Справа №676/2590/26
Номер провадження 2/676/3101/26
27 травня 2026 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач ТОВ " Деал Фінанс Груп" звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики №74277572 від 27.01.2022 року в розмірі 17004,98 грн., а також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що між відповідачем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" було укладено договір позики №74277572 від 27.01.2022 року. Відповідно до умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 9521 грн., строк позики 20 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Кредитодовець на виконання умов договору, передав позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на платіжну карту позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити відсотки. 29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за кредитним договором №74277572 від 27.01.2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», яке, у свою чергу, на підставі договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року відступило це право позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю " Деал Фінанс Груп". ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором №74277572 від 27.01.2022 року у зв'язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 17004,98 грн., яка складається з 9521 грн. тіла кредиту, 7483,98 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою судді від 07 квітня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін.
11.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій, а тому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» йому не має нараховуватися проценти за користування кредитом. Окрім того, позивачем не надано належного розрахунку заборгованості із окремими сумами основного боргу та процентів. Просить суд відмовити ТОВ " Деал Фінанс Груп" у задоволенні позовних вимог.
18.05.2026 року від представника відповідача ТОВ " Деал Фінанс Груп" через систему електронний суд надійшов відповідь на відзив, згідно якого із наданих відповідачем ОСОБА_1 документів, які долучені ним до відзиву вбачається, що відповідач проходить військову службу з 2023 року. Таким чином, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували проходження військової служби в період нарахування процентів за період з 27.01.2022 року по 17.05.2022 року за договором позики №74277572 від 27.01.2022 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи; через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, приходить до наступного.
Судом встановлено, 27.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74277572 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, в якому зазначено, що відповідно до п. 1 за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Згідно умов укладеного договору п.2.1-2.3 сума позики 9521 грн., строк позики 20 днів до 16.02.2022 року, базова процентна ставка - 1,99%, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70% в день, пенею (не застосовується в період карантину) - 2,70%.
Відповідно п. 4 договору позики сторони передбачили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Відповідно до додатку №1 до договору позики №74277572 дата видачі кредиту з 27.01.2022 року по 16.02.2022 року, сума кредиту за договором 9521 грн., проценти за користування кредитом 3789,36 грн., загальна вартість кредиту 13310,36 грн.
За умовами договору передбачено, що дата надання позики 27.01.2022 року, дата повернення позики - 16.02.2022 року, процентна ставка (базова) в день - 1,99 %, орієнтовна загальна вартість позики - 13310,36 грн (пункт 2.3).
Договір позики №74277572 від 27.01.2022 року підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
На виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 27.01.2022 року перерахувало ОСОБА_1 9521 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «ФК «Фінекспрес» та платіжну карту НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нарахувало заборгованість за кредитним договором №74277572 у розмірі 17004,98 грн., яка складається з 9521 грн. - тіло кредиту, 7483,98 грн. - проценти.
29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №74277572 від 27.01.2022 року, укладеного з відповідачем.
Згідно витягу з реєстру боржників ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло прав вимоги до боржника ОСОБА_2 на суму 17004,98 грн.
05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» і ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату своє право грошової вимоги до боржників за рядом кредитних договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №74277572 від 27.01.2022 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Деал Фінанс Груп» за кредитним договором №74277572 заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 17 004,98 грн.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості у розмірі 17004,98 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Таким чином суд вважає, що вказані кредитні договори, які укладені в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Договори позики підписані сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем - Електронним підписом одноразовими ідентифікаторами.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contraproferentem (лат. verbachartarumfortiusaccipiunturcontraproferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №74277572 від 27.01.2022 року, в якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 27.01.2022 року перерахувало ОСОБА_1 9521 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.01.2022 року, відповідно до якої 27.01.2022 року на картку відповідача НОМЕР_1 зараховано 9521 грн.
Окрім того, з виписки по рахунку АТ КБ «Приватбанк» від 25.05.2026 року, витребуваної за ухвалою суду вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в Банку емітовано банківську платіжку карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Відповідно до виписку про рух грошових коштів за період з 27.01.2022 року по 30.01.2022 року було зарахування кредитних коштів 27.01.2022 року на суму 9521 грн.
На підставі договорів факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за кредитними договорами ТОВ «Сіроко Фінанс», яке, у свою чергу, відступило це право позивачу.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, внаслідок чого з нього на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9521 грн.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитами, суд виходить з наступного.
Пунктом 2 договору позики №74277572 від 27.01.2022 року передбачено, що строк позики становить 20 днів, а саме з 27.01.2022 року до 16.02.2022 року (останній день). У пункті 2 договору позики передбачено, що процентна ставка (базова) є фіксованою в розмірі 1,99% в день.
При цьому, суд вбачає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження продовження строку користування позикою, а договір позики не містить умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування процентів після закінчення строку, на який надано позику, тобто після 16.02.2022 року.
У договорі позики сторони визначили, що строк позики становить 20 днів. З розрахунку суми заборгованості по договору позики ОСОБА_1 , наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за договором позики №74277572 від 27.01.2022 р., проценти за користування позикою нараховувалися і після закінчення строку позики, а саме з 17.02.2022 року по 24.02.2022 року та з 25.04.2022 року по 17.05.2022 року, тобто за період поза межами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сума заборгованості по процентам за договором позики за період з 27.01.2022 року до 16.02.2022 року становить в розмірі 3789,36 грн. (9521х20х1,99%), а тому розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 13310,36 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 9521 грн. та несплачених відсотках в сумі 3789,36 грн.
Нарахування процентів з 17.02.2022 року по 24.02.2022 року та з 25.04.2022 року по 17.05.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснено поза межами строку користування позикою. Після закінчення строку позики, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому, суд вбачає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем - товариством Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 12.08.2021 року були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, у суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та сплати відсотків за період з 17.02.2022 року по 24.02.2022 року та з 25.04.2022 року по 17.05.2022 року.
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами №74277572 від 27.01.2022 року у розмірі 13310,36 грн.
Щодо посилання відповідача ОСОБА_2 щодо наявності у нього пільг передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», яка діяла на момент укладення кредитного договору - 27.01.2022 року визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Із копії довідки військової частини НОМЕР_5 від 08 травня 2026 року №299 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_5 .
Відповідно до копії військового квитка серія НОМЕР_6 ОСОБА_1 був зарахований до військової частини НОМЕР_7 курсантом, згідно наказу від 18.09.2023 року №265, направлений у розпорядження військової частини НОМЕР_8 . 16.01.2024 року наказом №16 зарахований на посаду сапера по 16.03.2026 року; 17.03.2026 року зарахований до військової частини НОМЕР_5 оператором безпілотних літальних апаратів, наказ від 17.03.2026 року №80.
Згідно копії посвідчення Збройних Сил України серія НОМЕР_9 від 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з наданих стороною відповідача суду доказів слідує, що у період укладання кредитного договору №74277572 від 27.01.2022 року та його виконання, а саме з 27.01.2022 року до 16.02.2022 року, відповідач ОСОБА_1 не мав статусу військовослужбовця Збройних Сил України та на нього не поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» щодо звільнення від нарахування відсотків за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №74277572 від 27.01.2022 року в розмірі 13310,36 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9521 грн., заборгованості по процентам в розмірі 3789,36 грн. за період з 27.01.2022 року до 16.02.2022 року.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено частково, що становить 60,3% від заявлених вимог.
Представником позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №579943273.1 від 01.04.2026 р.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2083,95 грн. (2662,40 грн * 13310,36/ 17004,98).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ст. 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.
За ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу у суді представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, що укладений між ТОВ «ДеалФінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту прийому-передачі наданих послуг від 25.02.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 на суму 4500,00 грн., що включає вивчення матеріалів справи: 500,00 грн; підготовка та складання позовної 4000 грн.
Оскільки позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» задоволені частково, то при вирішенні питання розподілу судових витрат суд ураховує принцип пропорційності (стаття 141 ЦПК України).
Отже з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» необхідно стягнути понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3522,30 грн. (4500 грн * 13310,36 /17004,98).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3) заборгованість за договором №74277572 від 27.01.2022 року в сумі 13310,36 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2083,95 грн. та 3522,30 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
С уддя І.О. Пилипенко