Справа №751/5340/26
Провадження №1-кс/751/1880/26
27 травня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12026270340000589 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
26 травня 2026 року до Новозаводського районного суд міста Чернігова надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340000589 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності.
Обґрунтовуючи клопотання, власник майна указує на те, що оскільки він свою вину визнав, співпрацює зі слідчими органами, відшкодовує потерпілій стороні усі витрати, пов'язані з її лікуванням, а подальше знаходження його транспортного засобу на відкритому майданчику тимчасового тримання транспортних засобів призведе до суттєвого зниження його собівартості, тому в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна немає потреби.
Власник майна ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що експертиз, слідчого експерименту у кримінальному провадженні не проведено, він має статус свідка. Просив скасувати арешт саме в частині заборони користування майном, зобов'язується зберігати автомобіль в гаражі і нічого з ним не робити .
Слідчий у кримінальному провадженні ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Крім того, в поданій заяві зазначив, що проти скасування арешту майна категорично заперечує, оскільки автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 є речовим доказом та є безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, на якому внаслідок наїзду на пішохода ОСОБА_5 на нерегульованому пішохідному переході залишилися важливі матеріальні сліди пригоди (сліди контактної взаємодії, деформації кузова, тощо). Наявні пошкодження автомобіля є ключовими об'єктами дослідження, необхідними для повного та всебічного завершення досудового розслідування. Скасування арешту не дає гарантій, що власник не здійснюватиме ремонт, реконструкцію або заміну пошкоджених елементів, що призведе до знищення важливих слідів. На даний час у провадженні планується призначення судової інженерно-транспортної експертизи та транспортно-трасологічної експертизи. Для проведення запланованих експертиз та слідчого експерименту органу досудового розслідування необхідно дослідити та перевірити умови сприйняття обставин дорожньо-транспортної пригоди водієм саме у первинному стані. Будь-яке передчасне втручання в конструкцію або ремонт автомобіля унеможливить повну реконструкцію механізму наїзду. Вважає, що обмеження права власності на даному етапі є повністю виправданим, а його скасування є передчасним і не відповідає завданням кримінального судочинства.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, з огляду на те, що підстав для визнання явки сторін обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до такого висновку.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення , у тому числі, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядженням майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340000589 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
10 березня 2026 року в ході проведення огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди було вилучено транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 10 березня 2026 року зазначений автомобіль визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12026270340000589 від 10 березня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 березня 2026 року накладено арешт на транспортний засіб (автомобіль) марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить громадянину ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вимога законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справах «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи всі обставини даної справи, зумовлені характерними особливостями використання арештованого майна, беручи до уваги розумність та співмірність подальшого, застосованого судом, обмеження права власності власника відповідного майна завданням кримінального провадження і негативні наслідки вказаного арешту для останнього, з метою недопущення порушення його права на мирне володіння майном слідчий суддя не вбачає даних, які б указували на доцільність продовження застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт в частині користування автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , а тому клопотання власника майна підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 22, 26, 98, 131, 170, 171, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12026270340000589 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , у частині користування і передати вказане майно власнику ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відповідальне зберігання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1