Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2208/25
Провадження № 1-кп/935/141/26
Іменем України
27 травня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю прокурора ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальне провадження№12025060650000222 від 26.07.2025 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121КК України, -
25.07.2025 близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_8 спільно зі своєю матір'ю - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у своїй кімнаті по місцю свого проживання та реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 .
У цей час, вдруге протягом того ж дня, з метою спільного вживання спиртного, до будинку ОСОБА_10 , прийшов раніше знайомий їй - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та приніс із собою спиртний напій - горілку. ОСОБА_10 запросила ОСОБА_12 до спальної кімнати свого сина, у якій вони, у присутності ОСОБА_8 , розпочали вживала спиртне.
У той час, як ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, продовжували вживали спиртне, ОСОБА_8 , який не приймав участі у вживанні спиртного, будучи незадоволеним вказаними подіями, неодноразово висловлював прохання до ОСОБА_12 , припинити розпивати спиртне з його матір'ю, а також залишити його кімнату та будинок. На вказані прохання ОСОБА_13 , реагував агресивно, у зв'язку з чим між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , виникла короткотривала словесна перепалка.
По завершенню вживання спиртного, а саме близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_13 залишив будинок ОСОБА_10 та пішов у невідомому напрямку.
Того ж дня, близько 18 год. ЗО хв. ОСОБА_13 , зателефонував до ОСОБА_8 та викликав його до магазину «Продукти», що за адресою: м. Коростишів, вул. Героїв Чорнобиля, 32, з метою вирішення виниклих між ними непорозумінь.
У подальшому, близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_8 прибув до обумовленого місця, а саме до території біля магазину «Продукти», що за адресою: м. Коростишів, вул. Героїв Чорнобиля, 32, де чекав ОСОБА_13 , який висловився на його адресу словами нецензурної лайки, в цей момент у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 .
У зазначений день, час, місці та за вказаних обставин, без розриву у часі, ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_15 , стоячи навпроти нього, кулаком правої руки наніс один удар по голові в область скроні, зліва, а кулаком лівої руки, наніс один удар по обличчю потерпілого, в область нижньої щелепи, справа.
Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_13 схопили один одного за одяг у ділянці грудної клітки та між ними розпочалася шарпанина, під час якої вони втратили рівновагу, внаслідок чого ОСОБА_13 впав на ОСОБА_8 .
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , лівою рукою тримаючи праву руку ОСОБА_12 , кулаком правої руки наніс один удар по голові в область скроні і один удар в область вуха, зліва та декілька ударів (не менше трьох) по лівій боковій поверхні грудної клітини ОСОБА_12 .
Після цього, ОСОБА_8 не припиняючи своїх протиправних дій, спрямованих на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , шляхом ривка, скинув його із себе та нахилившись над ним, вагою свого тіла спираючись своєю лівою рукою на праву руку потерпілого та коліном лівої ноги на праву ногу потерпілого, притиснув його до поверхні узбіччя проїжджої частини, після чого ліктем правої руки наніс один удар в область грудної клітини та один удар кулаком правої рук по голові ОСОБА_12 , в область скроні, зліва. Не зупиняючись ОСОБА_8 обома руками схопив ОСОБА_12 за ліву ногу в області стопи та почав Її викручуючи.
У цей час, місці та за вказаних обставин, умисні протиправні дії ОСОБА_8 припинили свідки вказаної події - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які відтягнули його від потерпілого ОСОБА_12 .
У результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді:
-садно волосистої частини лівої лобної ділянки та лівої завушної ділянки, крововиливи в м'які тканини потиличної ділянки (праворуч і ліворуч) та по задньому краю лівого скроневого м'язу, крововиливи під тверду та м'яку мозкові оболонки, крововиливи в шлуночки головного мозку, що в сукупності своїй складають закриту черепно-мозкову травму, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті;
-синець лівої поперекової ділянки, садна (2) лівої бокової поверхні грудної клітини, переломи 5, 6, 7, 9, 12-го ребер ліворуч, що в своїй сукупності складають закриту тупу травму тулуба, мають ознаки середніх тілесних ушкоджень та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не знаходяться.
Смерть ОСОБА_12 настала від набряку-набухання головного мозку внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що перебуває у прямому причинному зв'язку з умисними діями ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.121 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину в кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння. Цивільні позови потерпілих визнає в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений 25.07.2025 заподіяв її сину ОСОБА_18 тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер. При призначенні покарання покладається на розсуд суду, не наполягає на суворому покаранні. Цивільний позов підтримує, просить його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що зі слів знайомого на ім'я ОСОБА_19 дізнався, що обвинувачений 25.07.2025 заподіяв його сину ОСОБА_20 тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер. При призначенні покарання покладається на розсуд суду, не наполягає на суворому покаранні. Цивільний позов підтримує, просить його задовольнити.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 доведена, дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисні дії, які виразилися у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Згідно положень ст.3 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. У відповідності до положень ст.6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст.2 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод, право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст.3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст.27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров'я.
Отже, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом»якшують покарання є активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Із-за таких обставин та враховуючи те, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, вину визнав повністю, розкаюється, офіційно не працює, на обліку при наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, має молодий вік, думку потерпілих, які при призначенні покарання покладаються на розсуд суду, не напалягають на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства і останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону .
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Вимогами ч.2 ст.50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
ОСОБА_8 цивільні позови потерпілих визнав в повному обсязі і тому вони підлягають задоволенню.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження, здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого та забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою строком на 60 днів, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 слід рахувати з моменту затримання - 27.07.2025 по 28.07.2025 та з 14.08.2025, у розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Питання про скасування арешту майна необхідно вирішити в порядку ст.174 ч.4 КПК України.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7( сім ) років .
Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 25.07.2026 або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , призначеному за даним вироком, обчислювати з 27.07.2025 по 28.07.2025 та з 14.08.2025, у розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 - 500 000 ( п'ятсот тисяч ) грн. завданої матеріальної шкоди .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 - 500 000 ( п'ятсот тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди .
Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.08.2025 арешт заборони права на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон марки «Iphone», моделі «11», світло- зеленого кольору у чохлі чорного кольору, шорти чорного кольору, куртку чорно- помаранчевого кольору.
Речові докази: чоловічу футболку сірого кольору, чоловічі спортивні штани сірого кольору, чоловічі труси синього кольору, куртку чорно- помаранчевого кольору, шорти чорного кольору, мобільний телефон марки «Іріюпе», моделі «11», світло- зеленого кольору у чохлі чорного кольору, шорти чорного кольору - повернути власникам; змив з правої руки; змив з лівої руки; зрізи нігтьових пластин з лівої руки - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1