«28» травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 1 ст. 263 КК України.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12026152050000307 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 10.07.2026, з покладенням обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою останніх; не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи, у разі працевлаштування; утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.07.2026 включно, із визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає, а саме м. Миколаїв Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, зміну контактних даних; утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. На думку апелянта, вирішуючи питання про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не враховано наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу підозрюваного на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
12.05.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, та 13.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що підозра є обґрунтованою та на даному етапі досудового розслідування підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є неспроможним, оскільки ОСОБА_6 є військовослужбовцем, має міцні соціальні зв'язки, неповнолітню доньку-студентку, батьків похилого віку, батько є особою з інвалідністю.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню, то у клопотанні формально зазначено, які дії нібито може вчинити ОСОБА_6 , але необґрунтовано даний ризик.
Слідчий суддя також вважав необґрунтованим ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на те, що предмети злочину, за яким пред'явлено підозру, вже є вилученими.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення то, враховуючи репутацію підозрюваного, який є раніше не судимою особою, проходить військову службу, слідчий суддя вважав, що прокурором не наведено даних, що дають підстави дійти висновку про доведеність вказаного ризику.
Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто про існування ризику впливу на свідків, з показань яких стало відомо про зберігання ОСОБА_6 заборонених предметів. Слідчий суддя дійшов висновку, що з урахуванням репутації підозрюваного, є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу. Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
Слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026152050000307, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
12.05.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та 13.05.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
У клопотанні слідчий зазначив, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, задля запобігання яких необхідне обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про доведеність лише ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, слідчим та прокурором не зазначено конкретних обставин або дій підозрюваного, які б свідчили про ухилення його від органів досудового розслідування. Підозрюваний ОСОБА_6 є діючим військовослужбовцем, на підтвердження чого надав копію наказу від 26.05.2026, у якій зазначено, що старший солдат ОСОБА_6 прибув та приступив до виконання службових обов'язків зі щорічної основної відпустки. Крім того, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, неповнолітню доньку, батьків похилого віку.
За таких обставин, є недоведеним ризик переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також дійшов правильного висновку щодо відсутності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки предмети злочину, за яким пред'явлено підозру, вже є вилученими, а тому неможливо знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується із мотивами слідчого судді про недоведеність ризику, зазначеному у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також щодо відсутності ризику перешкоджання кримінальному провадженню.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, не підтверджений. Слідчим не вказано, які саме дії підозрюваного можуть свідчити про можливість продовження ним вчиняти кримінальне правопорушення, враховуючи репутацію підозрюваного, який є раніше не судимою особою та на даний час проходить військову службу у лавах ЗСУ.
За огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що оскільки ризики, передбачені п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені, слід відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Тому колегія суддів вважає, що запобігти встановленому ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, можливо шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
За такого, колегія суддів не вбачає підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як просить прокурор.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 422, 532 КПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3