Справа № 344/11962/21
Провадження № 2/344/126/26
19 травня 2026 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Чабанюк Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Тамара Дмитрівна, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інна Володимирівна про визнання заповіту недійсним,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Тамара Дмитрівна, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інна Володимирівна про визнання заповіту недійсним.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Справа призначалася до розгляду неодноразово, позивач та її представник про час і місце повідомлялися належним чином, систематично та повторно не прибували у судове засідання.
У матеріалах справи відсутня заява про розгляд справи без участі сторони позивача.
Як слідує з матеріалів справи, представником позивача - адвокатом Сікомасом С.В. в інтересах позивча ОСОБА_1 подавалося клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивча ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній цивільній справі задоволено. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: - Чи виконано підпис, прізвище, ім'я та по-батькові ОСОБА_4 , чи іншою особою на заповіті № 2295 від 29.08.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Глущенко Інною Володимирівною. Проведення експертизи доручено експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Академіка Сахарова, 23А, м.Івано-Франківськ). Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у відповідності до ч.5 ст. 104 ЦПК України. Зобов'язано сторони надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали. Витрати по проведенні експертизи покладено на позивача - ОСОБА_1 .
Експертом заявлено клопотання про уточнення питань та надання додаткових матеріалів - документів з вільними, умовно-вільними зразками підпису почерку ОСОБА_5 за будь-який період часу, у тому числі 2011 рік, які можуть знаходитися у різнохарактерних офіційних документах (різних заявах, пенсійних відомостях, квитанціях тощо), що відповідно ДО ВИМОГ повинні надаватися не менше ніж у 15 документах.
Вказаних експертом у клопотанні документів не було надано.
Враховуючи вищевикладене, судовим експертом на адресу суду направлено клопотання про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи.
У подальшому стороною позивача не було підтрмано по суті заявлене клопотання про призначення експертизи та не було висловлено запевнення щодо оплати такої експертизи.
Суд враховує, що сторона позивача сама ініціювала розгляд даної справи та була обізнана про її розгляд за правилами загального позовного провадження, тобто у судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін.
Позивач брала участь у справі через свого представника - адвоката Сікомаса С.В.
Інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України», тому сторона позивача у справі не була позбавлена об'єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Крім того, відповідно до ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому, і не з'являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Одночасно, застосовуючи відповідно ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», усилу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Водночас позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі №295/13823/14-ц (провадження № 61-17140 св21).
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21).
Сторона позивача систематично не прибувала у судові засідання без поважних причин та не скористалася своїм правом подати до суду заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, судом визнано факти неявки сторони позивача у судові засідання як такі, що відбулися систематично та без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 353 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Тамара Дмитрівна, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інна Володимирівна про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Антоняк Т.М.