Справа №295/2165/26
Категорія 38
2/295/2448/26
28.05.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді ЧішманЛ.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 1745017 від 22.09.2021 у розмірі 18079, 00 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 22.09.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем кредитний договір № 1745017, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» надало позичальнику кредит в розмірі 9103, 10 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування, нараховані відповідно умов такого договору, його додатків та правил.
В порушення умов укладеного договору № 1745017 відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого за розрахунком позивача утворилась заборгованість, що становить 18079, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9103, 10 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7223, 25 грн, заборгованість за комісіями - 1365, 47 грн, інфляційні збитки - 322, 09 грн, 3% річних - 65, 09 грн.
29.11.2021 було укладено договір №29/11-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1745017 від 22.09.2021. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1745017 від 22.09.2021.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2662, 40 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 84).
ВОМІРП УДМС України в Житомирській області 23.02.2026 на запит суду , щодо місця проживання відповідача повідомив, що ОСОБА_2 , має інше прізвище "Корона".
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак такі документи повернулися до суду неврученими адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.09.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем кредитний договір № 1745017, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» надало позичальнику кредит в розмірі 9103, 10 грн.
Відповідно до умов договору розмір (сума) кредиту: 9103,10 грн, за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,0000%. У зв?язку з підвищенням ступеню кредитного ризику, за останній день строку користування кредитом Позичальник зобов?язується сплатити Кредитодавцю процент за користування грошовими коштами, що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 1365,47 грн. (надалі - процент у зв?язку з підвищеним ступенем кредитного ризику).
У випадку не повернення Позичальником кредиту, а також не сплати Позичальником процентів у повному обсязі (плати за користування грошовими коштами та процентів за підвишений ступінь ризику) у строк, встановлений п. 1.4 даного Договору, в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього Договору подовження строку надання та повернення кредиту. Позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматично продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами Позичальник сплачує проценти у розмірі 4,95% за кожен день користування кредитом.
1.7. У випадку повного погашення Позичальником процентів за користування грошовими коштами, які визначені у п. 1.5 та п. 1.6 цього Договору та за умови не погашення або часткового погашення тіла кредиту, визначений у п. 1.4 цього Договору строк надання кредиту вважається подовженим на 15 днів з дати такого погашення на умовах, визначених п. 1.5 Договору.
1.8. За користування фінансовим кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом та проценти у зв?язку з підвищеним ступенем кредитного ризику), при цьому плата за користування кредитом нараховується на фактичний залишок виданого кредиту, а проценти у зв?язку з підвищеним ступенем кредитного ризику - на повну суму виданого кредиту. Проценти за користування кредитом та проценти у зв?язку з підвищеним ступенем кредитного ризику сплачуються Позичальником щоразу при кожному автоматичному продовжені строку надання кредиту (п. 1.6 Договору) та подовженні строку надання кредиту (п. 1.7 Договору).
1.9. Тип процентної ставки у п. 1.5, 1.6: фіксована.
Строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов?язань але не більше 1 (одного) календарного року (а.с. 22-23).
Відповідачем крім кредитного договору також підписано додаток №1 - графік платежів, паспорт споживчого кредиту, заявку на отримання кредитів (а.с. 24-26).
ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» на виконання умов договору перерахувало кошти відповідачу, що підтверджується відповідним чеком від 22.09.2021 (а.с. 29).
В порушення умов укладеного договору № 1745017 відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилась заборгованість, що за розрахунком первісного кредитора ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» становить 18079, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9103, 10 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7223, 25 грн, заборгованість за комісіями - 1365, 47 грн, інфляційні збитки - 322, 09 грн, 3% річних - 65, 09 грн (а.с. 30).
29.11.2021 було укладено договір №29/11-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1745017 від 22.09.2021 (а.с. 33-46).
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1745017 від 22.09.2021 (а.с. 47-72).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1, ст. ст. 15-16 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як зазначено в ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 Цивільного кодексу України).
Щодо стягнення заборгованості по комісіям у розмірі 1365, 47 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017, №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
Як виснував Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).
Аналіз змісту договору, укладеного між сторонами свідчить, що в ньому взагалі не передбачено умов, за яких позичальник зобов'язаний сплатити будь-які комісії, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача комісій за надання кредиту є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», відтак відповідна комісія не може бути стягнута з відповідача (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22).
Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних збитків та 3% річних.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з тим, що Указом Президента № 64-22 від 24.02.2022 введено воєнний стан на території Україні через військову агресію російської федерації проти України, який діє по сьогоднішній день та те, що позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних в загальному розмірі 387, 18 грн, нараховані під час дії воєнного стану, суд дійшов висновку про обов'язковість застосування зазначеної імперативної норми закону та відмовляє в задоволенні таких вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 1745017 від 22.09.2021 підлягає стягненню заборгованість, яка станом 29.11.2021 становить 16326, 35 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9103, 10 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7223, 25 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2404, 14 грн, а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 8127, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 207, 512, 526, 530, 626, 628, 1046, 1054, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 та користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1745017 від 22.09.2021, яка станом 29.11.2021 становить 16326, 35 грн( шістнадцять тисяч триста двадцять шість грн 35 коп), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9103, 10 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7223, 25 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 2404, 14 грн, а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 8127, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 28.05.2026.
Суддя Чішман Л.М.