Справа № 287/1142/24
провадження 2-н/287/66/26
28 травня 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію з боржника ОСОБА_1 ,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Олевського районного суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за фактично спожиту електричну енергію у розмірі 987 грн. 88 коп. за період з 01.01.2022 по 01.05.2024 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява передана судді Русину М.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява передана судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання боржника.
Суддя дослідив заяву, додані до неї матеріали та дійшов наступного висновку.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Згідно з ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що представник заявника просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 302,80 грн. та зазначає, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, згідно інформації наданої Білокоровицькою сільською радою Коростенського райрну Житомирської області за вих. № 364 від 24.03.2026 слідує, що за вищевказаною адресою проживає ОСОБА_1 , тобто особа із іншим написанням прізвища.
Також, з відповіді за № 2802247 від 28.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що за вказаними параметрами ОСОБА_1 не знайдено.
За таких обставин суд позбавлений можливості однозначно ідентифікувати боржника, що унеможливлює вирішення питання про видачу судового наказу в порядку наказного провадження. Невідповідність анкетних даних боржника та відсутність підтвердження його існування за наданими реквізитами свідчить про недотримання заявником вимог до змісту заяви про видачу судового наказу.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що заява подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України приходжу до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 163, 165, 166, 167, 258, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію з боржника ОСОБА_1 відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л. В. Винар