28 травня 2026 року
м. Київ
справа №990/124/26
адміністративне провадження №П/990/124/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., розглянувши заяву судді Блажівської Наталії Євгенівни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним відмови надати інформацію на запит та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 09 квітня 2026 року звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив:
визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови в наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 04 березня 2026 року;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на його запит від 04 березня 2026 року, в частині надання належним чином завірених копій декларацій родинних зв'язків за формою, визначеною Комісією, поданих суддею Київського апеляційного суду Головачовим Ярославом Вячеславовичем, суддею Київського апеляційного суду Шроль Валентином Ростиславовичем, суддею Київського апеляційного суду Тютюн Тетяною Миколаївною, суддею Київського апеляційного суду Мосьондз Іваном Анатолійовичем, суддею Голосіївського районного суду м. Києва Токмак Юрієм Федоровичем, за період з 2020 року по 2025 рік включно, у п'ятиденний строк передбачений частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Білоуса О.В. (головуючий суддя), Блажівської Н.Є., Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в строк, встановлений статтею 258 КАС України.
28 травня 2026 року суддею Блажівською Н.Є. подано заяву про самовідвід від участі у розгляді цієї справи. Заява мотивована неможливістю її участі у розгляді цієї справи з огляду на раніше висловлену чітку та однозначну позицію на нараді суддів судової палати, яка відбулася 30.10.2025, на якій вирішено звернутися до Ради суддів України про надання роз'яснень щодо, зокрема, оприлюднення декларацій родинних зв'язків суддів у період дії воєнного стану.
Також, 06 листопада 2025 року суддею Блажівською Н.Є. надіслано на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України детальні письмові заперечення щодо надання копії її суддівського досьє, декларацій родинних зв'язків та доброчесності на запит ОСОБА_2 .
Так, на її думку, оприлюднення декларацій родинних зв'язків суддів у період дії воєнного стану не має законних підстав, не переслідує легітимної мети та становить надмірне і невиправдане втручання у сферу приватності судді та членів його сім'ї.
Така позиція висловлювалася Блажівською Н.Є. не як абстрактна правова проблема, а саме як конкретна відповідь на практичну ситуацію щодо листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.10.2025 № 81-9253/25, у якому Комісія проінформувала про надходження запиту від ОСОБА_2 щодо надання копії її суддівського досьє, декларацій родинних зв'язків та доброчесності (без відомостей, які не є відкритими для загального доступу).
Ураховуючи, що вимоги позивача у цій справі спрямовані на отримання тих самих документів, розголошення яких суддя Блажівська Н.Є. вважає джерелом реальної загрози для життя та здоров'я суддів та їх близьких, будь-яке її рішення у цій справі може бути сприйняте стороннім спостерігачем не як акт правосуддя, а як спосіб захисту її особистих безпекових інтересів.
Посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя Блажівська Н.Є., враховуючи, що предмет спору у цій справі (надання копій декларацій родинних зв'язків), на її думку, безпосередньо перетинається з її особистою ситуацією, де нею висловлені заперечення проти оприлюднення даних, а також із послідовною позицією Ради суддів України щодо конфіденційності цієї інформації в умовах воєнного стану, офіційно оприлюдненою, зокрема, у рішенні від 13.11.2025 №48, прийнятому у відповідь на колективне звернення суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.10.2025 №1753/0/58-25 за її участю, з метою виключення будь-яких сумнівів у її об'єктивності з боку стороннього спостерігача, вважає необхідним заявити самовідвід від розгляду цієї справи.
У статті 36 КАС України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
За змістом пункту 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32, Звіти 1996-111).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Як встановлено у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За правилами частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Частиною першою статті 40 цього Кодексу визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що у своїй заяві суддя Блажівська Н.Є. не заявляє про обставини, які б свідчили про об'єктивну неможливість розгляду нею цієї справи безсторонньо й неупереджено, чи про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Наведені суддею фактичні обставини не можуть об'єктивно свідчити на користь висновку про наявність достатніх підстав для виникнення у будь-якого стороннього спостерігача об'єктивно обґрунтованого сумніву у безсторонності суду.
Так, зокрема, 28 жовтня 2025 року на службові електронні пошти суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.10.2025 № 81-9253/25, у якому Комісія проінформувала про надходження запиту від ОСОБА_2 щодо надання копій суддівського досьє, декларацій родинних зав'язків та доброчесності (без відомостей, які не є відкритими для загального доступу) суддів судової палати. Також Комісією запропоновано надати обґрунтоване письмове клопотання у разі наявності підстав для обмеження доступу до витребуваної інформації.
На нараді суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка відбулась 30 жовтня 2025 року, присутні на ній судді судової палати висловили свої міркування та пропозиції щодо наведеного листа та за результатами обговорення вирішили звернутись до Ради суддів України з метою невідкладного реагування та правового захисту суддів, відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
31 жовтня 2025 року № 1753/0/58-25 суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Ханова Р.Ф., за наслідками обговорення на нараді судової палати, яке відбулось 30 жовтня 2025 року, де вирішено звернутись до Ради суддів України із запитом про надання роз'яснень, звернулась до Ради суддів України із запитом, в якому просила роз'яснити:
чи змінилася раніше викладена у рішенні Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 позиція щодо наведених у зверненні питань?
чи можливий доступ до суддівського досьє у спосіб, відмінний від оприлюднення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та в період, не охоплений процедурами кваліфікаційного оцінювання судді?
чи узгоджувала Вища кваліфікаційна комісія суддів України Порядок обмеження загального доступу до інформації (матеріалів) на період дії воєнного стану в Україні відповідно до пункту 91 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», затверджений рішенням від 01.10.2025 № 182/зп-25, чи проводилися консультації в порядку частини шостої статті 85 Закону № 1402- VIII/
При цьому, таке звернення до Ради суддів України було зумовлене листом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та запитом ОСОБА_2 щодо надання копій суддівського досьє, декларацій родинних зав'язків та доброчесності конкретних суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Так, серед іншого, звернуто увагу, що судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на постійній основі здійснюють розгляд особливо складних резонансних справ, що безпосередньо стосуються питань національної безпеки і оборони, щодо осіб, які здійснюють цілеспрямовану антиукраїнську діяльність, у зв'язку з чим вони мають доступ до цілком таємної інформації.
В умовах триваючої військової агресії й гібридної війни судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалюють рішення у справах, що становлять особливий інтерес для держави агресора.
За наслідками розгляду вказаного запиту, Радою суддів України прийнято рішення Ради суддів України від 13 листопада 2025 року № 48.
При цьому, відповідно до частини дев'ятої статті 133 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з'їзду суддів України.
Отже, з огляду на викладене, вказане рішення Ради суддів України в даному випадку носить рекомендаційний характер, а відповідне звернення містило лише запит про роз'яснення поставлених питань щодо суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а не суддівського корпусу в Україні загалом.
Щодо письмових заперечень на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 листопада 2025 року на лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.10.2025 № 81-9253/25, то такі мали індивідуальний характер, викликані зверненням ОСОБА_2 щодо надання копій її суддівського досьє, декларацій родинних зав'язків та доброчесності, і не свідчать про висловлення суддею Блажівською Н.Є. своєї позиції щодо всього суддівського корпусу в Україні.
Відтак, надавши оцінку інформації, наведеній суддею Блажівською Н.Є. у заяві про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку, що з предмета та меж заявлених позовних вимог та зазначених у позовній заяві доводів не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на можливу упередженість судді Блажівської Н.Є. щодо позивача, її необ'єктивність при розгляді цієї справи чи заінтересованість у результаті розгляду справи.
З огляду на викладене, проаналізувавши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення заявленого самовідводу судді Блажівської Н.Є. немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 256 КАС України
Відмовити в задоволенні заяви судді Блажівської Наталії Євгенівни про самовідвід від участі у розгляді справи №990/124/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним відмови надати інформацію на запит та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.А.Васильєва
І.Л.Желтобрюх
О.О.Шишов