Справа № 444/4962/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/382/26 Доповідач: ОСОБА_2
26 травня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ОСОБА_6 на вирок Яворівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовква Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
встановила:
вироком Яворівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначено покарання: за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 03.09.2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, обвинуваченому зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме час затримання з 03.09.2024 року по період часу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою 05.09.2024 року та по день набрання законної сили цим вироком суду включно.
Цивільний позов ОСОБА_10 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 до ОСОБА_7 та ПрАТ «СК «Еталон» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , 500000 грн відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , 32 000 грн відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із втратою годувальника, у розмірі 288 000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 та ПрАТ «СК «Еталон» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 500000 грн відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_9 48 000 грн відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_9 12 899 грн 80 коп. відшкодування витрат на поховання.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 03 вересня 2024 року приблизно о 19:00 год, керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 508», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Жовква-Кам'янка-Бузька» неподалік с.Малі Передримихи Львівського району Львівської області, на нерегульованому перехресті цієї автодороги із дорогою до с. Малі Передримихи, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, керуючи технічно-справним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння (1,8 % проміле), рухаючись по головній дорозі та здійснюючи маневр повороту ліворуч на другорядну, не надав дорогу мотоциклу марки «Suzuki Boulevard», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, через перехрестя - прямо, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення вказаних транспортних засобів, та усвідомлюючи це, залишивши свій транспортний засіб, з місця дорожньо-транспортної пригоди втік, при цьому завідомо залишив потерпілого ОСОБА_12 без допомоги, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як ОСОБА_7 мав змогу надати потерпілому допомогу та сам поставив останнього в небезпечний для життя стан.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла «Suzuki Boulevard», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і знаходяться у причинно- наслідковому зв'язку зі смертю.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_7 завідомо залишив без допомоги ОСОБА_12 , який перебував в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, оскільки ОСОБА_7 мав змогу надати останньому допомогу та сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України.
Не погоджуючись із цим вироком, представник цивільного відповідача звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить вирок в частині цивільних позовів скасувати та в задоволенні цивільних позовів ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_11 , до ПрАТ «СК «Еталон», ОСОБА_9 до ПрАТ «СК «Еталон» відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржений вирок в частині цивільного позову винесений з порушенням норм матеріального права. Ці правовідносини регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до п. 27.5 ст. 27 якого відшкодування шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Згідно з полісом №ЕР-216879624 сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, встановлена в розмірі 320 000 грн. Всупереч норм закону, суд призначив стягнути з ПРАТ «СК «Еталон» разом 380 899,80 грн, що перевищує страхову суму в розмірі 320 000 грн.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не заперечив проти апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги, потерпілої, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні вказаних у вироку кримінальних правопорушень відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, крім того, питання призначеного обвинуваченому покарання в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому висновки суду першої інстанції щодо цих обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що доводи про незаконність вироку суду першої інстанції в частині цивільного позову, наведені у апеляційній скарзі, є обґрунтованими.
Колегією суддів встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень настала смерть ОСОБА_12 , у зв'язку з чим його малолітнього сина ОСОБА_11 та матір ОСОБА_9 було визнано потерпілими у кримінальному провадженні.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_7 під час ДТП, була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон».
Відповідно до страхового полісу № ЕР-216979624, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 320 000 грн, а за шкоду, заподіяну майну, - 160 000 грн.
З метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 заявили цивільні позови про стягнення з ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_7 спричиненої моральної та матеріальної шкоди.
Суд першої інстанції за наслідками розгляду кримінального провадження частково задовольнив цивільні позови і постановив стягнути, крім іншого, з ПрАТ «СК «Еталон» на користь: ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , 32 000 грн відшкодування моральної шкоди та 288 000 грн відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із втратою годувальника; ОСОБА_9 48 000 грн моральної шкоди та 12 899,80 грн на відшкодування витрат на поховання.
Таким чином, суд стягнув із ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_12 , в загальному розмірі 380 899,8 грн.
Відповідно до положень ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин 1-3 цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Ця шкода, зокрема, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України), якщо його пред'явлено до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 цього Кодексу).
Під час вирішення цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, встановити учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, з'ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення було визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, враховуючи, що потерпілі - ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 пред'явили цивільні позови, зокрема, до страхової компанії, яка за законом несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну шкоду, судам під час вирішення цивільних позовів необхідно було керуватися, крім вимог кримінального процесуального закону, також положеннями спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону, потерпілим є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу.
Пунктами 9.1, 9.4 статті 9 Закону передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно зі ст. 23.1 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого, у разі чого страховик, відповідно до ст. 27 вказаного Закону, відшкодовує:
- шкоду, заподіяну смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку;
- моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;
- особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Водночас, за приписами ст. 27.5 Закону загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
З урахуванням наведеного, убачається, що Закон чітко визначає, що страхове відшкодування здійснюється у межах страхової суми (ліміту) щодо одного потерпілого. У випадку смерті особи потерпілим є саме померлий, а не його мати чи діти, які лише реалізують право на отримання відшкодування у зв'язку зі смертю потерпілого.
Отже, визначення судами ліміту страхового відшкодування на кожного позивача окремо суперечить змісту та меті закону, який передбачає сукупний розмір виплат щодо одного потерпілого - загиблого внаслідок ДТП у разі смерті.
Зазначені обставини були викладені у відзиві представника цивільного відповідача, проте суд першої інстанції не спростував вказаних мотивів у вироку.
Відтак, колегія суддів вважає, що при вирішенні цивільного позову суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило йому ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а тому з огляду на неможливість, відповідно до ст. 404 КПК України, дослідження цих питань судом апеляційної інстанції, вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову необхідно скасувати та призначити новий розгляд провадження у цій частині в порядку цивільного судочинства у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 410, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Яворівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року відносно ОСОБА_7 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_10 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , ОСОБА_9 до ПрАТ «СК «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати і призначити новий судовий розгляд провадження у цій частині в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4