Провадження № 11-сс/4823/215/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27 травня 2026 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української православної церкви» на ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2026 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української православної церкви» на постанову дізнавача СД ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 від 01 травня 2026 року про закриття кримінального провадження №12026275500000023 від 02.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Слідчий суддя вказав на відсутність порушення загальних положень досудового розслідування; оскаржувана постанова винесена на підставі зібраних матеріалів, і підстави для її скасування та задоволення скарги відсутні.
Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_7 в інтересах Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії УПЦ» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та постанову дізнавача про закриття кримінального провадження. Зазначає, що у цьому кримінальному провадженні 01.05.2026 дізнавачем було прийнято повторне рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, без проведення жодної слідчої дії, а слідчим суддею у цьому кримінальному провадженні, в одному випадку було прийнято рішення про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, однак у іншому випадку, цим же слідчим суддею, на підставі тотожних обставин, прийнято протилежне рішення про відмову у задоволенні скарги щодо аналогічної постанови дізнавача. Посилаючись на обставини, які вказані у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема чинність договору, укладеного між Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та РО «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії УПЦ» про строкове спільне безоплатне користування общиною Свято-Миколаївського Крупицького жіночого монастиря УПЦ пам'ятками архітектури Батуринського Миколо-Крупицького монастиря Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», що є державною власністю, який діє до 27.01.2026, вважає, що протиправне виселення монахинь, без відповідного рішення суду та виконавчого провадження, із застосуванням сили та засобів, які не передбачені законодавством, а також з метою примушення до виконання цивільно-правових зобов'язань наставника монастиря, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, свідчить про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127, ч.3 ст.355, ст.356 КК України.
Заслухавши доповідь судді; адвоката ОСОБА_7 , який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи, 02 березня 2026 року на виконання ухвали слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області, за заявою Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії УПЦ» від 03.02.2026 щодо можливого самоуправства з боку генерального директора Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» ОСОБА_9 до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження №12026275500000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Згідно з матеріалами даного кримінального провадження, матеріали в частині вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР щодо кримінальних правопорушень, які відносяться до компетенції слідчих, були направлені дізнавачем до СВ ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.
27 березня 2026 року дізнавачем СД ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12026275500000023 від 02.03.2026 за відсутністю складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.356 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду від 09 квітня 2026 року вищевказана постанова про закриття кримінального провадження була скасована.
01 травня 2026 року дізнавачем СД ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження №12026275500000023 від 02.03.2026 за відсутністю складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.356 КК України.
У своєму рішенні дізнавач зазначив, що в ході дізнання було допитано в якості потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , насельниці монастиря, які дотримувалися своєї версії обставин події щодо незаконного виселення та позбавлення права на житло, внаслідок чого їм було спричинено фізичний біль, моральні страждання, завдано моральної, фізичної та майнової шкоди.
Аналізуючи такі показання потерпілих з інформацією, наданою Бахмацькою лікарнею, згідно з якою у період з 27.01.2026 по 11.03.2026 вищевказані особи за медичною допомогою не зверталися, дізнавачем був зроблений висновок, що посилання потерпілих на спричинення їм зазначених страждань належним чином не підтверджено.
Також дізнавачем було надано оцінку показам свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , працівників поліції, які повідомили, що перебували на місці події з метою фіксації обстановки, участі у проведенні опломбування приміщень монастиря не приймали, порушень публічного порядку та безпеки громадян не встановили; показанням свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які є працівниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та ОСОБА_9 , яка є директором цього заповідника.
Виходячи з показань вищезазначених осіб дізнавач встановила, що дії щодо опломбування будівель та заміни замків на території монастиря 27 січня 2026 року були здійснені у зв'язку із закінченням строку дії договору №1 від 27.01.2021 про строкове спільне безоплатне користування майном; користувачі майном були завчасно повідомлені про припинення договору, однак від підписання акту приймання-передачі відмовились; опломбування та заміна замків були необхідні для забезпечення збереження майна, проведення технічної інвентаризації території та пам'яток монастиря, для відображення об'єктів та оціночної вартості на балансі установи; перед опломбуванням приміщень особи жіночої статі, які проживали в монастирі самостійно зібрали свої речі та перемістились до іншої будівлі, у якій є відповідні умови для проживання та наявні опалення, електроенергія, санвузол тощо.
Статтею 356 КК України передбачена відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Суспільна небезпечність кримінального правопорушення визначається тим, що він порушує встановлений порядок реалізації громадянами своїх законних або передбачуваних прав, призводить до дезорганізації нормальної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також до порушення прав та законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб.
Як правильно встановила дізнавач, з чим погодився і слідчий суддя, у цьому кримінальному провадженні не встановлено ознак самоправства, оскільки дії службових осіб Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», зокрема генерального директора ОСОБА_9 , були зумовлені припиненням строку дії договору №1 від 27.01.2021 про безоплатне користування державним майном, а також необхідністю забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини, що перебувають у державній власності. При цьому, вказані дії здійснювались не самовільно, а в межах наданих повноважень, з дотриманням встановленого порядку. Зокрема, користувачів було завчасно повідомлено про припинення дії договору, запропоновано передати майно за актом приймання-передачі, факт відмови від підписання відповідних документів зафіксовано у акті, заходи проводились у присутності працівників поліції, у тому числі з метою недопущення порушень громадського порядку. Усі дії уповноважених осіб здійснювались у межах наданих повноважень із дотриманням вимог чинного законодавства, у присутності відповідних служб та з метою забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини, тому вірним є висновок органу досудового розслідування про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У справі в ході досудового розслідування зібрані усі можливі та допустимі докази, досудове розслідування було здійснене на основі принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості, диспозитивності та безпосередності дослідження показань, речей і документів, а постанова дізнавача містить належне та достатнє обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що при винесенні постанови дізнавач діяв у межах законодавства, ним були виконані всі необхідні та можливі слідчі дії. Висновки дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, ґрунтуються на вимогах процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.
Наведена апелянтом у скарзі мотивація свідчить про те, що особа, яка подала скаргу, у виниклій спірній ситуації вбачає незгоду з механізмом досудового розслідування, яке здійснювалось дізнавачем, методами такого розслідування, обсягом матеріалів, який був використаний у ході такого розслідування та правовим судженням, постановленим дізнавачем.
Більш того, ні подані до суду скарга та апеляційна скарга жодним чином не свідчать про наявність неповноти при перевірці вказаних обставин дізнавачем. Усі обставини по даному кримінальному провадженню дізнавачем були досліджені в повному обсязі, а прийняте рішення відповідає вимогам норм кримінального судочинства, що підтверджує й оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження.
Разом з тим, слід зазначити, що виходячи із положень ст.2 КПК України, котра визначає завдання кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису для правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального, матеріального або процесуального законів, саме в межах яких, повинно здійснюватись таке провадження.
На це ж звертав увагу і Європейський суд з прав людини при постановленні рішення у справі «Аль Фаєд проти Франції» (Al Fayed v. France) від 02.10.2007, зазначаючи, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Крім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями-слідчими в ході провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у сенсі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, дізнавачем зібрано і вивчено в повному обсязі необхідні матеріали та, виходячи з зібраних доказів, прийнято вмотивовану постанову про закриття даного кримінального провадження, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України, слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.
Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, дізнавачем СД ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 під час прийняття постанови про закриття кримінального провадження дані вимоги закону були дотримані.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української православної церкви» - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4