Справа № 276/1157/25
Провадження по справі 1-кп/276/37/26
28 травня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62023240020001078 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України,
У провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває дане кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що обвинувачений дійсно має намір продовжувати проходження військової служби у військовій частині, а командир військової частини надав письмову згоду про можливість продовження проходження військової служби. Окрім того, наразі відносно ОСОБА_4 відсутній вирок суду за ч. 5 ст. 407 КК України, що набрав законної сили, а тому останній вперше вчинив кримінальне правопорушення за вказаною статтею.
Обвинувачений ОСОБА_4 подане клопотання підтримав у повному обсязі, підтвердив, що дійсно має намір продовжувати проходження військової служби у військовій частині, а командир військової частини надав письмову згоду про можливість продовження проходження військової служби, яку надав суду.
Прокурор ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки ОСОБА_4 не вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України. Так, він обвинувачується саме у повторному вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а тому не може бути звільнений згідно з ч. 5 ст. 401 КК України.
Розглянувши клопотання та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на такі обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Отже, вимоги ч. 5 ст. 401 КК України передбачають, що підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності є:
- добровільне звернення до суду із клопотанням про намір продовжити проходження військової служби;
- згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України (ч.3 ст.285 КПК);
- наявна письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби;
- під час дії воєнного стану вперше вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407, 408 КК України.
Отже, для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст.401 КК України законодавцем визначено сукупність необхідних умов, за наявності яких суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407, 408 КК України, й вказані умови не є альтернативними.
Крім того, відповідно до норми ч. 5 ст. 401 КК України, в разі настання передбачених нею умов (вперше вчинення кримінального правопорушення, добровільне звернення особи з клопотанням та наявність згоди командира) вона наділяє суд дискреційними повноваженнями у вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, на що вказує формулювання «може бути звільнена».
Суд наголошує на тому, що однією з обов'язкових умов звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України є вчинення ним кримінального правопорушення вперше.
При цьому, згідно з усталеною практикою Верховного суду, викладеною у постановах від 28.09.2022 (справа № 447/528/22), від 06.12.2023 (справа № 715/396/23), від 21.03.2024 (справа № 761/1571/23), особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. В той же час особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попереднє, у тому числі і необережне кримінальне правопорушення, звільняти від кримінальної відповідальності як таку, що вчинила злочин вперше неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу.
У ході судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, у межах якого захисником заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Отже, ОСОБА_4 інкримінується вчинення двох окремих кримінальних правопорушень, передбачених однією частиною і статтею КК України, другий з яких учинено повторно, що, на переконання суду, виключає можливість звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Окрім того, судом звертається увага на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є триваючим та характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу злочинного діяння, об'єктивна сторона якого розтягнута в часі, а закінченим вважається у момент його виявлення або примусового чи добровільного припинення. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 22.07.2023 самовільно залишив територію розташування навчального центру військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 27.07.2023, коли був доставлений працівниками військової служби правопорядку до розташування військової частини НОМЕР_1 , яку цього ж дня самовільно повторно залишив до 28.06.2025, коли був доставлений до слідчого відділення відділення поліції.
Вказане дає суду обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений не вперше вчинив військове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України під час дії воєнного стану, оскільки згідно з обвинувальним актом, він повторно самовільно залишив військову частину, в яку прибув після припинення вчинення першого кримінального правопорушення. Відтак, інкриміновані злочини, розділені певним проміжком часу та можуть бути наслідком різних умисних дій обвинуваченого.
Тому не встановлено наявності обов'язкової умови для застосування звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК, - вчинення вперше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 цього Кодексу.
Наявність письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 на проходження військової служби ОСОБА_4 не є достатньою підставою для звільнення від кримінальної відповідальності останнього.
Суд зауважує, що положення ч. 5 ст. 401 КК не можуть бути застосовані до обвинуваченого.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, зазначеним у постанові від 04.02.2026 у справі № 295/2490/24.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст. 284, 286, 288, 370-372 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1