Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2622/25
Провадження № 2/935/313/26
Іменем України
27 травня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Рибнікової М. М., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н. С., розглянувши у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фінтраст Капітал" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 7155507 від 10.10.2023 в сумі 24921,88 грн судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7155507 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4600 грн., строком 360 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 договору ТОВ «Авентус Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , відповідно до довідки ТОВ «Пейтек Україна». 27.05.2024 ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу № 27.05/24-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло грошової вимоги до відповідача. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 24921,88 грн, з якої заборгованість по тілу кредита 4600 грн, заборгованість за процентами 8421,68 грн нарахованих процентів, а також а також нарахованих відсотків за 130 календарних днів у межах строку дії кредитного договору , що становлять 11900,20 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, в позовній заяві просить проводити судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановлений законом спосіб, у тому числі, шляхом розміщення оголошення на вебсайті суду, відзив на позовну заяву до суду не надходив, заяв чи клопотань на адресу суду не відповідач не направляв.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів без участі учасників судового провадження та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідив матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7155507 про надання споживчого кредиту на умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.2 договору), який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6319.
Згідно з умовами Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 4600,00 грн; строк кредиту 360 дні (день) (п. 1.3, 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Згідно з п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
На підтвердження перерахування коштів в сумі 4600,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 свідчить лист АТ КБ «Приватбанк» від 04.04.2026, в якому також зазначено, що картку № НОМЕР_2 емітовано на ім'я ОСОБА_1
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги строк виконання зобов'язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентою ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право одержання яких належить клієнту.
Згідно витягу з реєстру боржників від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги за кредитним договором №7155507, сума заборгованості якого становить 13021,68 грн. та боржником якого є ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №7155507 від 10.10.2023 станом на 26.05.2024 в сумі 13021,68 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість з 28.05.2024 до 04.10.2024 складає 11900,20 грн нараховані проценти у межах строку дії кредитного договору .
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приписами ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Як зазначено в ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд зазначає, що у пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Радою національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжувався, зокрема, з 09.05.2025 продовжено строком на 90 діб.
Оскільки законодавець на рівні ЦК України (пункти 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов'язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню), а також нарахувань, відповідно до ст.625 ЦК України, тому суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (переіменовано з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна згідно рішення № 2511241 товариства від 25.11.2024) заборгованості за договором №7155507 про надання споживчого кредиту в сумі 24921,88 грн., яка складається з: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 8421,68 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також 11900,20 грн відсотків за 130 календарних днів у межах строків дії кредитного договору, нарахованих позивачем.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
На підтвердження такого роду судових витрат позивачем долучено до позовної заяви договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, акт №11811 від 20.10.2025 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг), заявку №11811 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, з яких встановлено, що позивачем перераховано адвокату 10000,00 грн. за надання правничої допомого за договором №10/12-2024 від 10.12.2024, ордер на надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи характер справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 4000 грн.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 629, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7155507 від 10.10.2023 року в сумі 24921 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн 88 коп, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
В іншій частині задоволення позовних вимоги та стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Рибнікова