Справа № 287/1925/25
провадження 2/287/587/26
28 травня 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (надалі -ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», позивач) - адвокат Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , відповідач, позичальник) на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020 у сумі 5923,25 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020 укладеним з ОСОБА_1 . Також, 03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 відступив право вимоги за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача. 18.01.2020 між первісним кредитором ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3546207538/212899 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК Українина укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до умов кредитного договору, Товариство зобов'язується надати Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 2500 грн. 00 коп., дата надання кредиту 18.01.2020, строк кредиту 10 днів, валюта кредиту UAH, відсоткова ставка 1,85 % на добу. На підтвердження видачі Товариством кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 18.01.2020 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2500 грн. 00 коп. за реквізитами платіжної картки № 4149-62хх-ххх-5961, що являється доказом видачі кредитних коштів. Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконував. Враховуючи зазначене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за наданим кредитом в сумі 5923,25 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 3423,25 грн. Також, представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Русину М.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23.12.2025 від представника позивача ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - адвоката Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи. У вказаній заяві адвокат Пархомчук С.В. зазначає, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані ним послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 287/1925/25 становить 10500 грн. 00 коп., які він просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, від нього надійшла письмова заява, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги та клопотання про розподіл судових витрат підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання 20.03.2026 та 28.05.2026 на розгляд справи не з'явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідив матеріали справи, вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 18.01.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 3546207538/212899 (далі -Договір) (а. с. 28-34).
Згідно з п. 1.1 Договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначеним цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредиту 10 днів, тобто до 27.01.2020.
Згідно з п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 675,25 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Кредит надається Товариством у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом. (п. 1.5 Договору).
Цей договір підписаний 18.01.2020 від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R85727.
Згідно з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту: строк кредиту - 10 днів; сума кредиту - 2500,00 грн.; сума нарахованих процентів 324,50 грн.; разом до сплати 2824,50 грн. Додаток № 1 до договору підписаний 18.01.2020 від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R85727 (а. с. 33-34).
Відповідно до довідки ТОВ «ПрофітГід» успішно проведена транзакція та перераховано кошти на платіжну картку клієнта згідно договору № 3546207538/212899: 18.01.2020 о 09:17:02 на суму 2500 грн. 00 коп., № 4149-62хх-хххх-5961 (а.с. 49).
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (далі- Клієнт) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (далі- Фактор) укладено договір факторингу № 1-31/05/2021 (а.с. 36-43).
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу на умовах даного договору та керуючись гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01-31/05/2021 від 31.05.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за укладеним Договором від 18.01.2020 № 3546207538/212899, відповідно до якого: сума виданого кредиту 2500 грн. 00 коп.; залишок за тілом кредиту 2500 грн. 00 коп.; залишок за відсотками 3423 грн. 25 коп.; загальна сума заборгованості 5923 грн. 25 коп.; дата закінчення договору 27.01.2020 (а.с. 18).
Також, 03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (далі- Кредитор) та ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі- Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 (а.с. 20-23).
Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги в порядку та на умовах визначеним договором, Кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому права вимого за кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за укладеним Договором від 18.01.2020 № 3546207538/212899, відповідно до якого: сума виданого кредиту 2500 грн. 00 коп.; залишок за тілом кредиту 2500 грн. 00 коп.; залишок за відсотками 3423 грн. 25 коп.; загальна сума заборгованості 5923 грн. 25 коп.; дата закінчення договору 27.01.2020 (а.с. 17).
ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» надіслав відповідачу вимогу від 27.05.2025 про виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідно до якої заборгованість на дату відступлення склала 5923 грн. 25 коп., а саме: заборгованість за сумою кредиту 2500 грн. 00 коп.; за відсотками 3423 грн. 25 коп. Відповідно до умов кредитного Договору кінцевий строк погашення кредиту 27.01.2020, проте всупереч його умовам, заборгованість непогашена (а.с. 15).
Дані щодо виконання боржником вказаної вимоги відсутні.
Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 надано кредит згідно з кредитним договором № 3546207538/212899. Заборгованість перед ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за відповідним Договором станом на 26.05.2025 складає 5923 грн. 25 коп., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2500 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за процентами 3423 грн. 25 коп. Станом на 26.05.2025 заборгованість за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020 не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не здійснювало (а.с. 16).
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексуУкраїни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 3 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини восьмої статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Так, у Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідачка ознайомилася і які прийняла шляхом підписання відповідного Договору.
Отже, суд встановив, що відповідачка була ознайомлена з указаними у вищевказаному Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодилася, кредитні кошти отримала, ними користувалася.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514ЦКУкраїни встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, право вимоги за Договором від ТОВ «ГОУФІНГОУ» перейшло спочатку до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» на підставі договору факторингу № 1-31/05/21 та в подальшому перейшло від ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН».
Враховуючи викладене, суд встановив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору № 3546207538/212899 від 18.01.2020 у зв'язку з чим у нього виникла загальна заборгованість за цим Договором на суму 5923 грн. 25 коп. Вказана заборгованість складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500 грн. 00 коп. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 3423 грн. 25 коп.
Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими письмовими доказами: зокрема копією Договору, додатком № 1 до Договору, випискою з особового рахунку за Договором, копією договору факторингу № 1-31/05/21, копією договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 тощо.
Зазначене також, підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020, яка надана представником позивача та при цьому відповідачем власний розрахунок заборгованості до суду не надано.
З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що представником позивача заявлено до стягнення з відповідачки на його користь 10500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до норм ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 11.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с. 24-27), довіреність від 11.07.2025 (а.с. 13-14), копія акту про отримання правової допомоги від 10.12.2025, згідно якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнту ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 3546207538/212899 від 18.01.2020: 1 година - 2 000,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики: 2,5 години - 5 000,00 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи: 1,5 години - 3 000,00 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн., а всього в розмірі 10 500,00 грн (а.с. 81); рахунок на оплату правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 на суму 10500,00 грн. (а.с. 84).
На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію № 9762 від 10.12.2025 згідно якої ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перерахувало ОСОБА_2 10 500,00 грн., призначення платежу: оплата за правничу допомогу згідно рахунку 10.12.2025-80 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 (а.с.82).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн.).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 509,517,525,526,530,610,626,628,629,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273-279, 280, 354,355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 3546207538/212899 від 18.01.2020 у сумі 5923 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12.
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, місцезнаходження: 08157, с.Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9, Київської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Винар