Справа №761/11454/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3683/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
19 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42025000000000749 від 02.09.2025 та накладено арешт на речові докази, які були вилучені під час обшуку 19.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві власності належить ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на ноутбук HP s/n 5CG0321VG2 та мобільний телефон Iphone 16 Pro Max s/n НОМЕР_2 N7XL IMEI 1 НОМЕР_3 IMEI 2 НОМЕР_4 які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною.
Апелянт вказує на те, що 19.03.2026 за результатом обшуку у ОСОБА_6 було вилучено ноутбук та мобільний телефон, дозвіл на вилучення яких не було надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста від 04.03.2026. При цьому під час проведення обшуку, ОСОБА_6 не перешкоджав їх огляду.
За таких обставин, у слідчого була можливість здійснити огляд та копіювання інформації, яка містилась на цій комп'ютерній техніці, в порядку ч. 2 ст. 237 КПК України та ч. 2 ст. 168 КПК України, а не вилучати її. Тому, в подальшому й була відсутня необхідність для накладання арешту на комп'ютерну техніку.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази та відомості, які вказують на те, що ноутбук та мобільний телефон, які належить ОСОБА_6 були оглянуті детективом та/або прокурором та на них містяться сліди вчинення кримінальних правопорушень, та вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в т.ч. причетності ОСОБА_6 до вчинення таких правопорушень. Відсутні посилання на підтвердження цього й в ухвалі слідчого судді.
Також апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не було надано жодної правової оцінки тим обставинам, що до клопотання не було долучено жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 причетний до вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того апелянт зазначає, що пунктом 2 частини 3 статті 216 КПК України, встановлено, що детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема: статтею 191 КК України (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Зі змісту клопотання прокурора та ухвали вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що командир військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_11 надає своїй підлеглій ОСОБА_12 , яка перебуває на посаді начальника тендерного відділу військової частини НОМЕР_5 вказівки на підготовку документів для проведення процедур закупівель без використання електронної системи.
Отже, за твердженням органу досудового розслідування, збитки було заподіяно внаслідок дій (бездіяльності) посадових осіб військової частини НОМЕР_5 , які є військовослужбовцями.
При цьому, предметом кримінального правопорушення не є бюджетне відшкодування, що виключає здійснення досудового розслідування детективами органів Бюро економічної безпеки України та відноситься до підслідності Державного бюро розслідувань.
За таких обставин, досудове розслідування здійснюється не уповноваженим органом, що робить усі зібрані докази у кримінальному провадженні не допустимим.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, в підтримку поданої апеляційної скарги, яку він просив задовольнити, з наведених в них підстав, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що першим відділом детективів підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025000000000749 від 02.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 26.03.2026 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42025000000000749 від 02.09.2025, яке було вилучено під час обшуку 19.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві власності належить ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на ноутбук HP s/n 5CG0321VG2 та мобільний телефон Iphone 16 Pro Max s/n НОМЕР_2 N7XL IMEI 1 НОМЕР_3 IMEI 2 НОМЕР_4 які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дане клопотання прокурором направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, через Укрпошту20.03.2026 /а.с. 71-72/.
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що службові особи Військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснили розтрату бюджетних коштів в розмірі 14 150 721,00 грн внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей за завищеними цінами.
Так, командир військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надає підлеглій йому посадовій особі ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на посаді начальника тендерного відділу в/ч НОМЕР_5 вказівки на підготовку документів для проведення процедур закупівель без використання електронної системи, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» щодо придбання матеріалів для будівництва фортифікаційних споруд на території Сумської області, із заздалегідь визначеними постачальниками - підконтрольними підприємствами, які були визначені ОСОБА_11 та заступником командира-начальником логістики ВЧ НОМЕР_7 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: TOB «ІННОВА СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ: 34576244), ТОВ «КОМОДІТІЗ» (код ЄДРПОУ: 45707035), ТОВ «ЕНОЛ» (код ЄДРПОУ: 45460418) та ТОВ «СУМИБУДІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ: 32778966), та інші.
Так встановлено, що ОСОБА_12 , залучила ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 який є уповноваженою особою з питань публічних закупівель ВЧ НОМЕР_5 , та є відповідальною особою за проведення закупівель товарів призначених для будівництва оборонних ліній, фортифікаційних споруд та інших товарів для забезпечення обороноздатності держави.
В ході проведення заходів встановлено, що у 2024 році між військовою частиною НОМЕР_5 код (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) та ТОВ «СУМИБУДІНВЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ: 32778966) в особі директора ОСОБА_16 , укладені договори відносно будівництва п'яти фортифікаційних споруд в районі міста Глухів Сумської області, з терміном виконання робіт до 20.12.2024. В подальшому 36 ОШВКБР (вч НОМЕР_5 ) п'ять об'єктів, по яким здійснювалось будівництво в рамках договорів, до вищезазначеного терміну підприємством були виконані частково. У зв'язку з вищевказаними обставинами договори з ТОВ «СУМИБУДІНВЕСТ ЛТД» було розірвано та накладено штрафні санкції за несвоєчасне завершення будівництва.
В подальшому, завершення будівництва було виконано силами 36 ОШВКБР (вч НОМЕР_5 ).
В ході виконання робіт військовослужбовці вносять недостовірні відомості до офіційних документів, щодо об'ємів отриманих будівельних матеріалів та невибухових перешкод які в подальшому службові особи в/ч НОМЕР_5 здійснюють списання зазначених матеріалів які фактично не поставлені в повному обсязі чим самим завишають об'єми використаних матеріалів при будівництві. Вартість не поставлених товарно-матеріальних цінностей підпорядковані підприємства повертають у готівковій формі керівництву військової частини.
В ході проведених заходів встановлено, що за результатами виконання будівельних робіт оплачених замовником в рамках будівництва фортифікаційних споруд ТОВ «СУМИБУДІНВЕСТ ЛТД» здійснювали проведення безтоварних операцій у період з 26.12.2024 по 30.12.2024 для виведення коштів у готівку. Зокрема, зафіксовано придбання у ТОВ «ІМПОРТ РІТЕЙЛ» тканини та столового посуду на загальну суму понад 7 млн грн, що не має ознак фактичного постачання та не корелюється з предметом основної діяльності.
Також, ТОВ «СУМИБУДІНВЕСТ ЛТД» в ході поставки товарів (піраміди загороджувальні ПЗ-1 та плит) здійснили привласнення бюджетних коштів на загальну суму 4 803 822 грн. з ПДВ, що спричинили збитки ВЧ НОМЕР_5 у повному обсязі.
Подальшими заходами встановлено, що ВЧ НОМЕР_5 уклало низку договорів відносно поставки товарів, а саме "колючий дріт "Єгоза" (1100/7/2,8)" з наступними підприємствами: ТОВ «ІННОВА СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ: 34576244), ТОВ «КОМОДІТІЗ» (код ЄДРПОУ: 45707035).
Директор вказаних підприємств ОСОБА_17 . Засновник та власник підприємств ОСОБА_18 .
Так в ході проведення заходів направлених на встановлення технічних вимог до продукції, виявлено, що колючий дріт «Єгоза» (1100/7/2,8)» виробника «WEIHAO GROUP CO. LIMITED» Китайської Народної Республіки, не відповідає вимогам ДСТУ.
Також встановлено, що ОСОБА_12 , залучила ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є уповноваженою особою з питань публічних закупівель ВЧ НОМЕР_5 , та є відповідальною особою за проведення закупівель спеціальних транспортних засобів які в подальшому використовуються військовою частиною у будівництві оборонних ліній, фортифікаційних споруд та інших робіт для забезпечення обороноздатності держави.
Так, між ВЧ НОМЕР_5 код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» код ЄДРПОУ: 37383046, в особі директора ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 , укладено низку договорів відносно поставки спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до видаткової накладної № 36 від 13.05.2025, військова частина НОМЕР_5 здійснила закупівлю у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» предметом якої є гусеничний бульдозер SHANTUI DH24B3XL серійний номер CHSDH24HERB000641, у кількості 1 одиниці, на загальну суму: 9 500 000 грн. з ПДВ.
Встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 7 від 03.04.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ "АЛЬФАТЕХ"» здійснено закупівлю у ТОВ «ТСК'АЛЬФАТЕХ» код ЄДРПОУ: 43130784, предметом якої є гусеничний бульдозер SHANTUI DH24B3XL серійний номер CHSDH24HERB000641, у кількості 1 одиниці, вартість якої становить: 9 556 500 грн. з ПДВ.
В подальшому відповідно до вантажно митної декларації № 927267 від 23.09.2024, ТОВ «ТСК'АЛЬФАТЕХ» код ЄДРПОУ: 43130784, імпортує гусеничний бульдозер SHANTUI DH24B3XL серійний номер CHSDH24HERB000641, у кількості 1 одиниці, з Китайської Народної Республіки, відправником якого є «SHANDONG SHANTUI CONSTRUCTION MACHINERY IMPORT AND EXPORT CO. LTD.» з фактурною вартістю товару у 6 926 617.3 гривень.
Враховуючи викладене ВЧ Т0330 придбало вказаний спеціальний транспортний засіб за завищеною ціною на суму 2 629 882 гривень.
Відповідно до видаткової накладної № 82 від 19.05.2025, військова частина НОМЕР_5 здійснила закупівлю у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ "АЛЬФАТЕХ"» предметами якої є: гусеничні екскаватори HYUNDAI HX220S, 2025 року випуску, у кількості 4 одиниць, на загальну суму: 22 878 000 грн. з ПДВ.
Відповідно до видаткової накладної № 9 від 08.05.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» здійснив закупівлю у ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» вище сказані спеціальні транспортні засоби, вартість однієї одиниці становить 6 102 840 грн. з ПДВ., загальна сума сплачених коштів за видатковою накладною 18 308 520 грн. з ПДВ.
Відповідно до вантажно митних декларацій ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» імпортував гусеничні екскаватори HYUNDAI HX220S, 2025 року випуску, за фактурною вартістю товару 4 839 298.33 гривень за одиницю.
Таким чином встановлено, що ВЧ НОМЕР_5 здійснило закупівлі спеціальних транспортних засобів за завищеними цінами на загальну суму 8 454 192 гривень.
Відповідно до видаткової накладної № 81 від 18.06.2025, військова частина НОМЕР_5 здійснила закупівлю у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» предметом якої є гусеничний екскаватор SHANTUI SE245LC серійний номер 66SE24DKNR1001039, 2024 року виготовлення, у кількості 1 одиниця, на загальну суму: 7 100 000 грн. з ПДВ.
Встановлено, що відповідно до вантажно митної декларації № 13945 від 14.06.2024, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ "АЛЬФАТЕХ"» імпортував гусеничний екскаватор SHANTUI SE245LC 2024 року виготовлення з фактурною вартістю товару у 4 033 353.48 гривень.
Таким чином ВЧ НОМЕР_5 здійснило закупівлю спеціального транспортного засобів у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» за завищеними цінами чим спричинила розтрату бюджетних коштів на загальну суму на суму 14 150 721 гривень.
Також встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні службові особи ТОВ «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ» (код ЄДРПОУ 32828388) які здійснювали поставку закупівлю спеціальних транспортних засобів в адресу Військової частини НОМЕР_5 та службові особи ТОВ «КОНОТОПСЬКИЙ ЗАВОД «БУДДЕТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 23051164), ТОВ «БЕТОНЯРНЯ «БУДМАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 23079576), ТОВ «ПВК АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 41146530), ТОВ «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ» (код ЄДРПОУ 32828388), ФОП ОСОБА_21 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) які здійснювали поставку фортифікаційних споруд в адресу Військової частини НОМЕР_5 .
Процесуальними заходами встановлено, що директор ТОВ «ЕНОЛ» (код ЄДРПОУ: 45460418) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та переховує речі та документи, які мають доказове значення для кримінального провадження за даною адресою.
З метою підтвердження кримінального правопорушення та зібрання речових доказів, у вказаному кримінальному провадженні 19.03.2026 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2026 справа №761/7236/26 в квартирі де проживає директор ТОВ «ЕНОЛ» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 вилучено ноутбук HP s/n 5CG0321VG2 та мобільний телефон Iphone 16 Pro Max s/n НОМЕР_10 IMEI 2 НОМЕР_4 . В зазначеній техніці наявна інформація, яка має відношення до кримінального провадження.
Вилучені ноутбук та мобільний телефон необхідні для документування кримінальних правопорушень шляхом використання під час проведення інших слідчих (розшукових) дій та проведення експертиз.
Вилучені під час проведення обшуку речі та документи у вказаному кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, та збереження речових доказів, проведення експертиз, допитів свідків та проведення інших слідчих дій прокурор вважав за необхідне накласти арешт на вилучене майно.
27.03.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на речові докази, які були вилучені під час обшуку 19.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві власності належить ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на ноутбук HP s/n 5CG0321VG2 та мобільний телефон Iphone 16 Pro Max s/n НОМЕР_2 N7XL IMEI 1 НОМЕР_3 IMEI 2 НОМЕР_4 які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №42025000000000749 від 02.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та накладаючи арешт на вказаний ноутбук HP та мобільний телефон, які вилученопід час обшуку 19.03.2026 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві власності належить ОСОБА_10 за місцем мешкання ОСОБА_6 , слідчий суддя встановив, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, заслухано доводи прокурора, в підтримку поданого клопотання про арешт майна та заперечення представника власника майна, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, всупереч твердженням апелянта, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №42025000000000749 від 02.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відношення до нього вилученого майна, яке постановою детектива від 19.03.2026 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні /а.с.40-48/, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, всупереч твердженням апелянта.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 167, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Твердження апелянта про те, що досудове розслідування здійснюється не уповноваженим органом, що робить усі зібрані докази у кримінальному провадженні не допустимими, не заслуговують на увагу, виходячи з того, що відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 216 КПК України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191(якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), 206-2, 210, 211 Кримінального кодексу України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
В межах кримінального провадження №42025000000000749 від 02.09.2025, здійснюється досудове розслідування, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, щодо здійснення розтрат бюджетних коштів в розмірі 14 150 721,00 грн., внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей за завищеними цінами, тобто предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування.
При цьому, у відповідності до положень ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4