ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11178/26
провадження № 1-кс/753/1585/26
"21" травня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 19 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020001470, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ташкент, Узбекистан, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України,-
21 травня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 21 травня 2026 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100020001470 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько о 08:00 год. 19 травня 2026 року, перебувала за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , та в цей час у неї виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_5 , використовуючи свій мобільний телефон в інтернет-мессенджері «Telegram», в діалозі в чаті «VIP BOT», в період часу з 08:04 год. по 08:10 год. 19 травня 2025 року, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, домовилась щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 911 гривень на попередньо повідомлену їй банківську карту та в подальшому отримала посилання та фотозображення місцезнаходження «закладки» - схованки з психотропною речовиною.
Надалі, вранці 19 травня 2026 року, ОСОБА_5 , направилась до відкритої ділянки місцевості, яка розташована поблизу станції метро «Червоний хутір» у Дарницькому районі м. Києва, де на землі, виявила зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Забравши виявлений нею пакет з психотропною речовиною, ОСОБА_5 , тримаючи його при собі, покинула місце, тим самим придбала та розпочала зберігати психотропну речовину без мети збуту.
Після чого, 19 травня 2026 року, приблизно об 10 год. 48 хв., неподалік від станції метро «Червоний хутір» у Дарницькому районі м. Києва, працівниками поліції було затримано ОСОБА_5 , у якої було виявлено та в подальшому вилучено зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,473 г., яку ОСОБА_5 умисно незаконно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбала та зберігала, для власного вживання без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список №2 Особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді особистого зобов'язання відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органу досудового розслідування, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити. В обґрунтування ризиків передбачених пунктами 1,3,5 частини першої статті 177 КПК України, для запобігання якого до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки розуміє тяжкість покарання за вчинення даного злочину. Окрім того, прокурор вказав, що підозрювана може впливати на свідків у кримінальному провадженні або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання щодо обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Вислухавши прокурора, підозрювану, захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100020001470 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України відносно ОСОБА_5 .
19 травня 2026 року ОСОБА_5 було затримано у порядку статті 208 КПК України.
20 травня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: рапорт щодо виявлення кримінального правопорушення; протокол затриманням особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19 травня 2026 року відносно ОСОБА_5 ; протоколи допиту свідків; висновок експертизи матеріалів речовин і виробів від 20 травня 2026 року; протокол огляду; інші матеріали в їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - із точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків передбачених цим кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
За нормою статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то слід зазначити, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування, зважаючи на тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі доведення її вини.
При цьому суд бере до уваги те, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Крім цього, слід врахувати таку обставину як можливість вільного перетину меж міста Києва, зміни зовнішності, з метою переховування та подальшого переїзду на територію, яка тимчасово непідконтрольна Україні.
Також обгрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрювана раніше судима за аналогічний злочин, зокрема вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 11 вересня 2025 року за частиною перешою статті 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 3 роки.
В той же час слідчий суддя вважає недоведеним ризик впливу на свідків, оскільки у цьому провадженні свідками є поняті.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваної, її відношення до вчиненого кримінального правопорушення, наявність постійного місця проживання в м. Києві, з огляду на введений в Україні воєнний стан, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що саме такий запобіжний захід, зможе на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що випливають із частини п'ятої статті 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку.
Частиною другою статті 179 КПК України передбачено, що підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд,
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.
Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання складає два місяці - до 20 липня 2026 року.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді в порядку статті 309 КПК України оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали суду проголошено 28 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1