Справа № 595/541/26Головуючий у 1-й інстанції Содомора Р.О.
Провадження № 33/817/296/26 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
28 травня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю представника ОСОБА_1 - Халупка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно із постановою суду, 14 квітня 2026 року о 00 год. 06 хв. в м. Бучач, вул. Галицька, ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки AUDI Q5, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора драгер 6810 та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовує вимоги тим, що постанова ухвалена з істотним порушенням його права на захист оскільки його не було повідомлено судом про час та місце судового розгляду.
Посилається на те, що суд першої інстанції не навів мотивів, з яких визнав зупинку автомобіля під його керування законною, не дослідив відповідні документи.
Звертає увагу на те, що у постанові немає детального аналізу яким саме чином працівник поліції запропонував пройти йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, чи роз'яснив порядок огляду, чи було повідомлено про право пройти огляд у закладі охорони здоров'я, чи була надана реальна можливість прибуття до медичного закладу, чи вручалося направлення, чи зафіксована добровільна, усвідомлена та однозначна відмова, чи відмова була зафіксована без тиску та без нав'язування відповіді.
Зазначає, що суд першої інстанції фактично переклав на нього тягар спростування матеріалів поліції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та, підтверджується даними, що містяться у:
- протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР1 № 640178 від 14.04.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки AUDI Q5, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та в медичному закладі останній відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР;
- рапорті старшого інспектора чергового відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 14.04.2026, з якого вбачається, що 14.04.2026 о 00 год 56 хв в м. Бучач, вул. Галицька, за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб AUDI Q5, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних приладів, з якого вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, що підтверджується його підписом;
- направленні водія на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради від 14.04.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_3 відмовся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі;
- відеозаписах з відеореєстратора та бодікамери поліцейського, з яких вбачається, що в період дії комендантської години на зустріч поліцейському авто їде AUDI Q5 та поліцейські зупиняють її для перевірки чому водія керує транспорним засобом в комендантську годину. В подальшому поліцейськими встановлено, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці, а також в медичному закладі відмовився.
Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та достатніми оскільки в сукупності та взаємозв'язку вони доводять винуватість ОСОБА_1 як водія у відмові від проходження у визначеному законом порядку від огляду на стан алкогольного сп'яніння, з чим слід погодитись.
Стосовно доводів апелянта щодо розгляду справи за його відсутності, без повідомлення про час та місце судового засідання, вважаю їх необгрунтованими оскільки вони спростовуються його підписом у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які підтверджують те що йому було відомо про час там місце розгляду справи у суді та оскільки відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь правопорушника в розгляді справи за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою вважаю що розглянувши справу за відсутності правопорушника, за відсутності заяв про її відкладення, суддя не порушив права на захист ОСОБА_1 . Крім цього, ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції мав можливість скористатись в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не навів мотивів, з яких він визнав зупинку поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 законною спростовуються наявними в матеріалах доказами, згідно з якими підставою для зупинки у відповідності до вимог ст.35 ЗУ “Пронаціональну поліцію» стало порушення водієм комендантської години, що відображено на відеозаписі, згідно з яким поліцейський тричі про це повідомляв водія, та в протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті .
Доводи апелянта про відсутність у постанові детального аналізу яким чином поліцейський пред'явив водію вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, чи було роз'яснив порядок огляду, чи було повідомлено про право пройти огляд у закладі охорони здоров'я, чи була надана реальна можливість прибуття до медичного закладу, чи вручалося направлення, чи зафіксована добровільна, усвідомлена та однозначна відмова, чи відмова була зафіксована без тиску та без нав'язування відповіді є необгрунтованими оскільки вказані обставини зафіксовані на відеозаписі з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що водію тричі було запропоновано пройти огляд і він тричі відмовляється, роз'яснено порядок огляду, поліцейський перепитував чи розуміє водій свою відмову, водію роз'яснено його право на захист.
При цьому, з дослідженого судом відеозапису слідує, що ОСОБА_3 не заперечує факт вживання алкоголю.
Таким чином, апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об'єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Підстав для скасування постанови не вбачається.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя