Справа № 734/123/26 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/379/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
28 травня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - Лущик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Лущик О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 березня 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом установлено, що ОСОБА_1 29 грудня 2025 року о 00 годин 50 хвилин с. Кіпті, дорога М-01 98 км Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі (Чернігівського району Чернігівської області), керував автомобілем “Renault 19», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що постанова є незаконною щодо доведеності обставин вчинення адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, однак з фізіологічних причин не зміг здати біологічні зразки. Протягом доби як його зупинили поліцейські вже о 12 год 20 хв 29.12.2025 ОСОБА_1 пройшов огляд у лікаря-нарколога, здав всі необхідні біологічні зразки та отримав висновок лікаря-нарколога про те, що в нього ознак сп'яніння не виявлено, проте, місцевий суд даний висновок до уваги не взяв.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553509 від 29.12.2025 року ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п. 2.5 ПДР, а саме відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, який він власноруч підписав та по суті порушення додав, що “сильна втома, часте недосипання» (а.с. 3).
Як слідує із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції на блокпосту був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та роз'яснено причину зупинки. Під час спілкування із водієм, працівники поліції виявили та озвучили у нього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, і йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній погодився та повідомив, що ніколи не вживав наркотичні засоби. В подальшому, у медичному закладі, в присутності працівників поліції ОСОБА_1 вживав значну кількість рідини, неодноразово намагався здати біологічний матеріал, але цього зробити не зміг, пояснюючи тим, що не може з фізіологічних причин здати на аналіз сечу, наголошуючи, що наркотичні засоби ніколи не вживав. Далі поліцейським було повідомлено про закінчення 2 годинного часу, відведеного законодавцем на проведення огляду, та повідомлено ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
В свою чергу, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому "Інструкція").
Відповідно до змісту Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
На переконання апеляційного суду, висновки суду першої інстанції, відповідно до яких вказані дії ОСОБА_1 було розцінено як його ухилення від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, не ґрунтуються на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги про ненадання судом належної оцінки обставинам справи знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, враховуючи наступне.
Судом не взято до уваги послідовну поведінку ОСОБА_1 з моменту зупинки його працівниками поліції та під час спілкування, де він ствердно на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд надавав згоду на його проходження, наголошуючи, що відмовлятися немає сенсу, бо наркотичні засоби не вживав.
Також судом не взято до уваги долучений до матеріалів справи Акт медичного огляду лікаря КНП “Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради № 228 від 29.12.2025 , де ОСОБА_1 виконав всі необхідні вимоги щодо визначення клінічних ознак сп'яніння, пройшов тестування за допомогою приладу “Драгер», не відмовлявся виконувати всі необхідні процедури.
Крім того, стороною захисту долучено до апеляційної скарги матеріали, з яких вбачається, що в подальшому ОСОБА_1 повторно протягом доби, а саме, 29.12.2025 о 12:20 год, звернувся до Київської міської клінічної лікарні №10, де в присутності лікаря, здав біологічний матеріал, що зафіксовано в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 005464 від 09.01.2026, яким за результатом токсикологічного дослідження наркотичних, психотропних та інших речовин не виявлено, ознак сп'яніння не виявлено.
Відхилення судом таких доказів через те, що на момент огляду пройшло більш ніж дві години і стосовно ОСОБА_1 складено протокол саме за відмову, що є самостійним складом правопорушення, слушне, однак у контексті встановлених апеляційним судом обставин, такі докази узгоджуються з показаннями ОСОБА_1 про його самозвернення до лікувального закладу та встановлення відсутності ознак наркотичного сп'яніння, що може бути доказом у відповідності до ст. 251 КУпАП, оскільки викладені в них обставини мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, слід зробити висновок, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення п. 2.5 ПДР ОСОБА_1 , а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не в повній мірі дотримано вимоги ст. 266 КУпАП.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження по справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Задовольнити апеляційну скаргу захисника Лущик О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай