Справа № 287/2879/25
провадження 2/287/465/26
28 травня 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (надалі - позивач, ТОВ «Фінпром Маркет») звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , відповідач, позичальник) заборгованість за кредитним договором № 71878918 в розмірі 4950,00 грн., з яких: - 1500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 225,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 225,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 3000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою та заборгованість за кредитним договором № 8911466 в розмірі 8074,00 грн., з яких: - 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1729,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 345,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 4000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Також позивач просить стягнути сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договори про надання коштів у кредит, а саме: договір № 71878918 від 01.06.2025 року та договір № 8911466 від 23.05.2025 року.
Щодо обґрунтування вимог за кредитним договором № 71878918 від 01.06.2025 року: 01.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71878918 за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 1500,00 грн. строком на 30 днів із процентною ставкою у розмірі 0,5% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, у разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 14587), що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець на виконання кредитного договору виконав свої зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією. Вказує, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором № 71878918 від 01.06.2025 року, що становить 4950,00 грн., яка складається із: 1500 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 225,00 грн. заборгованості за відсотками; 225,00 грн. сума заборгованості за комісією; 3000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Щодо обґрунтування вимог за кредитним договором № 8911466 від 23.05.2025 року: 23.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8911466 за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн. строком на 360 днів із процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, у разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 100 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 418744), що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець на виконання кредитного договору виконав свої зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією. Вказує, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором № 8911466 від 23.05.2025 року, що становить 8074,00 грн., яка складається із: 2000 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 1729,00 грн. заборгованості за відсотками; 345,00 грн. сума заборгованості за комісією; 4000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Зазначає, що 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором № 71878918 від 01.06.2025 року на суму 4950,00 грн. та кредитним договором № 8911466 від 23.05.2025 року, на суму 8074,00 грн. Враховуючи вищевикладене просить задоволити позов в повному обсязі.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.02.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 177 ЦПК України та надано позивачу (його представнику) строк десять днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Викликано в судове засідання сторони по справі. Також, задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінпром Маркет» про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписки по ньому. Копію ухвали для виконання направлено до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
До суду від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк'надійшла інформація щодо рахунків відповідача з доданою випискою.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у відсутності представника позивача. Не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі.
Відповідач у судові засідання на розгляд справи повторно не з'явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення на його адресу судових повісток та опублікування оголошення на веб - сайті суду, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідив матеріали справи, вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 8911466, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000,00 грн., строк позики - 360 днів, процентна ставка/ день (фіксована) 0,95%, дата надання кредиту - 23.05.2025, дата повернення кредиту - 17.05.2026, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73%, денна процентна ставка/день 0,998%, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн.) ( а.с. 50-51). Згідно договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, розміщені за посиланням https://clickcredit.ua/informaciya/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 418744, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 8911466 від 23.05.2025, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: 418744. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 23.05.2025 15:38:18. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 64).
Згідно інформації № 16/10/25-282 від 16.10.2025, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківську карту відповідача ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 на підставі платіжної інструкції (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов договору позики № 8911466, номер платежу b567116a-d419-4719-b421-40001e9322f7 (а.с. 66).
Згідно довідки № КД-000074884 від 04.11.2025, ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа) підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 23.05.2025, номер платежу b567116a-d419-4719-b421-40001e9322f7, сума 2000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 на карту НОМЕР_1 (а.с. 65).
Крім того, 01.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 71878918, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1500,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка/ день (фіксована) 0,500%, дата надання кредиту - 01.06.2025, дата повернення кредиту - 30.06.2025, денна процентна ставка/день 1,000%, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 225,00 грн.) ( а.с. 28-29). Згідно з п.5.2 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, розміщені за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 14587, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 71878918 від 01.06.2025, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: 14587. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 01.06.2025 14:43:49. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 43).
Того ж дня, позикодавець на виконання договору позики № 71878918 від 01.06.2025, виконав свої зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що підтверджується електронною платіжною інструкцією, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Згідно інформації № 16/10/25-282 від 16.10.2025, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківську карту відповідача ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 на підставі платіжної інструкції (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов договору позики № 71878918, номер платежу f701c1b3-ca03-402c-9c4d-de624acf3768 (а.с. 66).
Згідно довідки № КД-000078114 від 06.11.2025, ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа) підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 01.06.2025, номер платежу f701c1b3-ca03-402c-9c4d-de624acf3768, сума 1500,00 грн., отримувач ОСОБА_2 на карту НОМЕР_1 (а.с. 44).
Згідно з інформацією, наданою Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» від 11.03.2026 року №20.1.0.0/7-260325/55460-БТ на виконання ухвали суду, повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано карту № НОМЕР_3 та за період з 23.05.2025 по 26.05.2025 року, з 01.06.2025 по 04.06.2025 року на вказану платіжну карту було зарахування коштів у розмірі 2000,00 грн. та 1500,00 грн.
16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором № 71878918 від 01.06.2025 в розмірі 4950,00 грн. та за кредитним договором №8911466 від 23.05.2025 в розмірі 8074,00 грн, що підтверджується договором факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 разом з додатками та витягами з реєстру боржників від 16.10.2025 (а.с 69-83).
Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 8911466 від 23.05.2025 становить 8074,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 345,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 4000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 46-47).
Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 71878918 від 01.06.2025 становить 4950,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 225,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2255,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 3000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 21-24).
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Встановлено, що 23.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8911466. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 418744.
Крім того, 01.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 71878918. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 14587.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» надало суду копії зазначених вище договорів № 8911466 від 22.07.2021 та № 71878918 від 01.06.2025.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договорів про надання грошових коштів у кредит. Зазначені договори недійсними не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту №8911466 від 23.05.2025 та за договором кредиту №71878918 від 01.06.2025.
Судом встановлено, що всупереч умов кредитних договорів та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договорами для погашення його договірних зобов'язань ні на користь первісного кредитора, ні на користь позивача.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором №8911466 від 23.05.2025 за основною сумою боргу в розмірі 2000,00 гривень, а також підлягають стягненню нараховані позивачем проценти в сумі 1729,00 гривень та комісія в сумі 345,00 грн.
Крім того, також наявні правові підстави для стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором №71878918 від 01.06.2025 за основною сумою боргу в розмірі 1500,00 гривень, а також підлягають стягненню нараховані позивачем проценти в сумі 225,00 гривень та комісія в сумі 225,00 грн.
Що стосується стягнення пені/неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно із якими у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу пеню/неустойку за кредитним договором №8911466 від 23.05.2025 року у розмірі 4000,00 грн. та за кредитним договором №71878919 від 01.06.2025 року у розмірі 3000,00 грн., яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, серед яких витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 579945240.1 від 29.12.2025 в сумі 2422,40 грн. та платіжної інструкції № 579945886.1 від 16.02.2026 в сумі 2422,40 грн., на загальну суму 4844,80 грн. (а.с. 1, 120), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (6024,00 грн. з 13024,00 грн., що становить - 46,25 %), а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2240,72 грн. (4844,80 грн. х 46,25 % ).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 25.08.2025 було укладено договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП між ТОВ «Фінпром маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. відповідно до умов якого за надання адвокатом правничої допомоги, клієнт зобов'язується сплачувати адвокату плату у строки та на умовах, визначених у розділі 4 цього договору (а.с. 87-92).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількість судових засідань по справі, усталену судову практику з вирішення кредитних спорів тощо.
У зв'язку із вищенаведеним та враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «Фінпром маркет» відповідно до вимог частини другої ст. 141 ЦПК України мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 204, 205, 207, 525, 526, 626, 628, 634, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3,4,12,13,76-81,141,263, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 8911466 від 23.05.2025 у розмірі 4074 (чотири тисячі сімдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 71878918 від 01.06.2025 у розмірі 1950 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачений судовий збір у розмірі 2240 (дві тисячі двісті сорок ) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, Київської області.
Представник позивача: Ткачено Юлія Олегівна, РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, Київської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Винар