Справа №759/4888/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3526/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
18 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2026 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024102400000032 від 17.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 203-2 КК України та накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку 25.02.2026 автотранспортного засобу BMW740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , а саме:
- Холдери для сімкарток у к-сті 10 шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» зеленого кольору 1 - шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» А1778 чорного кольору 1 - шт.;
- Автотранспортний засіб BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та яким фактично користується ОСОБА_10 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року та її скасувати.
Постановити нову ухвалу якою відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна, вилученого 25.02.2026 р. під час обшуку, автотранспортного засобу BMW740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), під час якого було вилучено наступне майно:
- Холдери для сімкарток у к-сті 10 шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» зеленого кольору 1 - шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» А1778 чорного кольору 1 - шт.;
- Автотранспортний засіб BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , з електронним ключем автомобіля.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, зазначає, що вилучене вищевказане майно належить ОСОБА_6 та було придбано нею за її грошові кошти і грошові кошти її чоловіка та його матері - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в результаті продажу їх транспортних засобів, що підтверджується офіційними відомостями РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, які підтверджують, що ОСОБА_10 та його мати, ОСОБА_11 , у різні періоди володіли транспортними засобами, які в подальшому були відчужені третім особам. Отримані від законного продажу зазначених транспортних засобів грошові кошти були використані ними для особистих потреб, зокрема для придбання належного ОСОБА_6 майна та жодним чином не стосуються інкримінованих подій.
Наявність власного транспортного засобу є для ОСОБА_6 нагальною практичною необхідністю, зокрема для забезпечення належного догляду за малолітньою дитиною, своєчасного звернення за медичною допомогою та вирішення інших невідкладних побутових потреб. Правомірність володіння ОСОБА_6 вказаним майном ніким не оспорюється.
Докази про те, що ОСОБА_6 причетна до інкримінованого правопорушення - відсутні, зокрема остання не має статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, не є свідком інкримінованого правопорушення, зокрема його не допитували та не проводили з ним будь-яких слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні у будь-якому статусі.
Також апелянт зазначає, що вказане майно ОСОБА_6 на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, не відповідає жодному з критеріїв, визначених ст. 98 КПК України.
Прокурором у клопотанні про накладення арешту жодним чином не зазначено про набуття вказаного майна в протиправний спосіб або його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення.
Оскаржувана ухвала містить обґрунтування виключно абстрактного характеру без жодних належних аргументів, чому вилучене майно підлягає арешту. Прокурором не було зазначено конкретних випадків інкримінованого кримінального правопорушення, дат їх вчинення (якщо такі мали місце), період інкримінованої діяльності тощо.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що надані стороною обвинувачення матеріали свідчать, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_6 як накладення арешту на зазначене вилучене майно.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що на розгляд вказаної справи, ані власник майна ОСОБА_6 , ані представник власника майна, не викликалися та не були присутні на такому розгляді, незважаючи на те, що в інтересах власника майна 27.02.2026 р. голові Святошинського районного суду м. Києва було подано заяву про вступ представника (захисника) у провадження та ознайомлення з матеріалами справи. Копію вказаної ухвали було отримано лише 20.03.2026 р., у відповідь на неодноразові адвокатські запити та клопотання, що підтверджується відповіддю Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2026 р. №01/275/2026, до отримання вказаної відповіді власнику або його представнику не було відомо про існування зазначеної ухвали, оскільки така ухвала відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення вказаної апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіСвятошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що відділом детективів з розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024102400000032 від 17.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
В межах даного кримінального провадження, 27.02.2026 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене в ході проведення обшуку 25.02.2026 автотранспортного засобу BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , а саме:
- Холдери для сімкарток у к-сті 10 шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» зеленого кольору 1 - шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» А1778 чорного кольору 1 - шт.;
- Автотранспортний засіб BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та яким фактично користується ОСОБА_10 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування виявлено низку нелегальних (неліцензованих) онлайн-платформ гемблінгу та беттінгу, а також сайти-дзеркала, у тому числі російських брендів онлайн-казино, які функціонують на території України та використовують банківський сервіс Р2Р-переказів та платіжну інфраструктуру вітчизняних банківських установ у якості платіжного рішення.
Встановлено, що контролери та менеджери вказаних нелегальних онлайн- платформ використовують банківський сервіс Р2Р-переказів в спеціально налаштованих платіжних формах на підконтрольних їм веб-ресурсах для отримання платежів від гравців таких онлайн-платформ на банківські картки, емітовані вітчизняними банківськими установами та оформлені на підставних осіб (т.зв. «дропи»).
Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор з огляду на передбачені Законом України від 14.07.2020 № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Згідно п. 1 ст. 1 цього Закону азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця;
Відповідно до п. п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 2 Закону про азартні ігри організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організація та проведення букмекерської діяльності в мережі Інтернет; організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет є видами діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, які на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб'єкта господарювання відповідних передбачених цим Законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.
Згідно з п. п. 2, 4 ч. 6 ст. 2 Закону про азартні ігри в Україні забороняється:
- організовувати та проводити азартні ігри особам, які не отримали в установленому законом порядку ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;
- проводити азартні ігри без використання онлайн-системи організатора азартних ігор, що пов'язана каналами зв'язку із Державною системою онлайн-моніторингу, у випадках, коли використання такої системи є обов'язковим для організатора азартних ігор відповідно до цього Закону.
Статтею 23 Закону про азартні ігри передбачено вимоги до онлайн-системи організатора азартних ігор, а частиною 4 передбачено, що організатор азартних ігор забезпечує проведення сертифікації та інспектування онлайн-системи організатора азартних ігор суб'єктами сертифікації, внесеними Уповноваженим органом до переліку суб'єктів сертифікації.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону про азартні ігри банк, що здійснює банківську діяльність в Україні, або платіжні системи, що діють на території України, зобов'язані відмовляти у здійсненні платежів на користь осіб, які організовують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії або які надають послуги щодо доступу до таких азартних ігор.
Пунктами 2, 5 ч. 1 ст. 44 Закону про азартні ігри передбачено видачу ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет; на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет.
Враховуючи вищезазначені обмеження та вимоги щодо здійснення зазначеної господарської діяльності, яка потребує отримання відповідних ліцензій, з метою отримання найбільшої економічної вигоди та зменшення витрат для забезпечення здійснення господарської діяльності, на території України, створюються та функціонують злочинні осередки, що спеціалізуються з організації та проведення азартних ігор без ліцензії на проведення відповідного виду діяльності, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
У противагу негативним проявам, та на забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення заходів щодо протидії негативним наслідкам функціонування сфери азартних ігор в мережі Інтернет, а також недопущення використання особливостей цієї сфери державою-агресором Рада національної безпеки і оборони України Рішенням від 20.04.2024 «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет», зокрема визначила ряд заходів, таких як:
- прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, рішень про блокування нелегальних веб-сайтів, на яких надається доступ до азартних ігор, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, затвердженням Національним банком України методичних рекомендацій для банків-емітентів платіжних карток щодо виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в частині Р2Р-переказів; банків щодо блокування платежів громадян кредитним коштом на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх у мережі Інтернет.
Таким чином, діяльність нелегальних веб-сайтів, на яких надається доступ до азартних ігор, у сукупності із використанням в цій моделі Р2Р-переказів, що дозволяють отримувати від гравців кошти на рахунки організаторів азартних ігор у мережі Інтернет, несе пряму загрозу суспільним відносинам у сфері господарської діяльності та протидії формуванню і реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.
У рамках досудового розслідування задокументовано нелегальну діяльність міжрегіонального Р2Р-осередку, що функціонував на території Київської, Полтавської, Харківської та Одеської областей. У рамках проведення слідчих дій за адресами проживання фігурантів кримінального провадження, їх транспортних засобів та адресами ведення протиправної діяльності, припинено діяльність 7 Р2Р-офісів.
За результатом опрацювання відомостей за місцями функціонування офісів здобуто значний масив відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, використовувані у злочинній діяльності мобільні телефони (термінали) та сімкартки абонентських номерів операторів мобільного зв'язку, які співставлено з іншими відомостями, виходячи з того, що кожен використаний абонентський номер оператора мобільного зв'язку використаний як фінансовий номер персонального банківського аккаунту конкретно визначеного Банку, що зареєстрований на третю особу (дропа), чий картковий рахунок використаний при транзакціях р2р.
У рамках досудового розслідування також встановлено, що посередником у наданні грошового трафіку, який надходив на адресу задокументованих Р2Р-офісів від нелегальних онлайн-казино, був ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана особам має усталені зв'язки та підтримує неофіційну співпрацю у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, а саме незаконної діяльності з організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону та які проводяться в мережі інтернет.
У своїй діяльності ОСОБА_13 співпрацює з нелегальною платіжною платформою «PAYCOS» та іншими майданчиками розподілу грошового трафіку нелегальних онлайн-казино « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_71, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 :// ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ІНФОРМАЦІЯ_69, ІНФОРМАЦІЯ_28 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , ІНФОРМАЦІЯ_70 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , ІНФОРМАЦІЯ_35 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , ІНФОРМАЦІЯ_37 , ІНФОРМАЦІЯ_38 , ІНФОРМАЦІЯ_39 , ІНФОРМАЦІЯ_40 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , ІНФОРМАЦІЯ_41 , ІНФОРМАЦІЯ_42 , ІНФОРМАЦІЯ_6 :// ІНФОРМАЦІЯ_43 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : ІНФОРМАЦІЯ_44 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : ІНФОРМАЦІЯ_45 , ІНФОРМАЦІЯ_46 , ІНФОРМАЦІЯ_47 , ІНФОРМАЦІЯ_48 , ІНФОРМАЦІЯ_49 , ІНФОРМАЦІЯ_50 , ІНФОРМАЦІЯ_51 , ІНФОРМАЦІЯ_72, ІНФОРМАЦІЯ_52 , ІНФОРМАЦІЯ_53 , ІНФОРМАЦІЯ_54 , ІНФОРМАЦІЯ_55 , ІНФОРМАЦІЯ_56 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ://bet-2fun. world, ІНФОРМАЦІЯ_57 , ІНФОРМАЦІЯ_58 , ІНФОРМАЦІЯ_59 , тощо. Всівищевказані сайтита їх дзеркала вжезаблоковані Державноюслужбою спеціальногозв'язкута захисту інформаціїУкраїни чипідпадають підтаке блокування уразі їх виявлення (створеннядзеркала). Доступ гравців до майданчиків нелегальних онлайн казино як правило здійснюється із застосуванням сервісів VPN.
У ході виконання доручення, отримано відомості щодо надання посередницьких функцій ОСОБА_14 та іншими представниками вищевказаних платіжних платформ також на користь дніпровського осередку Р2Р-діяльносі, до складу керівної ланки якого входять:
1. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_60 , організатор, до основних функцій входить: підбір та навчання персоналу, організація регулярного оформлення банківських рахунків на ім'я «дропів», робота із заблокованими рахунками, ведення чорнового бухгалтерського обліку, конвертація отриманого доходу у криптовалюту USDT, розрахунок з надавачами трафіку нелегальних онлайн-казино (представниками вищезазначених платіжних майданчиків), та ряд інших організаційно-управлінських функцій.
2. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_61 , співорганізатор, має ідентичні ОСОБА_15 функції: підбір та навчання персоналу, організація регулярного оформлення банківських рахунків на ім'я «дропів», робота із заблокованими рахунками, ведення чорнового бухгалтерського обліку, конвертація отриманого доходу у криптовалюту USDT, розрахунок з надавачами трафіку нелегальних онлайн- казино (представниками вищезазначених платіжних майданчиків), та ряд інших організаційно-управлінських функцій.
До адміністрування прийому грошового трафіку нелегальних онлайн казино ОСОБА_15 та ОСОБА_16 залучено ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_62 , який має наступні функції: підбір та навчання персоналу, створення робочого графіку діяльності офісу, залучення в роботу банківських карт, оформлених на ім'я фіз. осіб - «дропів», їх облік та контроль використанні лімітів, організація зняття готівкових коштів з банківських карт (за результатом завершення кожної робочої зміни), облік отриманих готівкових коштів та їх обмін на криптовалюту USDT, тощо.
Також ОСОБА_15 та ОСОБА_16 залучено правників, що виконують трудові функції на Р2Р-офісі та залучаються до зняття готівкових коштів, отриманих осередком у ході прийому грошового трафіку неліцензованих онлайн казино, а саме: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_63 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_64 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_65 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_66 .
Вищезазначені працівники мають такі основні функції: ввімкнення/вимкнення роботи так зв. ЛK - особистого кабінету де розміщуються реквізити «дропівських» рахунків для організації прийому грошового трафіку, контроль лімітів використання таких рахунків, своєчасна їх заміна, зняття готівкових коштів з банківських рахунків та їх передача організаторам схеми для подальшої конвертації у готівку.
Крім того, до прийому грошового трафіку залучено ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_67 , який здійснює вказану діяльність за адресою свого фактичного проживання із використанням комп'ютерної техніки та мобільних телефонів, наданих організаторами протиправної схеми.
З урахуванням встановлених під час досудового розслідування обставин, з метою здобуття доказів причетності встановленого кола осіб до протиправної діяльності, проведено обшук за наступною адресою:
25.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2026 (ун. №759/2656/26) проведено обшук автотранспортного засобу BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кузову: НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яким користується та фактично придбаний ОСОБА_10 під час якого виявлено та вилучено:
- Автотранспортний засіб BMW740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN- номер кузову: НОМЕР_2 з електронним ключем до автомобіля;
- Конверт «Нова пошта» з ТТН з сімкартою, та банківською картою;
- Холдери для сімкарток у к-сті 10 шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» зеленого кольору 1 - шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» А1778 чорного кольору 1 - шт.
Враховуючи вищевикладене, під час проведення вище вказаних обшуків здобуто докази здійснення протиправної діяльності вказаної групи осіб.
26.02.2026 вище вказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024102400000032 від 17.02.2024.
27.02.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку 25.02.2026 автотранспортного засобу BMW740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , а саме:
- Холдери для сімкарток у к-сті 10 шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» зеленого кольору 1 - шт.;
- Мобільний телефон «iPhone» А1778 чорного кольору 1 - шт.;
- Автотранспортний засіб BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та яким фактично користується ОСОБА_10 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №72024102400000032 від 17.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 203-2 КК України та накладаючи арешт на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 25.02.2026 автотранспортного засобу BMW740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кyзoва: WBA7E2C59GG547561, слідчий суддя встановив, що 26.02.2026 вище вказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024102400000032 від 17.02.2024 та дійшов висновку, про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки дане майно може бути використане, як речовий доказ у кримінальному провадженні.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, всупереч твердженням апелянта, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №72024102400000032 від 17.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 203-2 КК України, відношення до нього вилученого майна, яке постановою слідчого детектива від 26.02.2026 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні /а.с.22-24/, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, всупереч твердженням апелянта.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Також колегія суддів бере до уваги, що як вбачається з ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2026 (ун. №759/2656/26) /а.с. 10-12/, на підставі, якої 25.02.2026 проведено обшук автотранспортного засобу BMW 740 LI, номер та серія знаку: НОМЕР_1 , VIN-номер кузову: НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яким користується та фактично придбаний ОСОБА_10 , слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування виявлено низку нелегальних (неліцензованих) онлайн-платформ гемблінгу та беттінгу, а також сайти-дзеркала, у тому числі російських брендів онлайн-казино, які функціонують на території України та використовують банківський сервіс Р2Р-переказів та платіжну інфраструктуру вітчизняних банківських установ у якості платіжного рішення.
Встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_68 , до функцій якого входить: реєстрація ФОП на ім'я підставних осіб, відкриття рахунків та віртуальних банківських терміналів, отримання ключів доступу до платіжних сервісів, контроль та бухгалтерських облік платежів що надходять на банківський рахунок ФОП, використання отриманих коштів для відкупу USDT (через криптобіржі Binance WhiteBit тощо), розподіл залишків по рахунках фізичних осіб - «дропів» для їх зняття через мережу банкоматів.
Вказана інформація підтверджується зібраними у ході проведення слідчих (розшукових) дій, а саме: рапортами працівників ГУ ДЗНД СБ України, протоколами допиту свідків, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Матеріалами виконаного доручення підтверджено, що протиправна діяльність дніпровського осередку Р2Р-діяльності продовжується. Встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_68 , фактично використовує транспортний засіб BMW 740 LI,д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , у транспортному засобі знаходяться речі та техніка, що використовуються у протиправних схемах прийому платежів на користь неліцензованих гемблінгових та бетінгових майданчиків, шляхом використанням фінансових інструментів Р2Р-переказів, саме: комп'ютерна техніка, флеш-накопичувачі, маршрутизатори, мобільні термінали, SIN карти, банківські карти тощо.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 167, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4