Справа № 367/2537/26
Провадження №4-с/367/7/2026
Іменем України
27 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
за участі секретаря Пронченко О.С.,
за участі представника скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун Анна Василівна, ОСОБА_3 , відділ служби у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради на рішення головного державного виконавця в формі постанови про відновлення виконавчого провадження,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун Анна Василівна, ОСОБА_3 , відділ служби у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради на рішення головного державного виконавця в формі постанови про відновлення виконавчого провадження, яка мотивована тим, що 09.10.2024 року Ірпінським міським судом Київської області в судовій справі № 367/3214/24 було постановлено судове рішення в формі ухвали про забезпечення позову, якою зобов'язано скаржника надавати ОСОБА_3 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визначення часу спілкування дитини з батьком щотижня з 10:00 години до 19:00 години кожної неділі в цей період часу та в присутності матері, в зв'язку з чим 04.11.2024 року старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дихнич В.I. було постановлено рішення в формі постанови про відкриття виконавчого провадження № 76438573.
10.12.2024 року старшим державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дихнич В.І. було постановлено рішення в формі постанови про закінчення виконавчого провадження № 76438573, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з виконанням виконавчого документу-вказаної ухвали суду.
03.02.2026 року головним державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун А.В. було постановлено рішення в формі постанови про відновлення виконавчого провадження № 76438573. Рішення було ухвалено на підставі ст.41 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові вказано, що до канцелярії відділу надійшла заява ОСОБА_3 про відновлення виконавчого провадження, в зв'язку з тим, що скаржник нібито не надає можливості спілкуватись із сином Романом.
11 лютого 2026 року поштою скаржник отримала конверт із вказаним рішенням та дізналася про порушення її прав внаслідок незаконного відновлення
виконавчого провадження.
11.02.2026 року скаржник звернулась на адресу Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, зокрема із вищевказаною заявою ОСОБА_3 , яка стала підставою для прийняття рішення про відновлення виконавчого провадження. 13.02.2026 року в Ірпінському відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скаржником було отримано копію заяви ОСОБА_3 на адресу начальника вказаного відділу з проханням відновити виконавче провадження N? 76438573 з причин відсутності можливості побачення з дитиною..
Вказана заява, на думку скаржника, не містить жодних відомостей на підтвердження вказаного неправдивого ствердження ОСОБА_3 . До заяви не додано жодного доказу. Заява датована 23.01.2026 року (п?ятниця). 18.01.2026 року (неділю)
ОСОБА_3 був на побаченні у сина ОСОБА_5 . Він зателефонував мені зі свого м.т. 050-199-78-69 о 18.24, а потім прийшов на побачення з ОСОБА_5 за новою адресою в модульному містечку за адресою: АДРЕСА_2 .9.
Скаржник зазначає, що завжди виконувала вказану ухвалу суду і щоб довести її виконання старалась завжди фотографувати ОСОБА_3 з дитиною, в зв'язку з тим, що
ОСОБА_3 схильний до штучного створення «доказів» на свою користь в судовій справі N? 367/3214/24. ОСОБА_3 скористався тим, що вона не встигла його сфотографувати за
новою адресою 18.01.2026 року і 23.01.2026 року повідомив державній виконавчій службі неправдиві відомості про те, що скаржник нібито не надає можливості спілкуватись з дитиною, а 25.01.2026 року просто не прийшов на зустріч з дитиною.
Приймаючи рішення про відновлення виконавчого провадження головний державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун А.В. керувалась ст.41 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного скаржник вважає, що постанова головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун А.В. є незаконною, необґрунтованою та неправомірною, оскільки не містить в собі посилання на відповідне рішення суду, в зв?язку з його відсутністю та просить суд визнати неправомірної та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2026 року ВП №76438573, винесену головним державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун А.В..
У судовому засіданні представник скаржника Мартинов О.М. вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні пояснив, що в резолютивній частини скарги допустив описку, зазначивши вимогу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 76438573. Просив вважати правильною вимогу - визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 03.02.2026 року ВП № 76438573.
Скаржник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун Анна Василівна, ОСОБА_3 , представник відділу служби у справах дітей та сімї Бучанської міської ради до судового засідання не з'явились, про місце, дату та час судового розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини 4, 5 статті 259 ЦПК України, для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Суд, розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства України та Законом України «Про виконавче провадження» дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Нормами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Судом встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Столяр Оксани Іванівни про забезпечення позову задоволено частково. Зобов'язано відповідачку ОСОБА_2 надавати ОСОБА_3 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визначення часу спілкування дитини з батьком щотижня з 10:00 години до 19:00 години кожної п'ятниці та з 10:00 години до 19:00 години кожної неділі в цей період часу та в присутності матері.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Столяр Оксаною Іванівною, залишено без задоволення. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2024 року залишено без змін.
Таким чином, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2024 року набула законної сили 05.03.2024 року.
04 листопада 2024 року постановою старшого державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Дихніч В.І. було відкрито виконавче провадження № 76438573 з примусового виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області №367/3214/24 від 09 жовтня 2024 року.
Постановою головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дихніч В.І. від 10.12.2025 року було закінчено виконавче провадження №76438573 з примусового виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області №367/3214/24 від 09 жовтня 2024 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
23.01.2026 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просив відносити виконавче провадження № 76438573 з примусового виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області №367/3214/24 від 09 жовтня 2024 року.
Постановою головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун Анною Василівною від 03.02.2026 року виконавче провадження №76438573 з примусового виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області №367/3214/24 від 09 жовтня 2024 року було відновлено на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не надає можливості спілкуватися з сином ОСОБА_5 .
Стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» в поєднанні зі статтею 63 цього Закону регулює питання виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини.
Положеннями цієї статті передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 620/3201/19 (провадження № К/9901/4044/20).
Згідно ч. 6 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Також, Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі №583/1254/21 роз'яснено, що якщо боржник у подальшому, після закінчення виконавчого провадження, перешкоджатиме стягувачу у спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження.
На думку суду, відновлення виконавчого провадження пов'язано (підстава відновлення виконавчого провадження) через протиправність завершення виконавчого провадження чи у зв'язку із потребою вчинення виконавчої дії, що однотипна тій виконавчій дії, котру виконавець учинив у виконавчому провадженні, яке було завершено, для фактичного, адекватного та швидкого поновлення прав стягувача.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Таким чином, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2024 року про забезпечення позову, якою зобов'язано відповідачку ОСОБА_2 надавати ОСОБА_3 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_4 має виконуватися до набрання законної сили рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Однак, справа, в рамках якої було винесено ухвалу від 09 жовтня 2024 року про забезпечення позову, по суті ще розглянута, тому вище вказана ухвала суду на теперішній час має виконуватись.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга та третя статті 451 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що "завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим".
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження №76438573 були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 12, 78, 80, 81, 263-265, 447, 451 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , відділ служби у справах дітей та сімї Бучанської міської ради на рішення головного державного виконавця в формі постанови про відновлення виконавчого провадження- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова