Справа №757/19534/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4092/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
19 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_9 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №12025000000001577 від 30.05.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №12025000000001577 від 30.05.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.06.2026.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною. Продовживши підозрюваному найбільш суворий запобіжний захід, суд не з'ясував та не навів переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000001577 від 30.05.2025 відносно ОСОБА_7 прокурор не довів обставин передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. На це слідчий суддя не звернув уваги, обмежившись лише посиланнями на вимоги КПК України.
Крім того, слідчий суддя безпідставно взяв до уваги ризики, зазначені слідчим у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.
Також апелянт зазначає, що до поданого слідчим клопотання належних і допустимих доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 не надано, що також не було враховано слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного рішення.
Апелянт вважає, що домашній арешт повною мірою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 ,яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи викладені в апеляційній скарзі, про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025000000001577 від 30.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 5 ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 357 КК України.
В межах даного кримінального провадженні, 08.04.2026 слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №12025000000001577 від 30.05.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий послався на те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.02.2026 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. З ст. 146, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України.
Цього ж дня, ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. З ст. 146, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України.
18.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 18.04.2026.
06.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 13.02.2027.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є зібрані в ході досудового розслідування докази.
До закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, не представилось за можливе у зв'язку зі значним їх обсягом.
Також слідчий вказав, що у зв'язку з наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, виникла необхідність у продовженні останньому дії запобіжного заходу.
08.04.2026 ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №12025000000001577 від 30.05.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.06.2026.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч твердженням сторони захисту, на їх підставі встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. З ст. 146, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України.
Крім того, слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 , підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 , з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. З ст. 146, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою, з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було враховано під час обрання запобіжного заходу на цей час суттєво не змінились.
Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачав наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з того, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, йому загрожує покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також усвідомлює наслідки у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, що вже само по собі може бути підставою та мотивом переховуватися від органу досудового розслідування і суду.
Ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні з огляду на те, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, при цьому на теперішній час встановлено не всіх співучасників злочинної організації, інших осіб, які сприяли вчиненню злочинів, місцезнаходження інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, не проведено повний комплекс експертних досліджень, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, може самостійно, або за допомогою інших осіб знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
З огляду на інкримінування підозрюваному створення та участі у злочинній організації, діяльність якої носила системний, конспіративний та ієрархічний характер, існує обґрунтований ризик того, що, перебуваючи на волі, він вживатиме заходів, спрямованих на знищення, приховування або спотворення доказів у кримінальному провадженні.
Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших співучасників, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень. Діяльність організованої групи не носила випадковий характер, а була спрямована на систематичне вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , не втратили свою актуальність та продовжують існувати.
Слідчим суддею також встановлено, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, об'єктивно неможливо у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Отже, заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою не зменшилися, у зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вважав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
Також, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, з огляду на ступінь суспільної небезпеки, те, що на даний час дії ОСОБА_7 кваліфіковано, зокрема, за ч. 2 ст. 255 КК України, тому відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вважав необхідним застосовувати до нього альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Доказів того, що ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4