22 травня 2026 року справа №320/6396/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: У травні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2022 №7806923/37208700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2022 №46;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 25.10.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в межах своєї господарської діяльності із ТОВ "Бізнес Інтеріорс" договір поставки №31420 від 20.10.2022 щодо виготовлення та встановлення туалетних і душових кабін із визначенням авансу 70% та остаточного розрахунку 30% після монтажу. 25.10.2022 на розрахунковий рахунок позивача надійшов авансовий платіж 76 794,90 грн, що підтверджено банківською випискою. Факт виконання робіт за договором засвідчено Актом №96 від 01.12.2022 (туалетні кабіни - 29,34 кв. м; душові - 11,26 кв. м). На підставі пунктів 187.1 та 201.10 ПК України позивач склав податкові накладні №46 від 25.10.2022 (на аванс) та №4 від 01.12.2022 (на остаточний розрахунок), які були подані до реєстрації в ЄРПН. Накладна №4 від 01.12.2022 була зареєстрована одразу (квитанція №9280554986 від 27.12.2022), тоді як реєстрацію накладної №46 від 25.10.2022 зупинено (квитанція №9243170116 від 15.11.2022) з мотивуванням відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до постанови КМУ №1165) у зв'язку з відсутністю коду 43.29 у Таблиці даних платника ПДВ.
Позивач вважає підстави блокування формальними і такими, що були усунуті. 21.11.2022 позивач подав Таблицю даних платника ПДВ із включенням коду 43.29; 28.11.2022 контролюючим органом прийнято рішення №7718173/37208700 про врахування Таблиці. Додатково, 23.11.2022 позивач у межах Порядку №520 подав до ДПС пояснення та копії документів, що підтверджують реальність операції та інформацію в накладній №46, зокрема: договори з постачальниками (алюмінієвий профіль, ДСП, фурнітура, кріплення, інші матеріали), видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення, акти наданих послуг, банківську виписку, а також документи щодо персоналу, оренди складу та офісу, інструментів і обладнання. На переконання позивача, наданий пакет первинних і розрахункових документів відповідав вимогам пункту 5 Порядку №520 та був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію.
Попри це, Комісія регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві рішенням №7806923/37208700 від 08.12.2022 відмовила у реєстрації податкової накладної №46, пославшись на ненадання копій документів із загальною вказівкою на категорії документів і без підкреслення, які саме документи не були надані, що прямо вимагається формою рішення за Порядком №520. Позивач наголошує, що неконкретизованість причин та невиконання обов'язку підкреслити відсутні документи позбавили його можливості зрозуміти, які саме документи в розумінні органу є необхідними, створили стан правової невизначеності та суперечать критеріям чіткості індивідуального акта. Подальше адміністративне оскарження скаргою №9266815290 привело до рішення Комісії центрального рівня №76149/37208700/2 від 19.12.2022 про залишення скарги без задоволення з повторенням загального формулювання про ненадання первинних документів і без будь-якої оцінки наданим документам та без врахування рішення про врахування Таблиці даних платника ПДВ від 28.11.2022. На думку позивача, така поведінка контролюючих органів свідчить про формальний підхід, ігнорування усунення причин блокування та недотримання процедур, передбачених ПК України, постановою КМУ №1165 та Порядком №520.
Окремо позивач звертає увагу, що реєстрація податкової накладної №4 від 01.12.2022 за тим же договором і щодо тієї ж господарської операції підтверджує, що ані платник, ані операція не відповідають критеріям ризиковості; отже, відсутні об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації накладної №46. Позивач посилається на правові позиції Верховного Суду (зокрема у справах №826/8693/18, №520/10372/18, №819/330/18), згідно з якими рішення про відмову в реєстрації повинні містити конкретні підстави, а документи, які не надано, мають бути підкреслені; неконкретизованість породжує правову невизначеність і є передумовою для негативної дискреції органу. Позивач також зазначає загальні стандарти належного врядування та обґрунтованості рішень, у тому числі у світлі практики ЄСПЛ щодо обов'язку наводити причини рішень.
З огляду на наведене, позивач вважає рішення ГУ ДПС у м. Києві №7806923/37208700 від 08.12.2022 та рішення Комісії центрального рівня №76149/37208700/2 від 19.12.2022 такими, що прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, визначені Конституцією України, ПК України, постановою КМУ №1165 і Порядком №520, без урахування усіх значущих обставин і без належної правової оцінки наданим доказам, а відтак - протиправними та такими, що підлягають скасуванню. У якості способу захисту позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення №7806923/37208700 про відмову у реєстрації ПН №46 від 25.10.2022; зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію цієї податкової накладної в ЄРПН.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Брагіна О.Є.) від 29.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Брагіна О.Є.) від 10.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Призначено судове засідання на 28.04.2023.
26.04.2023 на адресу суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких ДПС України заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними. Відповідач зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було прийнято в межах повноважень та в спосіб, передбачений Податковим кодексом України. Відповідач наголошує, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податку належних доказів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, зазначених у податкових накладних. У квитанції про зупинення реєстрації було чітко вказано перелік необхідних документів, однак позивач, на думку відповідача, не надав їх у повному обсязі. Крім того, ДПС України наголошує на недопущенні порушення принципу офіційного з'ясування обставин та невтручання в дискреційні повноваження контролюючого органу
Головне управління ДПС у м. Києві у відзиві на позов наголошує на безпідставності позовних вимог, зазначаючи, що позивачем не надано первинних документів щодо придбання/постачання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, що унеможливлює здійснення підтвердження реальності господарської операції, і відповідно призвело до зупинення реєстрації податкової накладної.
У судове засідання, призначене на 28.04.2023, сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, жодних клопотань від сторін не надходило. Протокольною ухвалою від 28.04.2023 відкладено розгляд справи на 13.06.2023.
Телефонограмою від 09.06.2023 перенесено судове засідання на 21.06.2023.
Згідно з довідкою від 13.06.2023 розгляд справи, призначений на 13.06.2023, не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Брагіної О.Є. у відпустці.
21.06.2023 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
04.03.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 прийнято адміністративну справу №320/6396/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались. З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн" (ідентифікаційний код 37208700, місцезнаходження: 02097, Україна, місто Київ, вулиця Оноре Де Бальзака, будинок 77) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.2010, номер запису 106961020000007493.
Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є:
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
43.32 Установлення столярних виробів
43.33 Покриття підлоги й облицювання стін
43.34 Малярні роботи та скління
46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами
46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля
47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет
47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами
49.41 Вантажний автомобільний транспорт
52.10 Складське господарство
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна
41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель
Позивач вказує, що для здійснення діяльності ним орендовано два нежитлові приміщення: склад площею 421,10 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, 13, на підставі договору суборенди від 30.09.2020, укладеного з ТОВ "БІЗНЕС ХОЛДИНГ", а також приміщення площею 76 кв.м. за тією ж адресою, орендоване у ТОВ ВФ "Укрбджолофарм" за договором від 01.09.2021. Для забезпечення перевезень позивач використовує власний транспортний засіб - вантажний спеціалізований фургон марки RENAULT, модель MASTER, 2016 року випуску, зареєстрований 14.01.2021.
У матеріалах справи наведено розгорнутий перелік обладнання та інструментів, що належать позивачу на праві власності та використовуються у виробничій діяльності, серед яких компресори, торцювальні та дискові пили різних моделей (Makita, Bosch, DeWalt), дрилі та шуруповерти (Bosch, Metabo, DeWalt), лазерні рівні та нівеліри, фрезерні та свердлильні верстати, шліфувальні машини, лобзики, перфоратори, далекоміри, спеціалізовані інструменти для монтажу алюмінієвих конструкцій.
Позивач також навів перелік укладених договорів із постачальниками матеріалів та обладнання, зокрема договори купівлі-продажу з ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" щодо постачання алюмінієвого профілю; договори поставки з ТОВ "ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА" (фурнітура), ТОВ "МКФ-ТРЕЙД" (ламіноване ДСП та інші товари), ФОП ОСОБА_2 (завіси), ПрАТ "СОЛДІ І КО" (кріплення, інструменти, будівельні матеріали), ПП "ФІРМА ВЕЛІТА" (алюмінієвий профіль), ТОВ "КОМОДІТІ БУДІВНИЦТВО" (фурнітура).
Окрім цього, позивач має договірні відносини з іншими контрагентами, серед яких ТОВ фірма "Тріада" (поставка опор), ПП "ВКФ "ІЗОЛІТСЕРВІС" (капролон листовий), ТОВ "АСКО МС" (алюмінієвий кутник та послуги порізки металопрокату), ФОП ОСОБА_3 (транспортні послуги).
Використовуючи зазначене для здійснення господарської діяльності, 20.10.2022 між позивачем та ТОВ "БІЗНЕС ІНТЕРІОРС" було укладено договір поставки №31420, за умовами якого позивач зобов'язався виготовити та встановити туалетні й душові кабіни, а замовник - здійснити оплату у два етапи: аванс у розмірі 70% суми за договором та остаточний розрахунок у розмірі 30% суми за договором після виконання робіт. 25.10.2022 замовник перерахував авансовий платіж у сумі 76 794,90 грн, що підтверджується банківською випискою.
01.12.2022 позивач виконав роботи за договором, що підтверджено актом приймання-передачі робіт №96.
Відповідно до пункту 187.1 та пункту 201.10 Податкового кодексу України позивач склав податкові накладні: №46 від 25.10.2022 (а.с. 228-229) на суму авансу та №4 від 01.12.2022 (а.с. 225-226) на суму остаточного розрахунку. Податкові накладні були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна №4 від 01.12.2022 була зареєстрована одразу, що підтверджується квитанцією №9280554986 від 27.12.2022 (а.с. 227). Натомість реєстрацію податкової накладної №46 від 25.10.2022 було зупинено квитанцією №9243170116 від 15.11.2022 (а.с. 230) з підстави відсутності коду 43.29 у таблиці даних платника ПДВ та відповідності операції пункту 1 Критеріїв ризиковості, запропоновано позивачу надати пояснення.
23.11.2022 позивач подав пояснення (а.с. 233, 235-236) та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, а також оновлену таблицю даних платника ПДВ (а.с. 231) із включенням коду 43.29, яка була врахована контролюючим органом рішенням від 28.11.2022 №7718173/37208700 (а.с. 232).
У поясненнях позивач зазначив, що господарська операція є реальною, підтверджується укладеним договором поставки №31420 від 20.10.2022 з ТОВ "БІЗНЕС ІНТЕРІОРС", фактом отримання авансового платежу у сумі 76 794,90 грн, а також виконанням робіт, засвідченим актом приймання-передачі №96 від 01.12.2022. Позивач наголосив, що діяльність за кодом КВЕД 43.29 ("інші будівельно-монтажні роботи") здійснюється ним на постійній основі, має виробничі потужності, штат працівників, орендовані приміщення, транспортний засіб та власне обладнання.
До пояснень було додано копії первинних документів, які підтверджують реальність операції та відповідність даних у податковій накладній, а саме: договір поставки з ТОВ "БІЗНЕС ІНТЕРІОРС" та специфікацію до нього; рахунок на оплату та банківську виписку про надходження авансу; акт виконаних робіт; договори з постачальниками матеріалів (алюмінієвий профіль, ДСП, фурнітура, кріплення, інші будівельні матеріали); видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення, акти наданих послуг; документи щодо оренди складських приміщень та використання транспортного засобу; документи, що підтверджують наявність персоналу та обладнання.
Попри це, рішенням ГУ ДПС у м. Києві №7806923/37208700 від 08.12.2022 (а.с. 237) було відмовлено у реєстрації податкової накладної №46, у зв'язку з ненаданням, за твердженням контролюючого органу первинних документів а також розрахункових документів.
12.12.2023 позивачем подано скаргу (а.с. 238-240) на рішення відповідача №7806923/37208700 від 08.12.2022, в якій позивач зазначив, що рішення контролюючого органу є необґрунтованим та прийнятим із порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку №520. Позивач наголосив, що ним було надано повний пакет первинних документів, які підтверджують реальність господарської операції, а саме: договір поставки з ТОВ "БІЗНЕС ІНТЕРІОРС", рахунок на оплату, банківську виписку про надходження авансу, акт виконаних робіт, договори з постачальниками матеріалів, видаткові накладні, платіжні доручення, документи щодо оренди приміщень, використання транспортного засобу, наявності персоналу та обладнання.
Позивач окремо звернув увагу, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної містить лише загальне формулювання про "ненадання копій документів", без конкретизації, які саме документи не були надані, та без підкреслення відсутніх документів, що прямо передбачено формою рішення за Порядком №520. Така неконкретизованість, на думку позивача, створює стан правової невизначеності та позбавляє його можливості зрозуміти, які саме документи вважаються контролюючим органом необхідними.
У скарзі позивач також зазначив, що 28.11.2022 контролюючим органом було прийнято рішення про врахування Таблиці даних платника ПДВ із включенням коду 43.29, що усувало підстави для блокування накладної. Проте це рішення не було враховане ані при прийнятті рішення регіональної комісії, ані при розгляді скарги центральною комісією.
Позивач підкреслив, що податкова накладна №4 від 01.12.2022, яка стосується тієї ж операції за тим самим договором, була зареєстрована безперешкодно, що підтверджує відсутність ознак ризиковості та реальність господарської операції.
Таким чином, у скарзі позивач доводив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №46 є формальним, необґрунтованим, прийнятим без належної оцінки наданих документів та з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню. Позивач просив ДПС України задовольнити скаргу та зобов'язати зареєструвати податкову накладну №46 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим за результатами розгляду скарги позивача рішенням контролюючого органу №76149/37208700/2 від 19.12.2022 скарга позивача до ДПС України залишена без задоволення, а рішення Комісії - без змін.
Не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Водночас положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац 2 пункту 25 Порядку №1165).
Як встановив суд вище, підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зазначено те, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 25.10.2022 №46 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.29 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D"=4.3822%, "Р"=74798.59. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до Порядку №1165, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Суд вказує, що до повідомлення про подання пояснень позивачем додано копії первинних документів на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання податковим органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Верховний Суд України в постанові від 10.04.2020 по справі №819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий.
Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Але здійснення моніторингу податкових накладних не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі за №0940/1240/18, від 25.11.2022 по справі №320/3484/21, від 15.03.2023 по справі №620/4227/20.
Верховний Суд України в постанові від 20.06.2023 по справі №200/6012/20-а зазначив, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Суд констатує, що рішення Комісії має містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
На підтвердження реальності здійсненої господарської операції позивач надав до контролюючого органу необхідні підтверджуючі документи, серед яких:
договір поставки №31420 від 20.10.2022 із додатком - Специфікацією №1, де визначено перелік та характеристики товару (туалетні та душові кабіни);
рахунок №338 від 20.10.2022, виставлений позивачем на суму авансового платежу;
банківська виписка АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за 25.10.2022, яка підтверджує надходження авансу у розмірі 76 794,90 грн;
акт здачі-приймання робіт №96 від 01.12.2022, що підтверджує виготовлення та встановлення туалетних кабін (29,34 кв. м) та душових кабін (11,26 кв. м);
договір купівлі-продажу №90-2015/2018 від 01.08.2015 з ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД" (ЄДРПОУ 38108144) - постачання алюмінієвого профілю;
договір купівлі-продажу №11-238/2018 від 02.01.2018 з ТОВ "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД" (ЄДРПОУ 38108144) - постачання алюмінієвого профілю.
договір поставки №ХТУ01-08/22-2 від 01.08.2022 з ТОВ "ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 44151281) - постачання фурнітури;
договір поставки №25/02 від 25.02.2016 з ТОВ "МКФ-ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 39856102) - постачання ламінованого ДСП та інших товарів.
договір поставки №15 від 26.03.2021 з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - постачання завіс;
публічний договір поставки від 11.10.2022 (редакція від 15.02.2018) з ПрАТ "СОЛДІ І КО" (ЄДРПОУ 23162981) - постачання кріпильних засобів, інструментів, комплектуючих, будівельної хімії та інших матеріалів;
договір поставки №175Т від 13.10.2022 з ПП "ФІРМА ВЕЛІТА" (ЄДРПОУ 39856102) - постачання алюмінієвого профілю;
договір поставки №КБ14-12/21-1 від 14.12.2021 з ТОВ "КОМОДІТІ БУДІВНИЦТВО" (ЄДРПОУ 43888250) - постачання фурнітури;
підтвердження договірних відносин з ТОВ фірма "Тріада" (ЄДРПОУ 30141357) - постачання опори М10 регульованої;
підтвердження договірних відносин з ПП "ВКФ "ІЗОЛІТСЕРВІС" (ЄДРПОУ 31202038) - постачання капролону листового;
підтвердження договірних відносин з ТОВ "АСКО МС" (ЄДРПОУ 42663734) - постачання алюмінієвого кутника та послуги порізки металопрокату;
підтвердження договірних відносин з ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - транспортні послуги з перевезення вантажів;
договір суборенди нежитлового приміщення №30/09/20 від 30.09.2020 з ТОВ "БІЗНЕС ХОЛДИНГ" - склад площею 421,10 кв. м;
договір оренди приміщення №7 від 01.09.2021 з ТОВ ВФ "Укрбджолофарм" - приміщення площею 76 кв. м;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата реєстрації 14.01.2021, серія НОМЕР_4 ;
перелік обладнання та інструментів (компресори, торцювальні та дискові пили, дрилі, шуруповерти, лазерні рівні, фрезерні та свердлильні верстати, шліфувальні машини тощо) із зазначенням марок і моделей (Bosch, Makita, DeWalt, Metabo, Hilti, Jet, Hitachi).
Суд відмічає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарської операції, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Поряд з цим, з матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано копії первинних документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.
Крім того, суд зауважує, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) суд вбачає безпідставними, оскільки у даній категорії справ суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Таким чином, у Головного управління ДПС у м. Києві були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної позивача.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений не вичерпний ("може включати") перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку не може бути застосована.
Водночас зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, у розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів. При цьому, оскаржуване рішення не містить конкретизації, які з перелічених документів не надано позивачем.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, Київській області та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацами 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операції, на підставі яких сформовано податкову накладну та неврахування наданих позивачем копій необхідних первинних документів (у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаною податковою накладною.
Суд відхиляє доводи відповідачів, наведені у відзивах на позов про те, що позивачем не надано документів, які б надали можливість встановити реальність здійснення господарської операції, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Надаючи оцінку наведеному, суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації податкової накладної не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені ГУ ДПС у м. Києві зауваження стосуються договірних відносин сторін.
Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 19.07.2023 у справі №420/7850/22.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної за умови ненаведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Окрім цього, при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у м. Києві з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення Головним управлінням ДПС у м. Києві як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати надалі свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довели правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, ГУ ДПС в м. Києві не мало правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позовна вимога стосовно визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2022 №7806923/37208700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2022 №46 підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 25.10.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн", суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору в разі повного задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.
Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2022 №7806923/37208700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2022 №46 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 25.10.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн" - є однією позовною вимогою.
Тобто позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою до суду становить 2684,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2023 №3674 (а.с. 242), та в сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.04.2023 №3731 (а.с. 243), наявними в матеріалах справи.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону №3674-VI може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 2864,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2022 №7806923/37208700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2022 №46.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 25.10.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн".
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Констракшн" (ідентифікаційний код 37208700) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.