Справа № 694/1557/26 1-кс/694/391/26
про застосування запобіжного заходу - домашній арешт
21.05.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026250360000579 від 19.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Кут Тальнівського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, із середньою технічною освітою, на утриманні малолітніх дітей, осіб похилого віку не має, учасником бойових дій, депутатом, особою з інвалідністю не є, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,
з участю підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 ,
Старший слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання вказує, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому неодноразово продовжений, а востаннє Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 28.04.2026 № 4857-ІХ з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX оголошено загальну мобілізацію та призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами, які в подальшому неодноразово продовжено, а востаннє Указом Президента України від 27.04.2026 № 343/2026 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України від 28.04.2026 № 4858-ІХ з 4 травня 2026 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порядок проведення призову громадян на військову службу України під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: забезпечують участь поліцейських у здійсненні заходів щодо оповіщення резервістів та військовозобов'язаних разом з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або у складі груп оповіщення.
Згідно із ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Відповідно до доручення начальника ГУНП в Черкаській області №49074-2026 від 18.05.2026 «Про проведення заходів з оповіщення резервістів та військовозобов'язаних громадян на території м. Черкаси та Черкаської області» 19.05.2026 поліцейський офіцер громади сектору превенції ВПД №1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 виконував свої службові обов'язки, перебуваючи в однострої зі знаками розрізнення, ніс службу в групі оповіщення спільно з військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Duster» реєстраційний номер
НОМЕР_1 цей же день, близько 08 години 20 хвилин поліцейським офіцером громади на території КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради, що за адресою вул. Небесної Сотні, 65 А м. Тальне Звенигородського району Черкаської області виявлено гр.. ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , яким на підставі вищевказаних вимог законодавства запропоновано пред'явити документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи. При цьому останні, в порушення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ зі змінами та абзацу З підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022 відповідні документи на законну вимогу поліцейського надати відмовилися та почали тікати.
Так, поліцейський офіцер громади сектору превенції ВПД №1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 почав переслідувати ОСОБА_12 та ОСОБА_6 і при цьому неодноразово усно вказував їм на необхідності припинення протиправних дій та висловлював законну вимогу про зупинку. Проте вказані особи, не бажаючи виконувати законні вимоги поліцейського, розуміючи той факт, що вони є порушниками військового обліку, з метою ухилення від відповідальності, забігли до приміщення КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради, що знаходиться за адресою: вул. Небесної Сотні, 65 А м. Тальне Черкаської області.
Перебуваючи в приміщенні КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради поліцейський ОСОБА_9 наздогнав ОСОБА_12 і намагався його затримати та під час здійснення поліцейським ОСОБА_9 заходів із затримання ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , не бажаючи виконувати законні вимоги поліцейського ОСОБА_9 , почав чинити опір працівнику правоохоронного органу, а саме: здійснював активний опір спробі поліцейського ОСОБА_9 здійснити затримання його брата ОСОБА_12 , у зв'язку з чим, поліцейським вжито заходів для припинення правопорушення, зокрема, дано усну законну вимогу припинити неправомірні дії, наголосивши, що у разі продовження агресії, його може бути затримано. Проте, ОСОБА_6 ігноруючи попередження поліцейського ОСОБА_9 про припинення опору, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що перед ним працівник правоохоронного органу, вчинив фізичний опір працівнику поліції, який намагався затримати його брата ОСОБА_12 з метою встановлення особи та складання адміністративного протоколу, намагаючись припинити законні дії поліцейського ОСОБА_9 , та обмежити його рух, ОСОБА_6 , обома руками обхватив з обох боків тіло поліцейського ОСОБА_9 та повалив його на лаву, після чого, завдав близько 3 ударів правою рукою по правій частині обличчя поліцейського ОСОБА_9 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, - опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Відомості по даному факту 19.05.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250360000579.
19.05.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні та доданими до клопотання.
Крім того слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги вище викладене, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, репутації та характеристики підозрюваної, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, просили застосувати домашній арешт в нічний час.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_13 слід виходити з наступного.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Судом досліджено: рапорт інспектора з комунікації Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 19.05.2026; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_9 від 19.11.2025; протокол огляду місця події, а саме: фойє КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради, за адресою: вул. Небесної Сотні, 65 А в м. Тальне Звенигородського району Черкаської області від 19.05.2026 та таблицею зображень до нього; довідка - екстрене повідомленням № 275-ІАВ, видана КНП Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_12 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_15 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_16 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_17 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_18 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_19 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_10 від 19.05.2026; показання свідка ОСОБА_11 від 19.05.2026; протокол затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 19.05.2026; показання потерпілого ОСОБА_9 від 19.05.2026; протокол огляду предметів від 20.05.2026 та відеозаписом до нього; іншими матеріалами кримінального провадження.
Щодо наявності вказаних ризиків слідчий суддя приходить до наступного.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тим, що підозрюваний, усвідомлюючи, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, правова кваліфікація якого передбачена ч. 2 ст. 342 КК України, тобто проти авторитету органів державної влади, а тому є підстави вважати, що під острахом кримінальної відповідальності усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Разом з тим, ризик впливу на свідків також обумовлюється тим, що ОСОБА_6 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може здійснювати погрози, підкуп, умовляння свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, схиляння їх до дачі неправдивих показань.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то при встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, щодо існування цього ризику.
Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчим суддею взято до уваги те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, офіційно не працює, раніше не судимий. Вказані обставини зменшують наведені ризики та вказують на можливість перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти зазначеним ризикам зможе запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, слідчим суддею взято до уваги те, що такий захід забезпечення кримінального провадження не позбавить підозрюваного можливості забезпечення життєвих потреб за адресою його проживання.
Слідчий суддя вважає, що застосований запобіжний захід є достатнім для запобігання переліченим у клопотанні ризикам, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 176 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026250360000579 від 19.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Кут Тальнівського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, із середньою технічною освітою, на утриманні малолітніх дітей, осіб похилого віку не має, учасником бойових дій, депутатом, особою з інвалідністю не є, раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 діб з моменту затримання, тобто до 17.07.2026 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, та суду за першою вимогою;
- цілодобово не покидати місце свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги за межами місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту визначити до 17.07.2026 року включно.
Ухвалу направити на виконання до Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 28.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1