Справа № 523/3010/26
Провадження №2/523/3670/26
"22" травня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про закриття провадження у справі,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 35997,66 грн за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5014902, укладеного 03 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, право вимоги за яким набув позивач.
Ухвалою судді від 04 березня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19 травня 2026 року до суду надійшла заява представниці позивача ТОВ «Українські фінансові операції» - Бановської Т.К. про закриття провадження, посилаючись на відсутність предмету спору, у зв'язку з цим позивач відмовляється від позову. Одночасно у заяві представниця позивача просила вирішити питання про повернення судового збору на підставі ч. 2 ст. 255 ЦПК України.
Сторони в засідання не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає вирішенню заяви.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з нормами п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як видно з змісту позову предметом позову є стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5014902 від 03 жовтня 2024 року на суму 35997,66 грн.
Предметом спору є заборгованість у розмірі 35997,66 грн.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову» та зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Представниця позивача, посилаючись на ч. 2 ст. 255 ЦПК України просить закрити провадження на підставі відмови від позову, у зв'язку з тим що відсутній предмет позову.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, на яку посилається позивач, зазначено, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки позивач чітко не зазначив на якій підставі він просить закрити провадження у справі, то суд розцінює заяву позивача як відмову від позову через непідтримання позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
За нормами ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як передбачено ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Що стосується вимоги про повернення судового збору, то суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки позивач відмовився від позову через непідтримання позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, тому підстав для повернення судового збору з державного бюджету немає.
Клопотання про присудження стягнення понесених у справі витрат з відповідачки на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України позивач не заявляв.
Керуючись ст.ст.13, 255, 256, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про закриття провадження у справі задовольнити частково.
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У іншій частині вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 22 травня 2026 року.
Суддя