
Не погоджуючись із пред'явленими позовними вимогами, відповідач ОСОБА_2 скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що він дійсно офіційно працевлаштований у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Шахтоуправлінні з підземного видобутку руди, та має постійне джерело доходу. Разом із тим зазначив, що не ухиляється від виконання батьківських обов'язків та до досягнення сином повноліття належним чином виконував рішення суду щодо сплати аліментів. Відповідач вказав, що після досягнення сином повноліття обов'язок щодо безумовного утримання дитини припинився, а заявлені позивачем вимоги щодо стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, є необґрунтованими та такими, що не враховують його матеріального становища й наявних фінансових зобов'язань. Крім того, відповідач зазначив, що з 17.11.2012 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . На теперішній час дружина відповідача перебуває на диспансерному обліку у Криворізькому онкологічному диспансері та з 01.11.2024 є особою з інвалідністю ІІІ групи. За твердженням відповідача, стан здоров'я дружини потребує постійного лікування, медичного нагляду та значних матеріальних витрат, у зв'язку із чим істотна частина його доходів спрямовується на забезпечення її лікування та догляду. Також відповідач посилався на те, що до звернення позивача до суду він мав намір врегулювати спір у досудовому порядку шляхом укладення мирової угоди, однак сторона позивача відмовилась від запропонованих ним умов. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково, оскільки не заперечує свого обов'язку брати участь в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання, однак вважає заявлений позивачем розмір аліментів надмірним та таким, що не відповідає його матеріальному становищу, з урахуванням необхідності утримання дружини та витрат на її лікування. У зв'язку із викладеним відповідач просив суд визначити розмір аліментів у меншому розмірі, а саме у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, вважаючи такий розмір співмірним його матеріальному становищу, рівню доходів та реальним фінансовим можливостям. Також відповідач заперечував проти задоволення вимог позивача в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. На думку відповідача, заявлений розмір витрат є завищеним, неспівмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг, оскільки дана справа є малозначною, не потребувала значного обсягу підготовки процесуальних документів, збору доказів чи участі у складних процесуальних діях. У зв'язку із цим відповідач вважав розумним та співмірним визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн, тобто у розмірі половини від заявленої до стягнення суми.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Самозван К.А. заперечили проти доводів відповідача щодо зменшення розміру аліментів та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник позивача зазначила, що відповідач фактично не заперечує свого обов'язку щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, однак безпідставно вважає достатнім розмір аліментів у сумі 1/6 частини усіх видів його доходу. При цьому представник наголосила, що чинним законодавством не встановлено мінімального чи максимального розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, а при визначенні їх розміру суд повинен враховувати реальні потреби дитини, вартість навчання, проживання, підручників, проїзду, а також матеріальний стан сторін. Посилаючись на надані до матеріалів справи докази, представник вказала, що повнолітній син сторін навчається за денною формою у закладі вищої освіти в Республіці Польща, навчання є платним, а також потребує значних витрат на проживання у гуртожитку, харчування, придбання одягу, навчальних матеріалів та інших необхідних речей. Крім того, представник зазначила, що позивач ОСОБА_1 фактично несе основний тягар витрат на утримання їх спільного сина та самостійно забезпечує оплату його навчання і проживання. Щодо доводів відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів у зв'язку зі станом здоров'я його дружини, представник зазначила, що відповідні обставини не можуть бути безумовною підставою для зменшення обсягу батьківських обов'язків щодо утримання дитини. Звернула увагу суду на те, що захворювання дружини відповідача виникло ще у 2022 році, однак це не перешкоджало відповідачу належним чином сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина та не було підставою для звернення до суду із вимогами про зменшення їх розміру. Крім того, предстаник зазначила, що відповідно до наданої відповідачем довідки МСЕК дружина відповідача є особою з інвалідністю ІІІ групи, при цьому не визнана непрацездатною, має можливість працювати та не перебуває виключно на утриманні відповідача. Також представник наголосила, що її сім'я також має додаткове фінансове навантаження, оскільки чоловік позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи, а молодший син - дитиною з інвалідністю. До того ж, відповідач ОСОБА_2 є працездатним, офіційно працевлаштованим, має стабільний дохід у вигляді заробітної плати та пенсійних виплат, а тому має реальну можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі - 1/4 частини усіх видів доходу. Також у відповіді на відзив позивач заперечила проти доводів відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що гонорар адвоката у сумі 5 000,00 грн. є обґрунтованим, співмірним складності справи, обсягу наданих послуг та відповідає загальноприйнятій вартості правничої допомоги у справах даної категорії. У зв'язку із викладеним представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Присутня в судовому засіданні 20.05.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Самозван К.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково зазначила, що доводи відповідача щодо відсутності належних доказів навчання сина є безпідставними, оскільки факт здобуття ним освіти є очевидним для обох батьків, які обізнані про місце та умови його навчання. Також представник позивача звернула увагу суду, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштованою та отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати та пенсійних виплат, інших дітей, які перебувають на його утриманні, не має. При цьому наявність у дружини відповідача ІІІ групи інвалідності не свідчить про її непрацездатність та не виключає можливості її працевлаштування. Окремо зазначила, що інтереси дитини (повнолітнього сина, який продовжує навчання) є першочерговими та такими, що підлягають пріоритетному захисту, а обов'язок батьків щодо участі в його утриманні є рівним і не може бути звужений через суб'єктивну оцінку відповідачем свого матеріального становища.
Присутній у судовому засіданні 20.05.2026 представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на скрутне матеріальне становище відповідача у зв'язку з необхідністю утримання дружини, яка є особою з інвалідністю. Просив суд зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Додатково зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на утримання повнолітнього сина за межами України, зокрема відсутні підтверджуючі документи щодо витрат на харчування, придбання одягу, підручників (навчальної літератури) та інших необхідних витрат, у зв'язку із чим вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими в частині визначеного розміру аліментів.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про свою участь в судовому засіданні 25.05.2025 не заявив, будучи повідомленим належним чином у встановленому законом порядку, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) 19.01.2007 уклали шлюб, зареєстрований Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідний актовий запис №15 (а.с.6).
Від шлюбу вони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, зареєстрованим 26.06.2007 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідний актовий запис №646 (а.с.8).
29.07.2008 шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №338 (а.с.6 розворот).
19.01.2018 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_9 , зареєстрований Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , вдане 29.07.2008). Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_10 », яке є її дійсним прізвищем згідно з паспортними даними (а.с.7).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.10.2017 по справі №2-2428/2007 присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, до досягнення ОСОБА_3 повноліття його батько ОСОБА_2 - відповідач у справі, сплачував аліменти на його утримання на користь матері ОСОБА_12 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. Після 17.10.2017 проваджень з приводу зменшення розміру аліментів відповідач не ініціював. Із досягненням ОСОБА_3 повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнення з відповідача аліментів на його утримання було припинене.
На підтвердження даних обставин, представником відповідача - ОСОБА_7 в судовому засіданні 20.05.2025, до матеріалів справи долучено копію постанови Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №5248936 від 22.04.2026, з якого вбачається, що закінчений передбачений законом строк для даного виду стягнення, заборгованість по аліментам відсутня.
Із 01.10.2024 ОСОБА_3 є студентом Академії прикладних наук ім. Вінцента Поля в Любліні за спеціальністю «Туризм і рекреація», форма навчання - денна, орієнтовний строк завершення навчання - 30 вересня 2027 року, що підтверджується довідкою виданою керівником деканату вищого навчального закладу (а.с.11)
У зв'язку з навчанням в іншій державі, а саме, у м. Любліні Республіки Польща, де розташована Академія прикладних наук ім. Вінцента Поля, ОСОБА_3 орендує житлове приміщення (кімнату) в студентському гуртожитку на час навчання. Під час канікул, ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Як слідує з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Із системного аналізу ст.199 СК України слідує, що істотними правовими передумовами для виникнення у батька (матері) обов'язку по утриманню повнолітніх сина (доньки) є сукупність таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23-х років; 2) продовження ними навчання за будь-якою із форм; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі з боку батьків; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). На цьому також акцентована увага у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та Верховним Судом у постанові від 06.08.2018 у справі №748/2340/17.
Таким чином, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Верховний Суд в постанові від 13.04.2021 у справі №308/4214/18 при вирішенні спору про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зауважив про дію рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, що сторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
При цьому, суд зауважує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Як слідує з обставин, якими представник позивача обґрунтував позов, пред'явлений в інтересах ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , будучи батьком ОСОБА_3 , добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання сина, який після досягнення повноліття продовжив навчання та з жовтня 2024 року є здобувачем освіти за денною формою навчання, в результаті чого позбавлений можливості офіційно працевлаштуватись та забезпечувати себе самостійно. Наразі він перебуває на повному матеріальному забезпеченні матері ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки форми ОК-7 про доходи ОСОБА_1 - матері ОСОБА_3 , ОСОБА_1 офіційно працевлаштована в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Криворізької міської ради та отримує заробітну плату. Розмір доходу ОСОБА_1 за 2024 рік складає 232 987,95 грн., за 2025 рік - 88 645,53 грн. (за період з січня до травня 2025 року). Відомості про інші джерела доходу, отримання державних соціальних виплат тощо відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 має на вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є дитиною з інвалідністю, з батьком якого ОСОБА_1 перебуває у шлюбі. На підтвердження даних обставин, представником позивача долучено копію посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Саксаганським УПСЗН (а.с.9). Окрім того, представником позивача 24.10.2025 долучено до матеріалів справи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_14 , з якого вбачається, що чоловіку ОСОБА_5 встановлено ІІІ групу інвалідності на 1 рік від 30.09.2025. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, переохолодження (а.с.85-86).
Стосовно відповідача ОСОБА_2 , то із наданих ним доказів встановлено, що він працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) (600) та отримує офіційний дохід у виді заробітної плати. Відповідно довідки про доходи, виданою «Центром надання послуг «Єдине вікно», відповідач отримав дохід за період з квітня 2025 року до березня 2026 року у розмірі 178 666,91 грн.
Крім того, ОСОБА_2 отримує офіційний дохід у вигляді пенсії за віком, відповідно до довідки з Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області. Сума пенсії за період з 01.02.2025 до 31.07.2025 складає 69 324,60 грн (а.с.97).
Із 17.11.2012 ОСОБА_2 перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане 17.11.2012), відомості про наявність у них спільних дітей матеріали справи не містять (а.с.98).
Разом із тим, доказів, які б належним чином підтверджували перебування дружини відповідача - ОСОБА_6 на його утриманні, відповідачем суду не надано. Сам по собі факт встановлення ОСОБА_6 інвалідності ІІІ групи відповідно до довідки до акта огляду МСЕК №088245 з 01.11.2024, за відсутності належних та допустимих доказів потреби у постійному сторонньому догляді чи сторонній допомозі, не може безумовно свідчити про неможливість її самостійного забезпечення або про наявність у відповідача обов'язку щодо її повного матеріального утримання.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що потреба особи у постійному сторонньому догляді має підтверджуватися належними медичними документами, зокрема відповідними висновками ЛКК, висновками МСЕК чи іншою медичною документацією, яка б свідчила про нездатність особи самостійно забезпечувати свої життєві потреби через стан здоров'я. Наданий відповідачем консультативний висновок спеціаліста сам по собі не є достатнім, належним та допустимим доказом на підтвердження необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_6 .
Крім того, суд враховує, що інвалідність дружині відповідача була встановлена ще у 2024 році, тобто в період, коли відповідач продовжував виконувати рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина. При цьому будь-яких доказів того, що зазначені обставини істотно вплинули на матеріальне становище відповідача або унеможливили виконання ним батьківських обов'язків, суду не надано. Отже, наведені відповідачем доводи не свідчать про наявність виключних обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів у заявленому позивачем розмірі.
Доводи представника відповідача про ненадання позивачем підтверджуючих документів щодо витрат на харчування, придбання одягу, навчальної літератури та інших побутових витрат повнолітнього сина за межами України суд оцінює критично, оскільки сам по собі факт навчання дитини за денною формою у закладі вищої освіти в іншій державі об'єктивно передбачає необхідність несення витрат на проживання, харчування, проїзд, придбання навчальних матеріалів та забезпечення повсякденних потреб. Відсутність окремих розрахункових документів щодо кожної витрати не спростовує факту потреби повнолітнього сина у матеріальному забезпеченні під час навчання та не звільняє батьків від обов'язку брати участь у його утриманні.
При цьому суд враховує, що відповідач фактично не заперечує ані факт продовження навчання сином, ані наявність у нього потреби у матеріальній допомозі, а лише висловлює незгоду із розміром заявлених до стягнення аліментів.
Оцінюючи сукупність наданих сторонами доказів, матеріальне становище сторін, характер та тривалість навчання повнолітнього сина, необхідність його проживання за межами України під час здобуття освіти, відсутність у відповідача інших дітей на утриманні, наявність у нього постійного офіційного доходу у вигляді заробітної плати та пенсії, а також враховуючи принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання дитини, суд дійшов висновку, що визначення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача є справедливим, співмірним та таким, що відповідатиме як інтересам повнолітнього сина, який продовжує навчання, так і матеріальному становищу відповідача.
Підстав для зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходу відповідача, як про це просить сторона відповідача, суд не вбачає, оскільки належних та достатніх доказів неможливості сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі матеріали справи не містять.
Разом із тим, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення ст.137, 141 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом та значенням справи для сторони.
Суд бере до уваги, що дана справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, не є справою значної складності, не потребувала проведення експертиз, допиту значної кількості свідків чи вчинення інших складних процесуальних дій. Обсяг підготовлених процесуальних документів та характер наданої правничої допомоги не свідчать про необхідність стягнення витрат у заявленому розмірі 5 000,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає розумним, співмірним і таким, що відповідає критеріям справедливості, визначити їх розмір у сумі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Визначаючи період, в межах якого слід здійснювати стягнення аліментів, суд виходить з вимог ч.1 ст.191, ч.1 ст.199 СК України, які в сукупності встановлюють, що аліменти на повнолітніх сина/доньку, які продовжують навчання, присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову та стягуються до досягнення 23-х років, але не більше, ніж до припинення навчання.
З огляду на те, що позивач, діючи через представника, звернулася до суду з позовом шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 17.06.2025, тому стягнення аліментів слід здійснювати саме з 17.06.2025.
У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи, що позивач в силу п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за пред'явлення позову про стягнення аліментів, тому судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. (за ставками, що діяли на момент пред'явлення позову до суду) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273-274, 277, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Самозван Ксенії Анатоліївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , як повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи стягнення з 17.06.2025 та до досягнення ним 23-річного віку, але не більше, ніж до припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з ухвалення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Адвокат Самозван Ксенія Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5442 видане 29.06.2022 Радою адвокатів Дніпропетровської області, адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 14А, оф. 606.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено протягом 5 (п'яти) днів з дня складання його вступної та резолютивної частин.
Суддя О.І. Євтушенко